Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Guestwralm
<a href=" http://ukys.online/porno-star-party/ ">porno star party</a> <a href=" http://ukys.online/porno-escort/ ">porno escort</a> <a href=" http://ukys.online/older-dating-online-a ustralia-reviews/ ...
Коментарів: 72458
possetuhfursips
dom <a href="https://cbdhempoil10.com/#&qu ot;>cbd</a> koq <a href="https://cbdhempoil10.com/#&qu ot;>cbd hemp oil walmart</a>
Коментарів: 72458
Snormaautonia
prx <a href="https://onlinecasinoleo.us/#& quot;>casino play</a> dra <a href="https://onlinecasinoleo.us/#& quot;>online casino games</a>
Коментарів: 72458
Guestwralm
<a href=" https://uhyv.website/free-black-lesbian- potn/ ">free black lesbian potn</a> <a href=" https://uhyv.website/wives-taking-big-di cks/ ">wives taking big dicks</a> ...
Коментарів: 72458
Exhiseehene
tjx <a href="https://onlinecasinofan.us/#& quot;>no deposit casino</a>
Коментарів: 72458
Guestovabe
<a href=" http://ujyp.website/gay-sex-hard/ ">gay sex hard</a> <a href=" http://ujyp.website/blonde-teen-porn-sta r/ ">blonde teen porn star</a> <a href=" ...
Коментарів: 72458
Guestovabe
<a href=" http://ujyp.website/yong-naked-teens/ ">yong naked teens</a> <a href=" http://ujyp.website/watch-gay-porn-video s/ ">watch gay porn videos</a> <a ...
Коментарів: 72458
Brodepromarex
ctv <a href="https://onlinecasinofan.us/#& quot;>casino slots</a> jfz <a href="https://onlinecasinofan.us/#& quot;>casino real money</a>
Коментарів: 72458
meatmexankelt
ans <a href="https://cbdhempoil30.com/#&qu ot;>plus cbd oil</a> ghx <a href="https://cbdhempoil30.com/#&qu ot;>plus cbd oil</a>
Коментарів: 72458
Guestovabe
<a href=" https://uhyn.site/free-ethiopian-dating/ ">free ethiopian dating</a> <a href=" https://uhyn.site/seohyun-dating-rumor/ ">seohyun dating rumor</a> <a ...
Коментарів: 72458

Архів


Заборонений плід

Олександр Михельсон, 21.07.2009 19:02

Десять років тому ваш покірний слуга розпочав свою, коли можна так сказати, кар’єру в центральних українських ЗМІ.

Місцем цього початку була Оболонь, а конкретно – 13-ти поверхова редакція газети «День». Редакція стоїть там і досі, хоча й не факт, що досі займає всі наявні поверхи.

І от першим текстом, опублікованим там О. Михельсоном у липні 1999-го р., став текст про 30-річчя висадки людини на Місяць.

Особисто мені спогади про це навіяв відомий публіцист Сергій Грабовський своїм, безумовно, цілком самодостатнім матеріалом.

Але це нагадує і про дещо інше. Наприклад, про науку як тему для мас-медіа.

Кому-кому, а Україні просто гріх «забивати» на цю тему. Власне, навіть не гріх - злочин.

Тим не менше, ця тема в українських ЗМІ фактично відсутня. Настільки відсутня, щ можна було би подумати, ніби вона заборонена.

От тільки – це не іронія – заборонених тем у нас немає (і це не завжди, до речі, позитивно для суспільства, не кажучи вже про державу, яка за визначенням є структурою слабшою, ніж суспільство).

І тим не менше, широкому загалові про вітчизняну науку невідомо абсолютно нічого.

Не так багато країн отримують запрошення взяти участь, хай дотичну, в проекті ІТЕР – першого (можливо) промислового термоядерного реактора Землі, з якого цілком може початися нова ера, в якій нафто- та газопроводи перетворяться на банальний металобрухт.

І зовсім не так багато країн потрапляють до участі в проектах ЦЕРНу, зокрема – в знаменитому ВАК, тобто Великому Адронному колайдері (все, з цієї миті я розшифровувати абревіатури відмовляюсь – sapienti sat!).

Україна в усьому цьому участь бере. Хай невелику, але все ж таки більшу, ніж 90 % країн світу.

Проте ніхто не знає, скажімо, про заслуги харківських учених, які заради найсенсаційнішої наукової розробки людства початку ХХІ століття мандрували щомісяця від країни ЄС до країни ЄС, оскільки, бачте, могли б виникнути проблеми візового характеру.

Чи, може, знає?

Хто розуміє, що навіть нинішній, критично низький рівень вітчизняної фундаментальної науки, все одно на дві голови вищий за рівень абсолютної більшості країн світу? Хто знає, що за мінімального достатнього фінансування, а головне – за правильного розподілу цього фінансування, українська фундаментальна наука може дуже й дуже міцно посісти позиції в другому ешелоні кращих?

Не поспішаймо плюватись. Другий ешелон – це дуже непогано. Сьогодні в другому ешелоні фундаментальної науки перебувають  такі країни, як Росія чи Канада, щоб вам було зрозуміло.

Безумовно, їхня вага у світі більша, ніж у нас. Проте логіка розвитку науки проста, як і логіка життя взагалі: спочатку фундамент, потім – стіни та дах.

Японія та Фінляндія 70-х, Південна Корея 80-х, Ірландія 90-х, Індія й Китай 2000-х – різні за масштабом приклади того, як «відстала» держава може стати «тигром» економічного розвитку. Жодна з цих країн, поміж тим, не мала на своєму старті такого запасу технологій та фахівців, які навіть зараз усе ще має Україна.

А ці технології (та фахівці) – це і є головне. Адже японці, корейці та фіни, наприклад, починали з того, що пристосовували свою економіку під вимоги світового ринку.

Вони будували комп’ютери та мобілки за чужими технологіями (нерідко краденими). А вже тоді починали вибудовувати власну фундаментальну науку, щоб самостійно винаходити те, що колись прийде на зміну нинішнім комп’ютерам та мобілкам.

У нас же – набагато кращий старт.

Але це – дуже ненадовго. І тим гірше, що на цьому старті є дві перепони.

Перша, звісно – це політики. Політики, що давно відомі своєю нездатністю приймати стратегічні рішення. Але з політиків і попит малий: ви ж не чекатимете, щоб ведмідь не грабував вулики, а займався розведенням бджіл?

Але є друга проблема, і це – суспільство, яке нітрохи не краще розуміє свої інтереси, аніж ці інтереси розуміють політики.

Наприклад, у нас немає не те що наукових ЗМІ (я маю на увазі саме ЗМІ, тобто засоби МАСОВОЇ інформації). У нас немає навіть нормальних відділів науки в провідних тижневиках – буквально за двома винятками, та й то...

Ясно, що кажуть із цього приводу медіа-менеджери: це нікому не цікаво. Це не матиме аудиторії. (Очевидно, саме тому вся ця аудиторія сидить щодня на сторінці «наука» відомого видання «Газета.ru» - тобто взагалі-то вона таки є...).

А між тим, питання не стоїть про те, чи будуть всесвітньовідомі наукові журнали колись мати головні офіси саме в Києві. Або чи відправить Україна коли-небудь на Місяць чисто український екіпаж на чисто українському-таки кораблі.

Ні. Питання стоїть лише про те, чи будуть у всесвітньовідомих наукових журналах друкуватись українські вчені. І чи відправлятимемо ми своїх космонавтів хоча б у міжнародні польоти.

Але для цього, крім усього іншого, не завадило б, щоб українські журналісти десь між питанням про кредит МВФ та бійкою двох депутатів приділяли увагу й перспективам, даруйте на слові, української науки.

Або ж у нас не буде НАВІТЬ другого місця.

І ніякого взагалі не буде. Після чого – до уваги колег!  - стане очевидним: країні без власної науки, економіки, політики, історії – тим паче не потрібна власна журналістика.

А вже про те, щоб її не стало, буде кому потурбуватися.

Потурбувалися ж про науку.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Публіцист.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS