«Failed state» як виборча технологія

Статтю Вячеслава Піховшека «Failed state» Украина и визит Патриарха Кирилла», надруковану на сайті «Главред», довкола якої розгорілася дискусія, можна назвати «фоновою» статтею.

Що це означає? А це означає, що президентська виборча кампанія набирає розмаху. Непомаранчевим кандидатам (у першу чергу Януковичу), потрібен фон для протиставлення, на якому можна виглядати краще та розповідати, що помаранчева влада не справилася з управлінням державою. Якщо нема такого природного фону, потрібно створити штучний. Або підсилити той, що є. Такий фон часто створюється завдяки різного роду коментарям на ТБ та у пресі. Це стара, як світ, технологія.

Але проблема в тому, що населення вже давно не живе в парадигмі «помаранчеві vs біло-сині», кольорова гамма цієї президентської кампанії буде різнобарвнішою. І той кандидат, який вибудовуватиме свою кампанію за принципом такого протистояння, дуже ризикує, бо виглядатиме ретроградно. Також треба розуміти, що колишні симпатики помаранчевих, які сьогодні розчарувалися і перейшли в стан критиків помаранчевих, не стають автоматично прихильниками біло-синіх, зокрема Віктора Януковича. Вони шукатимуть альтернативу.

Щодо самої тези про «failed state». Хоча з цього приводу можна було б уже й не дискутувати, якщо виходити з тези про  «failed state» як виборчу технологію.  Проте треба дещо зауважити. Справді, є багато проблем, створених через неефективне управління нинішньою владою,  а швидше через конфліктність самої управлінської системи, яка існує, і на цю тему чимало сказано. Але й тезу про ефективного менеджера Кучму я вважаю міфом.  Бо за умов ефективного управління країною ніколи б не виникла акція «Україна без Кучми!», не з’явилися б плівки Мельниченка та справа Гонгадзе.  Тому ще питання, хто має право кидатися камінцями в інших. «Failed state» - лише для нереалізованих еліт (умовно еліт) усіх кольорів, які остаточно зникнуть з політичної арени років через 10-15, ну, нехай 20. Для молодого покоління, народженого в незалежній Україні, вихованого у відкритому світі, яке прийде їм на зміну, - це лише початок нової держави Україна (держави уже постперехідного періоду).