Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

WilfordPaw
online canadian pharmacy reviews http://canadianpharmacystorm.com/#
Коментарів: 12
Kevinlit
discount pharmacy card <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">drugs from canada</a> pharmacy online http://canadianpharmacystorm.com/# <a href=http://canadianpharmacystorm.com/#& gt;canadian ...
Коментарів: 10
KevinPycle
viagra canadian pharmacy vipps approved <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">tops pharmacy</a> best canadian pharmacy to buy from http://canadianpharmacystorm.com/# <a ...
Коментарів: 14734
GeorgeKib
viagra canadian pharmacy vipps approved <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">mail order pharmacy</a> canada drugs online review http://canadianpharmacystorm.com/#
Коментарів: 14734
Marvinbex
best canadian pharmacy for viagra <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">canadian pharmacy no scripts</a> generic viagra online canadian pharmacy <a href=http://canadianpharmacystorm.com/#& gt;24 ...
Коментарів: 14734
Marvinbex
safe canadian pharmacy <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">canadian pharmacy cialis 40 mg</a> legit online pharmacy <a href=http://canadianpharmacystorm.com/#& gt;pharmacy ...
Коментарів: 12
WilfordFic
canadian pharmacy victoza http://canadianpharmacystorm.com/#
Коментарів: 199
GeorgeSutty
reliable canadian pharmacy <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">77 canadian pharmacy</a> legit canadian pharmacy online http://canadianpharmacystorm.com/#
Коментарів: 10
RobertEpits
certified canadian pharmacy <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">legit canadian pharmacy</a> best canadian pharmacy to buy from http://canadianpharmacystorm.com/# <a ...
Коментарів: 14734
RobertEpits
canada pharmacy online <a href=" http://canadianpharmacystorm.com/# ">pharmacy rx one</a> cheapest pharmacy http://canadianpharmacystorm.com/# <a href=http://canadianpharmacystorm.com/#& gt;mail ...
Коментарів: 12

Архів


Перегрілися на сонечку?!

Ігор Розкладай, 04.08.2009 14:16

 

Так сталося, що в мене вже випрацювалася звичка моніторити не лише чисто медійні законопроекти, але й такі, що на перший погляд наче і не мають жодного стосунку до сфери медіа. 90% з них, звісно, треш, але деякі таки вартують уваги. Серед них, однак, бувають шедеври, від яких не знаєш, чи то за голову хапатися, чи то плакати, чи викликати за місцем проживання автора жовту машинку з номером 103.

Отак, переглядаючи вчора перелік чергової писанини,- перепрошую, законопроектів, - зареєстрованих на сайті ВРУ, натрапив на один проект з дуже дивною назвою: проект постанови Верховної Ради України «Щодо схвалення Декларації Верховної Ради України про гідність, свободу і права людини», яку зареєстрував народний депутат Вадим Колесніченко.

Як ви розумієте, назва мене, м’яко кажучи, здивувала, адже, як ми знаємо, Україна окрім Конституції, яка, власне, закріплює основні права та свободи, ратифікувала не одну конвенцію на цю тематику. На перший погляд склалося враження, що це якийсь політичний документ, а-ля «ми в черговий раз засуджуємо катування, вбивство журналістів і т.п.», тобто пов’язаний із передвиборним популізмом. Тим паче, що деякі народні депутати документи такого спрямування не так давно вже реєстрували. Але цей документ мене таки вразив. Ні, не тому що він суцільно відірваний від реальності, а радше формою викладення і його метою.

Та давайте по порядку.

Народний депутат Вадим Колесніченко пропонує Верховній Раді Ухвалити Декларацію, тому що:

«сучасна система так званих «універсальних прав людини» відображена в більшості міжнародних документів, закріплена в Конституції та низці законів України, сформована переважно на основі ліберально-протестантської західної традиції з притаманним їм антропоцентризмом та крайнім індивідуалізмом, не працює належним чином на українському ґрунті, не стала інтегруючим фактором для українського суспільства, демонструє значні проблеми втілення, відторгнення окремих її елементів та низьку ефективність.»

Як казав один відомий герой відомого твору, «кто на ком стоит?». Тобто пан депутат так легко відмітає півстолітній досвід існування міжнародних декларацій, що закріплюють права людини, і говорить про наш особливий менталітет і мораль, на яку ці декларації не лягають. Читаємо далі:

«Механічне закріплення прав людини як надцінностей без належного, невід’ємно притаманного українській і слов’янській культурі етичного обґрунтування, знецінює їх в очах громадян, призводить до відвертого зловживання та маніпулювання своїми правами й нехтування обов’язками.»

Цікаво, яка норма конвенції з прав людини є неетичною? Яке етнічне обґрунтування потрібне для справедливого судового розгляду чи ефективної свободи слова незалежно від форми власності? Яка така риса українців перешкоджає безумовному дотриманню захисту гідності людини - найвищої цінності людини? Тобто банального недопущення катувань у міліції чи поваги чиновників до громадян?

Але це ще квіточки. Ягідки йдуть у самому тілі декларації. Перші речення т.зв. Декларації:

«Кожна людина від Бога наділена гідністю та свободою. Проте зловживання свободою неминуче призводить до нівелювання власної гідності людини й приниження гідності інших людей.»

Це прекрасно! Підпишусь під кожним словом другого речення. Адже це все є однією з засад права - ваше право закінчується там, де починається право іншого.

«Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу. Християнин ставить свою віру в Бога і своє спілкування з Ним вище за власне земне життя. Тому неприпустимим і небезпечним є тлумачення прав людини як вищих та універсальних основ суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися релігійні погляди й практика.»

А отут зупинімося. Почнімо з того, що пан депутат забувся про те, що, згідно з Конституцією України, у нас світська держава (ст. 35 Конституції) і жодна ідеологія не може визнаватися як обов’язкова (ст.15). Тому відсилки виключно до християнства щонайменше порушують права осіб інших віросповідань або таких, що не сповідують жодну релігію.

По-друге, які саме цінності є вищими за права людини, і якої релігії? Автор говорить про 10 заповідей? То частина з них закріплена в законах - «Не убий» - ст. 115 ККУ, «не вкради» - ст. 185, «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього» - ст.178, 179. Решта ж регулюються мораллю й етичними нормами і в законодавстві їм немає чого робити. А якщо ми візьмемо язичників, що ріжуть тварин, то що, пропонуєте скасувати закон про жорстоке поводження з тваринами?

Йдемо далі:

«Ніякими посиланнями на свободу слова і творчості не можна виправдати наругу в публічній сфері над предметами, символами чи поняттями, шанованими віруючими людьми».

 «Права людини не можуть бути підставою для того, щоб змушувати християн порушувати заповіді Божі. Неприпустимими є спроби підпорядкувати погляди віруючих на людину, сім’ю, громадське життя і церковну практику безрелігійному розумінню прав людини. На це християни повинні слідом за апостолами Петром та Іоанном заявити: Чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? (Діян. 4:19).»

Дуже спірна теза. Що розуміти під наругою - пошкодження могили, образа віруючих в церкві чи публічну критику публічних діячів церкви? Це зовсім різні речі. За наругою над могилою є санкція - ст. 297 ККУ. За розпалення ворожнечі - ст. 161 (крім того, у березні ВРУ ухвалила в першому читання проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості). Чи цього не достатньо? Чи автор має на увазі заборону критики чи карикатур на церкву як таку чи її відомих діячів, тільки через те, що це не подобається віруючим? То автору слід нагадати, що одна з найкращих традицій свободи слова - перша поправки США, захистила свого часу порновидавця Ларі Флінта (який намалював карикатуру на якогось публічного пастора) лише на тій підставі, що якщо почнуться обмеження через те, що комусь щось не подобається (справа смаку), можна дійти до стану, коли не стане свободи.

А якщо депутат боїться поширення дифамації, то я йому поряджу почитати Цивільний кодекс, який захищає постраждалих. А якщо поважати поняття, якими керуються ортодоксальні мусульмани, то всі жінки в Україні мають негайно одягнути чадру і бути позбавлені низки соціально-політичних прав...

Ну і зрештою - ви колись бачили, щоб в юридичних документах посилалися на Біблію/Коран/Тору...? Так, є в преамбулі нашої Конституції згадка про Бога, але її теж давно критикують...

Не забув депутат і про свободу слова.

«Свобода слова. Свобода вираження думок і почуттів, яка передбачає можливість поширення інформації, є природним продовженням свободи світоглядного вибору.»

Дякую, пане депутате, що нагадали; правда, ви забули ще створення інформації, її обробку, зміну, аналіз і т.д.

«Слово служить основним засобом спілкування людей з Богом і між собою. Зміст спілкування серйозно впливає на благополуччя людини й міжособистісні відносини в суспільстві. Людина несе особливу відповідальність за свої слова. За слова свої будеш виправданий, і за слова свої будеш осуджений (Мф. 12: 37), - сказано у Святому Письмі.»

А юридичні наслідки цього пафосу? Цензура в дусі моральної комісії чи цензури часів царату чи Святої Інквізиції?

«Публічні виступи і заяви не повинні сприяти розповсюдженню гріха, породжувати чвари та безлад у суспільстві. Слово має творити і підтримувати добро. Особливо небезпечно ображати релігійні та національні почуття, спотворювати інформацію про життя тих чи інших релігійних громад, народів, соціальних груп, особистостей. Відповідальність за слово у багато разів зростає в сучасному світі, який переживає бурхливий розвиток технологій зберігання і поширення інформації.»

Як красиво сказано! Давайте, пане депутате, ви почнете з себе і своїх колег - не поширюйте гріха, щоб ми його врешті-решт не взяли на душу...

«Приватне життя, світогляд і воля людей не повинні бути предметом тотального контролю. Для суспільства небезпечні маніпуляції вибором людей і їхньою свідомістю з боку владних структур, політичних сил, економічних та інформаційних еліт. Неприпустимими також є збирання, концентрація і використання інформації про будь-які сторони життя людей без їхньої згоди. Лише у випадках, коли того вимагають захист Вітчизни, збереження моралі, охорона здоров’я, прав і законних інтересів громадян, а також запобігання або розкриття злочинів і здійснення правосуддя, збирання відомостей про людину може відбуватися без її згоди. Проте й у цих випадках отримання й використання інформації має здійснюватися відповідно до заявленої мети і з дотриманням законності. Методи збирання й обробки інформації про людей не повинні принижувати людську гідність, обмежувати свободу і перетворювати людину з суб’єкта суспільних стосунків на об’єкт машинного управління. Ще небезпечнішим для свободи людини буде впровадження технічних засобів, які постійно супроводжують людину чи невіддільні від її тіла, якщо їх можна буде використовувати для контролю над особистістю та управління нею.»

Це теж правильно. Щоправда, це й так закріплено в законодавстві. Хіба що з законом про персональні дані є проблема, але то інша історія, яку б депутати вже б могли розрулити - як не самі, так спеціалістів залучили б.

На кінець автор пропонує кільком комітетам Верховної Ради опікуватися виконанням (!) цієї Декларації, а саме «головними сферами захисту прав людини». І перша ж з них - не право на гідність чи право на достойне життя, ні - головна проблема в країні - це

відстоювання права людей на вільне сповідання віри, на звершення молитви й богослужіння, на збереження духовно-культурних традицій, на дотримання релігійних принципів як у приватному житті, так і у сфері суспільної дії;

Лише на третьому місці охорона особистості від свавілля осіб, наділених владою, і роботодавців, а також від насильства і приниження в сім’ї та колективі.

На передостанньому - виховання поваги до законності, поширення позитивного досвіду реалізації і захисту прав людини.

Почитавши цей опус (повний текст тут) розумієш, що в принципі в цього документу, принаймні в нинішньому вигляді, долі немає, але сам факт його появи під час візиту в Україну однієї особи дає підстави припускати, що за умови певної доробки цей «документ» може на повному серйозі бути ухвалений нашими «народними» обранцями. Бо ж якщо ухвалили закон нашого глибоко віруючого космічного мера про мораль, то чом би й таку декларацію не затвердити? А потім ходити брати дань за неморальне проходження повз храм чи за непристойне цілування осіб без затвердженого офіційною церквою шлюбу...

А якщо серйозно, поява таких документів засвідчує, що наші депутати не знають елементарних основ права, не знають Основного закону, я вже мовчу про решту законодавства (яке ж вони і приймають) і, головне, і не збираються знати. А відтак у нас час від часу виникає потреба в законах про особливості застосування закону про (потрібне вставити) в ніч з 30 квітня на 1 травня, чи про внесення змін до закону про..., де замінити цифру 4 на 5 ... років...


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Юрист Інституту медіа права.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS