Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Guestcoest
<a href=" http://inoce.info/best-bc-dating-sites/ ">best bc dating sites</a> <a href=" http://inoce.info/how-dating-site-earn-m oney/ ">how dating site earn money</a> ...
Коментарів: 88511
Guestcoest
<a href=" http://gylyj.info/top-10-america-dating- site/ ">top 10 america dating site</a> <a href=" http://gylyj.info/great-opening-messages -for-online-dating/ ">great ...
Коментарів: 88511
Guestupdal
<a href=" http://inoce.info/browning-gun-dating/ ">browning gun dating</a> <a href=" http://inoce.info/rate-pof-dating-site/ ">rate pof dating site</a> <a ...
Коментарів: 88511
Guestcoest
[url=https://gylyj.info/herpes-free-dati ng-sites/]herpes free dating sites[/url] [url=https://gylyj.info/uniform-dating-c ancel-subscription/]uniform dating cancel subscription[/url] [url=https://gylyj.info/dating-at-rice-u niversity/]dating ...
Коментарів: 88511
FosephHor
cialis generic cheap vbulletin http://walmart-cialis.com - generic cialis at walmart does cialis work the first time commentaire.php?id= <a href="http://walmart-cialis.com&quo t;>cialis ...
Коментарів: 610
Guestcoest
<a href=" https://gylyj.info/dating-yuma-az/ ">dating yuma az</a> <a href=" https://gylyj.info/dating-mo-i-rana/ ">dating mo i rana</a> <a href=" https://gylyj.info/nantucket-dating-site / ...
Коментарів: 88511
Guestupdal
<a href=" https://gylyj.info/vegetarian-speed-dati ng-calgary/ ">vegetarian speed dating calgary</a> <a href=" https://gylyj.info/dating-a-girl-with-ba d-teeth/ ">dating ...
Коментарів: 88511
Guestcoest
<a href=" http://gylyj.info/aged-dating-site/ ">aged dating site</a> <a href=" http://gylyj.info/vegan-dating-vancouver / ">vegan dating vancouver</a> <a href=" ...
Коментарів: 88511
Guestupdal
<a href=" https://gylyj.info/top-5-reasons-for-dat ing-a-photographer/ ">top 5 reasons for dating a photographer</a> <a href=" https://gylyj.info/how-to-date-a-girl-wh o-is-dating-someone-else/ ...
Коментарів: 88511
Guestcoest
<a href=" http://gylyj.info/whos-dating-kanye-west / ">whos dating kanye west</a> <a href=" http://gylyj.info/marriage-without-datin g-streaming-sub-indo/ ">marriage ...
Коментарів: 88511

Архів


На могилу до брата мого Юрка

Олег Покальчук, 31.01.2009 10:42

Поїхали ото ми з жінкою в день народження брата мого Юрка до нього на могилу, що на Байковому цвинтарі. Зранку ще, на машині. Було то  24 січня, ага. Слизько. Дощ звечора був зі снігом, на ранок підмерзло.

 

Доїхали до брами, щось дядько на воротах мишей не ловить, тупцяє, наче примерз.

 

Відкриваю вікно.

 

- Та, - каже трохи ніяково, - десять гривен тепер за в’їзд..

 

Мене заціпило, але мовчки тицяю йому десятку. Якщо «розводняк», то в морду можна і на зворотньому шляху, а язиком з ними тіпати - лише втрата часу. Не бере.

 

-Нє, - каже. - В касу, он туди!

 

З-за пліч в нього визирає інший,  мимрить щось подібне. Іду в їхнє «караульноє помещеніє». Каси ніякої нема, сидить якась дівчинка-конторщиця. Чек дає...

 

- Від сьогодні такі правила, - каже.

 

Думаю, ото подарунок Юрку на день народження, падлюки...

 

- Співчуваю, - кажу їй. - Багато чого сьогодні від людей цікавого почуєте. За підход до могили додаткову платню ще не берете?

 

- Та хіба ж то ми придумали? - жалісливо, вже в спину мені каже.

 

Дорога по цвинтарю цьому, хто знає - трошки прямо, а далі під гору і зигзагами. Того дня  - туман, вибиті колії і суцільний лід. Машину носить, жінка за кермо обіруч, я за «ручник» тримаюся, бо в автівці від мене толку небагато, я більше по мотоциклах. І не поматюкаєшся, цвинтар...Доїхали якось. Назад як на санчатах - та сама історія. Падлюки, думаю.

 

За пару днів дивлюся «ящик», читаю в Інтернеті. Мерзькі чиновники не дуже в темі, щось жебонять, як ті дядьки на брамі, потім кажуть, що то на благоустрій піде. «Плюси», де Юрко працював,  хотіли видно до тої самої конторниці цвинтарної зайти - я коридор  впізнав. А вже їм не відчиняли. Видно, дівка вже наслухалася на той час «компліментів».

 

Випив горілки, поклацав ще новини. Ага, в благоустрій гроші підуть. Пішки ще милостиві панове поки що зволять. Потім холодний піт пробрав: не приведи Господь!

 

 У них же там і крематорій. Вони ж цей лід тим  попелом посипати стануть. Які. власне,  проблеми?

 

Коли Юрко вже був хворий, і я знав, що справи кепські, то писав йому. Я перестав вважати і називати себе «письменником»  чи навіть літератором після досвіду членства в Спілці Письменників. Але я писав короткі оповіданнячка виключно для Юрка, бо це сильно піднімало йому настрій, а отже й імунітет. Думаю, що коли я оприлюдню одне з них, це буде добрий йому подарунок, хоч якась компенсація за той  «подарунок» від мерзьких.

 

 РАНОК НА 15 ПОВЕРСІ


«Коли у вранішнє вікно зазирають перші промені сонця, я бачу твої вічно усміхнені очі. Ніяк їх не сховати за суворим виразом обличчя, навіть коли ти кричиш на мене, що я знову без дозволу брав твої книжки в шафі.Я дуже старався, щоб це було непомітно, запам»ятовував, що і де стоїть, але клятий « Искатель» був такий цікавущий, ні на що не схожий, і так кепсько зшитий. І розсипався, коли падав на підлогу, і набирав фатальних масних плям на жовтавих обгорткового паперу сторінках. Перший ананас, перший арахіс - від тебе, мандрівника з чарівними валізами.


До сваріння завжди були подарунки, неймовірної краси - справжній космічний лазер !- пістолет на батарейках, сусідські хлопці і навіть однокласники шаленіли від заздрощів, жвачки з самісінької Індонезії, малинові шорти, які я соромився вдягати, бо таких кольорів в природі ще не існувало. А сорочка з папугами!


Я погано подавав тобі у волейбол на Стиру, коли той був ще річкою, і незумисно, але дуже бридко човгав дитячими сандалями по асфальту, коли гуляв з тобою, і тягав твої вічно важкезні сумки з новими і неновими книжками, бо знав, як щойно ти поїдеш, я знову полізу до книжкової шафи.


Я сховався на задньому сидінні автобуса від студентки -практикантки, яка мала допровадити мене додому і поговорити з батьками про мою негідну поведінку,і радів, спостерігаючи крізь сидіння, як вона вийшла не на тій зупинці. Але через годину ви зустрілися, і ти вже намилився, щоб голитися, бо було таке саме нестерпне вранішнє сонце, як зараз, і треба було не гаяти часу, а танцювати твіст замість зарядки під неймовірно крутий приймач «Соні» з побитою ручкою. Ти прийняв студентку на себе, і черговий раз врятував батьків від моєї дитячої ганьби. Ти завжди так робив.


Це було на тій самій кухні у Ярослава, де я дошкільням ловив мишу, змайструвавши довкола її нірки Пізанську вежу з кубиків, і миші це дуже подобалося.З підвіконня тієї кухні я звалився босими п»ятами на сапку, і ти прибіг на мій несамовитий рев.Ти завжди так робив. «Раз добром налите серце...». Скажи, де таке наливають? я теж хочу.Ритм твоїх приїздів і від»їздів, замирання серця в очікуванні подарунків і гарячковий перелік подумки дитячих смертних гріхів - батьки складуть їх грізному старшому братові, і він ховаючи вічну усмішку, розкаже про славне наше прізвище, про безвідповідальність, і щоб я більше так не робив.О, ти говорив як містик, йог і дисидент водночас.О, славність прізвища! О, мій вусатий вічний відміннику-медалісте-взірець і мудрий докір!
Я так боявся твого гніву і так хотів твоєї любові, що коли зашпортався в телефонному дроті у режисера Кол
і Рашеєва, і розбив його високотехнологічний ебонітовий корпус, то викинув скалки з високого-високого вікна, думаючи, що телефон сам загоїться якось - я завжди так робив.


Є речі, яким ніколи не дано загоїтися, але це не означає, що вони не потрібні. Все має своє призначення і мету, дарма що ми цього не гідні збагнути. Я був гордий, коли вперше переплив Дніпро, як ти. Я був щасливий, коли вперше тебе називали моїм братом, а не, як завжди : мене - твоїм.Ти ходив зі мною під стіни
тюрем, слідчих ізоляторів і воєнкоматів, і чекав, доки мене випустять. Ти приїхав, коли я, придурок, викинувся з вікна в Москві. Я не проліз в віконну раму тому, що на мені все життя висів ти, як парашут, який страхує дух і плоть. Обох нас.


Химерний вічнокудлатий волоцюго, як ти примудрився зберегти, швендяючи по усіх світах, обрираючись об життя до крові, зберегти мамин незглибний ідеалізм і татову впертість? Скажи таїну? Бо світ, який я бачу з вікон - це світло твого серця, любий мій брате. Кожне вікно мого життя - завжди твоє. Тягни за кільце парашута. До землі нам ще є час.
»

 

Він прожив після цього більше року.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Соціальний психолог.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS