Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

RobertRus
kqii viagra cost http://dietkannur.org dbta dxwy
Коментарів: 879
conttcunt
Доброго времени суток! Рассылка ваших сообщений по формам-контактов сайтов организаций Российской Федерации. ...
Коментарів: 3269
Whalt
woman looking for sex in jamaica http://goldgirlxxx.xyz
Коментарів: 3269
GeorgeOthem
Коментарів: 224
Переводчик новокузнецк
<a href=https://maps.google.ne/url?sa=t& ;url=https://perevod42.com>Перев одчик новокузнецк</a>
Коментарів: 3269
DavidBOr
<a href="https://0verstyle.ru/windows/ ">Viata</a>
Коментарів: 224
mmsah
Заказать seo поисковую оптимизацию сайта, Заказать услуги по продвижению сайта По всем возникшим вопросам Вы можете ...
Коментарів: 3269
MriTG
Meds prescribing information. What side effects? <a href="https://prednisone4u.top" ;>order generic prednisone without dr prescription</a> in USA. All news about medicine. Get here.
Коментарів: 224
maikf2
My new hot project|enjoy new website http://hotblognetwork.com/?nyas ia pregnant creampies porn gothic porn pictures deviance porn vido free fucking sheep porn parish hiton porn
Коментарів: 30217
DaDkch
Medication information leaflet. Brand names. flagyl without rx https://flagyl4u.top in US Everything what you want to know about drug. Get information now.
Коментарів: 224

Архів


Громадський актив і пасив

Каша Сальцова, 08.06.2009 18:41

 Нещодавно постала перед вибором - чи то сходити на концерт рок-групи Димна Суміш в палац України за 150 грн., чи на фільм Milk про боротьбу за права гомосексуальної меншини за 35 грн. в «Жовтень». З причин радше економічних та географічних вибір був зроблений не на користь альфа-самців від рок-н-ролу. Тому вся наша дівоча компанія відправилась дивитись на оскароносні поцілунки Шона Пена (їхнє все)  з Джеймсом Франко (Спайдермен, Ананасовий Експрес). Справедливості заради треба сказати, що за перетворення чоловіка який мав саму бабу-робота Мадонну, (яка сама регулярно натягає по самій бюстгальтер весь шоу-бізнес) на чоловіка, який ніжно лопоче, маніриться і стріляє очима, таки треба давати Оскар. Якщо припустити, що Оскар дають за переконливе перетворення, а не за пафос й грамотне освоєння бюджету, як зазвичай.

Цікавим є те, що у фільмі відображена не лише історія персонального coming out зсередини. Не лише "дух часу" , але фільм також показує стосунки гей-пар в не ракурсі "гріховної пристрасті" а як звичайні сімейні. Банальні замальовки із подружнього життя, знайомого кожному - від істерик через нестриману обіцянку повертатись додому вчасно після роботи та балаканину за сімейним столом і до дурних дзвінків своїй половині під час наради. (Підозрюю, що за задумом режисера, якій вже не вперше виступає негласним адвокатом сексуальних меншин, це мало «олюднювати» сприйняття гей-пар в очах суспільства - ось нестандартні пари, але з стандартними для пар проблемами.) . Такі фільми мають давати почуття надії всім, хто опинився по той бік сексуальності та сприяти формуванню  толерантності в суспільстві, але це все одно ніяк не виправдовує такий комічний еківок, як звучання «Калинки-малинки», у сцені жвавого руху в гей-крамниці. Хоча може це данина пам’яті Баришнікова, хто зна.

Ще одне спостереження, яке примушує замислитись над критеріями власної упередженості - це те, як змінюється сприйняття фактів під дією обставин. Коли я уявляю Богдана Бенюка, що взасос цілується, наприклад з Анатолієм Хостікоєвим або Куценко, що лобизає  Гармаша, магія кіно не діє. Фу, і все тут. А от Шон Пен щедро роздає цілунки партнерам по фільму (кількість цілунків він сам, до речі, збільшив в сценарії) і при цьому виглядає дуже привабливо. І це мабуть називається естетизація гей-культури - магія кіно, чари позитивного героя й хороша операторська робота. Жодних блакитних устриць та шкіряних шортів, ніяких асоціацій з «Хтивнею» Вітовського (А от до речі її екранізацію треба робити обов’язково на Довженко і ніде інше) . Може справа все-таки в бюджетах та Голлівудському шармі, як у анекдоті про сантехніка-гомосексуаліста, який волів би називатись геєм, але так як не є митцем, не відпочиває у Брюсселі та не має власної яхти, може бути тільки п*****м.

Але що мене зацікавило найбільше в цьому блакитному байопіку, це те, як Гас Ван Сент показав шлях гомосексуальної спільноті від маргінального угрупування до чіткого політичного сегменту. У стрічці ці молоді люді з дурними зачісками та у латексних рейтузах набагато більше схожі на «народ, якого правда й сила», який готовий боротись за те, в що вірить, ніж шахтарі з транспарантами на Грушевського. У порівнянні з їх свідомою згрупованістю,  наполегливістю та готовністю захищати власні права, пересічні українські громадяни - «егоїстичні та боязкі гомики, що сидять у своїх коморах», посилаючись на цитату з фільму. Мораль - добре організовані меншини краще добиваються від політиків поступок, коли йдеться про вражаюче порушення їх прав. І не так важливо ким є ці меншини - медиками, журналістами, вчителями чи геями.  Особливо зважаючи на те, в якій позі ми всі стоїмо перед владою, не залежно від політичної оріентації.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Вокалістка групи «Крихітка».


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS