Одеса. Панаєхалі

Цими вихідними був в Одесі, чудове за архітектурою місто, нормальні пляжі (крім забитого окурками і сміттям Ланжерону), цікаві пам’ятники. На диво багато української мови. 

Але був шокований активною присутністю ворожо-налаштованих до України елементів під час святкування Дня Незалежності. До глибини душі обурив один епізод. У той час, як біля пам’ятника Рішельє лунали молитви представників усіх релігійних організацій міста за вільну і незалежну Україну, вище біля суперечливого пам’ятника Катерині другій стояли данскіе казакі і агресивно налаштовані бабці, очевидно вітренківці, плюючи вслід кожній людині, яка проходила повз у вишиванці, або спілкувалась українською мовою. Таких вони зустрічали і проводжали зі словами "чєго ви панаєхалі в наш город".

Слава Богу, ніхто із свідомих громадян України не звертав уваги на цих маргніналів. І не опускався до їх рівня.  Сьогодні вони поплюють, а завтра підуть. Але, нажаль, сумнозвісний пам’ятник Катерині, схоже, так і задумувався бути тим медом до якого щороку на 24 серпня злітатимуться ці трутні. Якоїсь іншої мети, чи вдячних Катерині одеситів, які покладали їй квіти у день Незалежності України я не помітив. Увагу самотньому пам’ятнику приділяла лише оця купка проплачених шовіністів.

Ще одне враження. Південна Пальміра відчуває на собі серйозний вплив пропаганди російських ЗМІ. Тут у маршрутках слухають російське радіо, російських телеканалів по телевізору лунає більше ніж українських. Про святкування Дня Незалежності України із місцевого радіо і ТБ я почув менше, ніж про Мєдвєдєва, аварію на їхній ГЕС, та про марні потуги антиросійських світових сил, які предрікають техногенний колапс РФ.

Одним словом, доктрина інформаційною безпеки України за авторством Президента Ющенка "працює" на повну...