Іван з Києва // 21.10.2009:15.18.10
Дякую, пане Луканов, Лоліта вже не причарувала Гумберта "літками". Але ще один нюанс - не такою вже й цнотливою "дівчинкою" вона потрапила в обійми мерзенного Гумберта, адже у неї вже був досвід - о, жах! - неодноразових СТАТЕВИХ ЗНОСИН з просто-таки "чудовим" майже однолітком, але на жаль ще меншим романтиком, ніж не проти ночі будь згадуваний Гумберт.
Луканов // 20.10.2009:23.21.58
Пані (або панно) Олено! Бачу, що ви темпераментна і талановита. Класик казав: „Слова, слова...”. Можливо, ви будете сміятися, але дійшов до, на перший погляд, очевидної і простої істини. Є слова, а є сутності. Слова це шати для сутностей. І сутності виглядають так, в які слова вони одягнені. Одна й та ж сутність може виглядати незайманою дівчиною, або дівкою з Окружної. Одну й ту саму сутність можна описати дієсловом „трахатися”, а можна – „кохатися”. Можна назвати „педофілія”, а можна – „непоборна пристрасть”. Я нам з вами бажаю бачити сутності в їхньому оголеному вигляді. Це може бути не романтично, зате й розчарувань буде не так багато і обманути вас не зможуть. А загалом вам треба вступити до профспілки. Якщо ви вже вступили, то сплатіть заборгованість із внесків. А якщо сплатили, то будьте веслі і щасливі.
Олена // 20.10.2009:21.50.36
Пане Юрію, а можна, ми тут не будемо ототожнювати мої сентенції та хамство? В свою чергу, покійний Володимир Володимирович обіцяє не турбувати нікого з членів профспілки під час спіритичного сеансу - ми й так знаємо, що він знав більше за нас :) Нехай моя ненароджена сестра ніколи не стане героїнею Набокова. Нехай вона стане музою Пітера Грінуея, і нехай це трапиться ще до того, як цей маніяк (як це його ще не запрторили за грати замість Поланського) впаде у перманентний стан маразму і розпочне знімати касові бойовики. Якби я мала таку сестру, я б ні з ким у під`їзі не віталася! Нехай моя ненароджена донька ніколи не стане героїнею Набокова. Натомість я мрію, щоб її портрет колись написала Маша Шубіна. Саме Шубіна - досить глянути, як вона керує велосипедом. Ну, ще, може, правильна-правильна Скугарєва - але я істерична щодо проколотого хай і гаптуванням полотна, адже йдеться про портрет моєї плоті. Нехай це буде живопис - тут і зараз візуальне мистецтво промовистіше і сильніше за літературу. Нехай моя мама встигне впізнати себе у моїй книжці - так сталося, що Набокова не захоплювали українські німфетки повоєнних років. І ніхто, ніхто зі згаданих мною не боїться Набокова, аже у причетності до мистецтва можна максимум плакати чи сміятися, а маніяків навчають вчителі у школі. Пане Юрію, Набоков ні в чому не винний, він нікого не хотів гвалтувати. Головна козюлька полягає в тому, що ми з Вами можемо чи шукати педофілів на власні ду, чи писати власні "Лоліти" або ж "Вишневі сади". Решта від нас не залежить. Пане Юрію, як відомій людині з бекграундом рокера, дуже прошу прочитати у Вашій бібліотеці одну лише фразу Сема Ділені (до речі, кажуть, він гей, то вибачте вже його, будь-ласка...): "Кохання не існує, є лише музика". От Ви б звинуватили Led Zeppelin у неповазі до старшого покоління?