Останнє у блогах

Більше

Архів


Питання самоідентифікації в трьох тезах

Зульфія , 27.06.2009 14:55

Теза перша: Серед різних інтернет кацапосрачів (які "там" називають хохлосрачами) бачу одну-єдну тенденцію: першим і останнім аргументом кацапотролізму є "вы, хохлы, воруете наш газ". таке враження, що оці лейтенанти або просто неадеквати, не сидять дупою на замасленому стільці, постукуючи по брудній клавіатурі цілими днями, а самі видобувають газ. типу пише нефтєгазодобитчік - щойно з ділянки. Не буду навіть казать, що переважна більшість тих, хто добувають газ і нафту в Росії - вихідці з України. Одні - нащадки переселених за Сталінських часів, інші поїхали на шабашку і лишились там. Так що в певному розумінні, ми там самі для себе видобуваємо газ, якщо іти тупим методом узагальнень. Але факт - наскільки ідіотськи виглядає шантажування тим, що власне, тобі особисто не належить і до чого ти ніяким боком не причетний?

Теза друга: в своєму блозі Олександр Михельсон ділиться ноу-хау, яким чином можна спокійніше відпочити в Туреччині, не будучи ідентифікованим російським туристом. Я багато разів звертала увагу на те, як по-дебільному виглядає сам факт, коли закордоном український турист перелякано цвенька російською, пояснюючи що він з України. Тому нічого не підозрюючі араби чи турки кричать тобі лагідно: "хахлушка!" Це яким дебілом треба буть щоб, так себе самоідентифікувати іноземцю, та ще ідентифікувати заздалегідь наперед усіх співвітчизників? Доводиться зупинятись і пояснювати, ніби підмітати за кимось. Чому би просто цим хахлам не пояснити продавцеві краму, що вони ідіоти нізвідки? Ідіотів усюди достатньо, це кожному відомо. Замість того турист-нейролінгвоінвалід на наївне питання "чому ж ви говорите російською" не задумається ні разу - власне, дійсно, - чому? Він миттєво знайдеться: "да у нас все так гаварят".

Теза третя. Замальовка з натури. Стоїмо з подругою біля крамнички в Стамбулі поблизу Блакитної Мечеті. Дивимось у вітрину і розмовляємо. Звісно, українською. Білявка років 40 на вході до крамниці питає "што вам, дєвочькі, показать? што панравілась?". Миттєво ввічливо англійською їй пояснюємо "sorry, we are not russians". В Стамбулі багато людей, навіть нетурецької зовнішності говорять російською з слов’янської зовнішності туристами - торгівля! При мені турок заговорював "девушка прєвєт" до двох італійок, в яких носики були трошки курносими. Вигукують щось російською особливо часто там, де продають кальяни, золото, вироби із шкіри і всякий туристичний непотріб. Продовжуємо між собою розмовляти. "А аткуда", - не вщуха жіночка, - чуючи слов’янську мелодику мови, - "чєхі? полякі? словєни?". Ми мотаємо головами. Нарешті не витримує і ангійською перепитуює "where are you from?". Ukraine! - відповідаємо ми. Жіночка радісно вигукує: "О, я тоже с Украины!!!". Я питально на неї дивлюся, мовляв, ну і що, - чому ж ви не ідентифікуєте мову своєї країни? Хвилинна пауза. Ми дивимось на жіночку, вона на нас і потім якось вбік. Мовчанка. Ми відійшли до іншої вітрини з некомфортним почуттям сорому, десь в глибині душі зізнавшись собі в тому, що напевно ця жіночка  - саме і є хахлушка с Украины, що розпорскує довкола спори ідіотизму, соромлячи нас усіх разом. І при тому всьому відчуваючи такий жаль, як приміром, до безпорадного каліки чи жебрака.

В таких людях ніщо не дає можливість ідентифікувати національність. Причепний пазюр, набіло фарбоване волосся, золоті ланцюги на шиї - вона може бути з Росії, Молдавії, Казахстану, України, Білорусі, але ніколи не буде росіянкою, молдаванкою, казашкою чи українкою. Вивчивши навіть англійську, не спромоглася самоідентифікуватись до 40 - далі уже й не спроможеться. Такой вєчний савєцкій чєлавєк. Ти силоміць його звільняй, здери з нього кайдани кріпацтва, совєцькості - він обвішається золотими ланцюгами і надалі буде сидіть та нести нісенітниці, розповсюджуючи особливу таку трєвожность і свій параліч мозку. Поляки, чехи, словаки кидаються тобі в обійми на чужині, - вигукуючи: українці? брати-слов’яни! Цей же позолоченицй кріпак набичиться, почувши знайому українську - кругом врагі. Нейролінгвістична інвалідність - добровільне укайденення ментальності. Заради бога, дорогі кияни, якщо ви сидите в своєму місті в кафе, спілкуєтесь з друзями українською, для чого ви тут же перемикаєтесь на російську, підзиваючи офіціанта? Чи ви думаєте, він з Рязані приїхав, по обміну - ми своїх нафтовиків туди, вони своїх офіціантів - сюди? Лишилась всього одна крапля мозкового паралічу - вичавіть її із себе чимдуж!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
популярна блоґер


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS