Останнє у блогах

Більше

Архів


Судові лещата

Валерій Литовченко, 22.09.2009 19:17

Сьогодні знову ходив до Новозаводського суду, хотів отримати рішення у справі проти своєї газети та організації«За Чернігів». Але даремно, в канцелярії суду сказали прийти через тиждень, 29 вересня, мовляв, канцелярія ще від судді рішення не отримала. Добре, що наш юрконсультат заяву про апеляційне оскарження зумів у судді підписати. Та все одно час спливає, і таке враження, що суд навмисно затискає газету в лещата на користь однієї із сторін. Ще б не затискає, термін подачі апеляціїї всього 10 днів.


Коротко по справі. 17 вересня в Новозаводському районному суді Чернігова було оголошено рішення за позовом начальника відділу житлово-коммунального господарства міської ради Вадима Антошина до громадської організації «За Чернігів» та редактора одноіменної найбільш тиражної у місті газети (100 000 екз.) Валерія Литовченка щодо захисту честі та ділової репутації. Суд став на сторону головного комунальника міста і оцінив шкоду достоїнству чиновника у розмірі пять тисяч гривень та зобов’язав газету у місячний термін надрукувати спростування.


Вадим Антошин подав позов через публікацію «Дырка в бюджете 20 миллинов» в газеті «За Чернігів» (№1 від 29 січня 2009 року). Підсудні слова у оглядовій статті про сессію міської ради були такими: «Мистер десять процентов» (именно столько, по слухам, стоит отстегнуть подрядчику чтобы получить коммунальный заказ, поэтому и привязалось такое прозвище) начальник управления ЖКГ Вадим Антошин получил добро на свои программы ремонта и реконструкции, а это значит не только что где-то починят крышу и поставят детскую площадку, а и то, что кое-кто сумеет получит городскую ложку икры на свой бутерброд». 


Саме це «прізвисько» і зашкодило Антошину аж на 10 тисяч гривень, згідно його позовних вимог. Під час судового розгляду я та юрист організації «За Чернігів» намагалось довести, що фраза із прізвиськом була оціночним судженням, а не фактичним твердженям, як вирішила суддя Ченцова, ставши на сторону Вадима Антошина. Ні, ну нехай, позивачу не сподобалося, що його назвали «містером 10 відсотків», але що я повинен спростовувати? «Містера 10 відсотків»? Натяки на чутки, що циркулюють в кулуарах мерії? Те, що Антошин не отримує відкати? Чи те, що «хтось» отримає «ложку ікри» на свій бутерброд?


Також під час суду Антошин заявив, що і надалі збирається позиватися до газети та організації «За Чернігів» за інші критичні публікації. Конфлікт між керівником житлово-комунального господарства Чернігова та редакцією газети триває майже рік. Газета регулярно друкувала критичні матеріали стосовно діяльності коммунального сектору міста, і пан Антошин неодноразово ставав героєм цих публікацій.


Крім того у своєму позові Вадим Антошин вимагав заборонити газеті використовувати його ім’я та посаду. Та під час процесу суд не підтримав цю вимогу.
Судовий розгляд позову закінчився 16 вересня о 16 годині, одначе суддя вирішила оголосити своє рішення по справі не відразу, а тільки вранці наступного дня. Але й після оголошення вироку ми не отримали його на руки. Суддя заявила, що надасть його тільки через 5 днів. Причому, нагадаю, термін апеляції – 10 днів.


Під час суду начальнику ЖКГ зовсім не хотілося, аби його «невинуватість» стала відому усьому місту. На засіданні суду, коли ми попросили суддю дозволити знімати процес на відео Вадим Антошин відразу заявив, що він проти відеозьоймки. Це здивувало присутніх на процесі журналістів. Адже «містер» Антошин чи не найбільш улюблений персонаж на міському комунальному телебаченні, де мало не щодня у випусках новин та спецальних передачах розповідає про досягнення житлово комунального господарста міста. То він дитячі майданчики встановлює, то кислоту на станції збирає, то єгипетьсу кобру ловить (так її бідолашну у цього літа Чернігові і не спіймали).  


Красиво говорити Антошин навчився за час своєї політичної кар’єри, після якої Вадим Леонідович власне і потрапив у крісло чиновника. Спочатку він очолював обласну організацію Морської партії, хоча в Чернігові моря немає, потім займався незалежними профсоюзами, потім його пригрів однокурсник по Чернігівському педінституту колишній міністр-соціаліст Микола Рудьковський, зробивши його у бутність нардепом своїм помічником. Пізніше екс-міністр посадив колишнього педагога Антошина у крісло начальника ЖКГ Чернігова, коли в 2006 на 2 місяці став мером Чернігова. Про стосунки Миколи Рудьковського і Вадима Антошина, і хто чого вартий можна почитати тут. На посаді начальника ЖКГ Вадим Антошин і прижився, хоча політичних амбіцій так і не залишив. Рік тому він очолив районну організацію «ЄЦ», а зараз, говорять, його бачили у виборчому штабі Тигіпка, до якого нібито близький і його одногрупник Рудьковський.


І ці люди, вчать нас як жити…


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Редактор газети «За Чернігів», власкор газети «Україна молода» в Чернігівській області


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

      Головна RSS