Останнє у блогах

Більше

Архів


«Летальна» журналістика

Діана Дуцик, 02.06.2009 09:52

Вбивство київського пенсіонера Олександра Гончарова та дискусія, яка розгорілася між Оксаною Соколовою та Олексієм Кутєповим, мала б спонукати журналістське середовище до серйозного перегляду стандартів та методів роботи українських журналістів загалом. Оскільки тут ідеться навіть не про маніпуляції, а про життя конкретної людини.

У країнах західної демократії ніколи (!!!) журналісту-початківцю не доручать проводити серйозне журналістське розслідування. Ніколи! У кращому випадку його посадять на новини. Але й це рідко буває. Починають, як правило, усі з посади помічника кореспондента чи редактора рубрики. А це означає, що журналіст-початківець часто робить «чорнову» роботу, тобто збирає інформацію з різних джерел, видзвонює необхідних людей, переглядає пресу. Але щоб йому дозволили написати власний матеріал (навіть коротку новину), це ще треба заслужити. І таке «випробування» для молодого журналіста триває не місяць-два, а часто рік-два. Він не зможе стрибнути на сходинку під назвою «головний редактор», або навіть «редактор рубрики», якщо перед тим не пройде всі щаблі. Там ви не зустрінете, як у нас, 18-20-річних «метрів» журналістики, які дозволяють собі повчати старших колег. А у нас ще не встиг закінчити  навчання - уже зірка. Але ж який професійний та й життєвий досвід має така «зірка»? Чи може вона адекватно діяти у складних ситуаціях? Тут я не маю на увазі когось конкретно. Бо насправді сьогодні таких молодих і недосвідчених в українській журналістиці дуже багато. І як редактор у минулому, можу сказати, що не всі вони готові вчитися і прислухатися.  Але часто помилки таких «зірок» - це не тільки їх особисті помилки. Бо редактор, який посилає їх на завдання, також несе відповідальність. На те він і редактор. Кінцевий продукт у журналістиці - це часто робота не однієї людини, а цілого колективу. А отже, і про співвідповідальність не треба забувати.

Сьогодні ми маємо абсолютно спотворене розуміння професії та тотальну безвідповідальність. Очевидно, що цю тенденцію потрібно ламати. Потрібно змінювати підходи до виховання молодих журналістів. Але хто це робитиме? Журналістське середовище у більшості своїй сьогодні байдуже до цехових проблем. Воно зайняте хто виживанням, хто самолюбуванням.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Виконавчий директор ГО "Телекритика"


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS