Останнє у блогах

Більше

Архів


Письменник - адвокат педофілів

Юрій Луканов , 20.10.2009 20:25

         Він - сволота, падлюка, негідник, мерзотник! Ви мене, звісно, підтримаєте, адже затягти до ліжка дівчинку-підлітка - це наймерзенніший злочин.  Добре, що ви мене зрозуміли просто  з першого слова. Отож, його треба було б каструвати, як сьогодні  в своєму законопроекті пропонує  народний депутат Володимир Сівкович? Ви вважаєте, що, можливо, не каструвати, але покарати так, щоб інші згадували і тремтіли від страху? Отож, по-вашому,  Гумберт заслужив такого покарання. Ви питаєте, до чого тут Гумберт? Як це до чого? Я саме про нього мову веду. А ви про кого подумали? А-а-а, ви про тих насильників, які оце недавно наших маленьких співвітчизників ґвалтували... Ні, я про персонажа відомого літературного твору.  Адже   це   він схилив 12-річну дівчинку до статевих стосунків. Він захоплювався її литками, пахвами, груденятами та іншими частинами недорозвиненого тіла.

         Ви кажете, щоб я не робив таких категоричних висновків? Гумберт все ж таки герой знаменитого роману  „Лоліта" авторства самого  Владіміра Набокова.  Ця книжка прогриміла свого часу й перекладена на багато мов світу. Про нею сперечаються і вона стала класикою світової літератури. А Набоков надзвичайно талановитий письменник.

А я оце думаю собі: чому реальних персонажів і героїв літературних творів ми часто оцінюємо за різними критеріями? Досить лише про якийсь твір десятку авторитетів сказати, що це щось таааааке... І уже імідж твору формується. І вже сказати, що це мерзенно -  бракує духу. Наче  незручно якось. Наче ти неосвічений селюк, котрий не здатен оцінити високих духовних поривань справжнього таланту.  А якщо хтось і наважиться сказати не в унісон, то йому у відповідь пролунає, що література це щось неземне, це щось таке, що його отак просто не виміряєш і не оціниш, тут щось таке, ось таке го,   незбагненне для примітивного розуму.

А от уявіть собі,  мешкав би зараз Набоков  десь на Печерських пагорбах і описав би реальну людину, яка займалася сексом  із,  вже, на жаль,   відомими всій  країні  дітьми. Автор би вражаюче талановито і співчутливо змалював душевні  муки реального  педофіла, котрий не може відмовитися від своєї хтивої пристрасті. Що б ми сказали в цьому випадку? Не впевнений, що ви не поставили б письменника на один щабель із злочинцем - один грішить, а другий його виправдовує.

І ще одне. Ви впевнені, що якийсь із тих, поки що невідомих нам любителів сексу з дітьми, не захоплювався колись „Лолітою"? В ній же так співчутливо і навіть романтично описані  переживання героя, коли він, вибачайте, трахає неповнолітню.  Ви впевнені, що  не саме ця талановита але збочена порнографія надихнула нашого педофіла до дій, які спричинили сьогоднішній секс-скандал. Не знаю як у вас, а в мене такої впевненості немає.

А загалом констатую факт, що більшість постів тут - це якраз підтвердження того, про що я написав. Тут якась жіночка з витонченою натурою пише, що, мовляв, сперечатися зі мною нема сенсу, бо я все одно не зрозумію. Її слова, мабуть, треба сприймати так, що вона пізнала якісь вищі істини, до яких мені, сірому, неможливо дотгнутися. Правда, на чиста канкрєтний вапрос, чи хотіла б вона, щоб її малолітня доця, або сестра опинилися в обіймах Гумберта або до нього подібного - вона не відповіла. Чогось мені здається, що навряд...
Юрій Луканов // 20.10.2009:20.11.20
Людо, а я хіба казав, що такі речі не можна описувати? Все може бути висвітлено. Питання - як? Антична драма он навіть інцест описувала. Але, як я пам’ятаю, старовинні автори показали це як непорозуміння, як якусь химерну драму, як трагедію. А Набоков описав свого головного героя ледь не як романтика.
Людмила Чичканьова // 20.10.2009:20.00.16
О! Імпровізований урок російської літератури. Срібний вік)) Юрко, я розумію про що ти кажеш. Але ж не заперечуватимеш, що педофілія з’явилася задовго до Набокова? Справжня література - вона якраз дуже і дуже земна, бо хоч в реалістичній, хоч у фантастичній формі відображає буття. Часто -густо - жахливе.
Юрій Луканов // 20.10.2009:19.05.33
Людо, глянув я оповідання Буніна. Ну це ж незрівнянні речі. У Буніна ще неповнолітня, але вже фактично зріла жінка віддається чоловікові. Там про це просто згадується, ніякого смакування. Це навіть еротикою назвати важко. Просто випадок з життя. А Лоліта нерозвинена дівчинка 12-и років. Якби ти такі стосунки в реальному житті зустріла, то ти б чоловіка, який володів німфеткою однозначно засудила б. А от в літературі... Тут ми готові вигадувати якісь дивовижні аргументи.
Людмила Чичканьова // 20.10.2009:17.42.51
Так, і Буніна у вогнище - з його "Льогкім диханієм"... А іще, Юрко, бувають такі неповнолітні, що ой-ой-ой... А якщо чесно - набридло, що всі намагаються якось відзначитися "по темі". Соррі. Бо і сама така - не змовчала.
Юрій Луканов // 20.10.2009:15.58.00
Поясніть мені, недоумкуватому, як це може бути любов як така? Що це таке "як така" любов? Може бути любов чоловіка до жінки і навпаки. Може бути любов дітей до матері. Любов до Батьківщини. А-а-а, я здогадався. Любов "як така" це, певне, і є любов дорослого дядька до того, щоб потрахати (Набоков не називає цей процес таким дієсловом, але суті це не змінює) неповнолітню дівчинку. І якщо ви роман уважно прочитали, то його не цікавить її внутрішній світ. Його цікавить тільки секс. В процесі трахання він починає відчувати себе власником, ставиться до Лоліти як до своєї ляльки. І коли раптом ця лялька виявляє непокору, то втрачає голову і вбиває. Так і в наших доморощених педофілів любов як така. Чим вони гірші від Гумберта? Давайте і до їхньої любові поставимося з розумінням. Бо вона в них як така.
МИЗАНТРОП // 20.10.2009:14.50.56
Это называется сравнить хрен с пальцем! Набокова и наших " пересичных " педофилов! В романе идёт тонкое и безумно талантливое описание любви как таковой! Независимо от пола и возраста! А вы всё в одну кучу! Договорились что " Лолита" - это руководство к действию ( чуть ли не инструкция) педофилу -" початкивцю"!
нас не надуешь // 20.10.2009:13.14.48
До Лори Не на підтримку Луканова, але.. Автор ставить пряме запитання: чи не Лоліта надихнула "квартирників" на їхні дії, або могла надихнути, і чи мають називатися такі романи, як Лоліта, - великими неперевершеними мистецькими творами. Я на ці питання зараз не буду розповсюджуватися, але згадаю, як нещодавно дивилася якийсь американський фільм (дивилася не з початку і не до кінця і уривками, звісно), в якому показувалося, як двое молодих хлопців крок за кроком наближалися до любовних стосунків, причому показували досить акуратно, без "чрєзмєрного" натуралізму, екстазних охів і таке інше. І я весь час ловила себе на думці: це наче інструкція до гомосексуальності - "отак, хлопці, це робиться, дивіться і навчайтеся!". Це подавалося як НОРМА,... але ж , коли ці стосунки - норма, тоді нормальні стосунки стають - ненормою. Чи не так? Чи я "сгущаю краскі"?
Лора // 20.10.2009:11.54.31
...а про що взгалі йшлося?? можливо пан Луканов і прочитав "Лоліту", але зрозумів її так само, як ж..смак м’ятних крапель(даруйте,звісно, та певна, що не дуже збентежила таким натуралістичним порівнянням, особливо після перла " трахав неповнолітню" Пане, Луканов, "по суті справи"після вошого "топорного" опуса...говорити щось, тим паче розмірковувати і сперечатись, нема сенсу. Ви все одно не зрозумієте.
Іван з Києва // 20.10.2009:10.56.48
Мій коментар із тих, на які найлегше відповісти "А по суті?". По суті коментувати можна як серйозно (залучаючи грубезні стоси вже написаного про межу між мистецтвом та реальністю), так і "розводячись" з власними думками. Чи має це сенс? А питання дуже локальне (як у тому анекдоті): пане Луканов, де у жінки "літки", якими захоплювався Гумберт?
Юрій Луканов // 20.10.2009:09.57.05
Колеги! Нахамити я вам теж можу. Хамство трапляється тоді, коли нічого сказати по суті справи. А ви все ж таки скажіть дещо по суті. Якщо я не правий, то, наприклад, оголосіть, що ви не проти, аби ваша неповнолітня дочка чи сестра потрапили б до обіймів такого чутливого, такого вразливого Гумберта.
Гість // 20.10.2009:09.30.11
совсем на телекритике уже больные люди пишут. Господин Луканов, добро пожаловатьна химическую кастрацию.
Олена // 20.10.2009:07.59.15
Прекрасний пост, чудова альтернатива черговій нещасній ранковій газеті. Особливо Вам вдалася оця козюлька - "вибачайте, трахає неповнолітню". Невігласу Набокову такі фрази навіть не снилися. Лишилося тільки взяти метр і з’ясувати, де квартирники з педофілами, а де - Набоков. Мистецтво і відповідальність, і чесноти, і навіть Бог - речі незалежні, правда? Може, Вам так смішно саме з цієї причини.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS