Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
we think of failure as a tragedy; it true that it can be a temporary setback. Nevertheless <a href=https://www.kingstongas.co.uk/>& lt;b>black friday deals pandora</b></a>, te ofrecemos ...
Коментарів: 26926
Tracyvox
viagra coupon: <a href=" https://sildenafil100mega.com/# ">viagra 100mg</a> and viagra prescription online: <a href=" http://vclph24.com/# ">buy viagra online usa</a> ...
Коментарів: 1047
Monrealquids
with only family and very close friends.. The US opened a Pandora box by exempting India from the NSG requirements <a href=https://www.bingotelegraph.co.uk/bl ack_friday.html><b>pandora bracelet ...
Коментарів: 26926
Aale#meree
#НовинкиКино http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e #Фильмы
Коментарів: 925
Monrealquids
who wore an Armani tuxedo that he said made him feel like James Bond. Nicely done <a href=https://www.letstalkpets.co.uk/> <b>pandora sale outlet</b></a>, has been put on administrative ...
Коментарів: 26926
Monrealquids
you won be taken seriously unless you look like you are serious about your career.. Not to say that it`s a good idea to base a prosecution on documents alone. Any good trial lawyer seeks to make the written ...
Коментарів: 26926
Monrealquids
messianic social engineering projects by saying <a href=https://www.bingotelegraph.co.uk/&g t;<b>pandora outlet sale</b></a>, all personally identifiable information is anonymized. ...
Коментарів: 26926
Aale#meree
кино hd онлайн http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e #Фильмы2021
Коментарів: 925
Monrealquids
Jenny tells him that they`ve been stranded far off in the distance in a bid to give Masters the time to see who she `really` is.. Identify what stresses you out. What triggers your overwhelm? What makes ...
Коментарів: 26926
Aale#meree
#НовинкиФильмов http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e hd фильмы онлайн
Коментарів: 925

Архів


Коли в журналістів платня їстівна та корисна…

Микола Сухомлин, 27.09.2009 16:26

Згадую кінець 90-х, літо. Удвох зі своїм заступником у черговій поїздці. Цього разу на Хмельниччину. Втомлені, в поїзді поснули швидко. О четвертій, не змовляючись, разом прокинулись. На вулиці ще сіро, сонце от-от має зійти. Туманно. Потягуючись, сонно дивлюсь у вікно. І «ревізорно» застигаю. Потім протираю очі - але картинка не зникає. Розвертаюсь до колеги і спостерігаю ту саму реакцію - «очний блим-блим». Кажу:
- Ігоре, ану вщипни, певно, ще сплю...
Боляче. Але завіконний пейзаж не зникає.
Заглядаємо в інше купе - те саме. Виходимо у вагонний тамбур до провідниці, виглядаємо на вулицю - фух, уже посміхаємося...
А, власне, що ми побачили там, за вікнами? Не повірите... зарплату. Точніше - унітази в її рахунок.
Як виявилося, місцеві мешканці мусили торгувати тим, що виробляли на своєму підприємстві. Але ж уявіть нашу ситуацію. Я прокидаюсь і бачу за вікном... унітаз. Ти ба, як у туалет закортіло, аж перед очима сантехніка ввижається... А тримача сантехніки не видно - бо на станції немає платформи. Аби вранішні пасажири бачили товар, як мовиться, «живцем», мешканці та мешканки тримають його за нижню частину й підносять якомога ближче до вікна. Отак і тримали впродовж усієї стоянки поїзда. Виглядало це, звісно, приголомшливо. Особливо якщо пройтися вагоном і біля кожного вікна спостерігати отакий «унітазний натюрморт»...

За тиждень із колегою їхали вже до Пітера на перемовини. Цього разу потрапили в обійми білоруських продавців іграшок. Копійчані ціни - і чудовий вибір, якість... Пухнастість і плюшевість навколо: кішечки, песики, інші звірятка - практично всі важко відрізнити від справжніх тваринок. Розмаїття ляльок. Боже, скільки ж усього - і все в рахунок зарплати...

Сиджу, п’ю чай і згадую... А сам свого часу платню та премії в редакції обласної газети «Слобідський край» чим отримував?! Думаєте, газетами? Ні... ковбасою та цукром! Досі пам’ятаю ковбасний запах у коридорі, знизування плечима бухгалтерії, котра ділила зарплатню на копчені та напівкопчені кілограми, а ще додавала в кінці: «Твій лантух цукру стоїть у коридорі...».

До чого це я, питається, екскурс у новітню історію зробив? А все дуже просто. Розповів я нещодавно про ці випадки студентам-журналістам і журналісткам. А після нетривалої паузи почув репліку:
- А я на телебачення хочу піти, бо там із кожної поїздки-інтерв’ю можна щось смачне або корисне привезти. Плюс офіційна зарплатня. А ще - фуршети. Вигідно в журналістиці працювати...

Отакі вони, деякі харківські студенти, майбутні журналісти. Не всі, звісно, але...

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, медіаексперт, тренер (Харків)


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS