Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Georgesuima
profile buy cheap viagra http://zithazi.com - Azithromycin viagra cheap discount
Коментарів: 879
JeremyMug
п»їbuy viagra online from usa http://alexa24ph.com - viagra pills viagra men cheap buy viagra high street http://tadal24ph.com - buy cialis can cialis pills cut half buy authentic cialis http://hydroxychloroquine24.com ...
Коментарів: 857
JeremyChind
order cialis from india http://aralenph.com - buy chloroquine online buy cialis online canada pharmacy cialis discount code http://zithazi.com - zithromax buying viagra online guide can you buy viagra ...
Коментарів: 879
Etenenor
buy cialis paypal http://kaletra24.com - Ritonavir 50 mg and Lopinavir 200 mg buy cialis in vancouver
Коментарів: 857
pradsnano
order cialis online with prescription http://kaletra24.com - buy kaletra online cheap herbal viagra online
Коментарів: 879
Arteday
cheap viagra generic canada http://zithazi.com - cheap zithromax legal order viagra online canada
Коментарів: 857
Waltertaw
cheap prices for cialis http://alexa24ph.com - generic viagra 100mg discount cialis and viagra cialis sale manila http://tadal24ph.com - cialis cost buy viagra vegas buy levitra no prescription http://zithazi.com ...
Коментарів: 857
Georgenes
cialis 20mg cheap http://zithazi.com - cheap zithromax cheapest price generic cialis
Коментарів: 857
Cagmably
generic cialis canada http://zithazi.com - zithromax online viagra buy cheap best place order viagra http://aralenph.com - alaren price cheapest place to buy levitra buy cialis online http://alexa24ph.com ...
Коментарів: 857
lewaremi
cheap cialis 10 mg http://hydroxychloroquine24.com - buy plaquenil best place to buy cialis online
Коментарів: 879

Архів


На Бандері були майже всі канали

Юрій Луканов , 31.05.2009 11:06

         Дуже показова штука - відгуки на інтерв’ю Марини Бердичевської з режисеркою Вірою Яковенко. Деякі автори вихлюпують свій сарказм з приводу того, що  журналістка фільмів не бачила, але вирішила побалакати. Мабуть, справді варто перед розмовою хоча б у режисери взяти диск і глянути хоч би одним оком. Але я про інше.

         Режисерка, всупереч неспрятливим обставинам, все ж таки працює. Судячи з того, що її фільм бере участь у міжнародному фестивалі - певний рівень у неї є. А ми про неї нічого не знаємо. Думаю, що повно подібних людей, які попри всі перешкоди, працюють в інших сферах. Ми про них нічого не знаємо. Чому?

         Майже всі загальнонаціональні телеканали прийшли на презентацію мого документального фільму „Три любові Степана Бандери" понад десять років тому. При цьому ніякої фінансової підтримки для телевізійників  з боку авторів фільму не здійснювалося. Легше назвати відсутніх ніж присутніх - камеру не прислав тільки „Інтер". У мене нема ілюзій щодо величі цієї картини як художнього явища - просто кваліфіковано зроблений документальний фільм у стилі ВВС. На той час це був певний прорив, бо так докладно про лідера націоналістів ніхто не розповідав.  А цікавість  до нього існувала і тоді, задовго до приходу „бандерівця" Ющенка до влади. Ризикну припустити, що тоді самі журналісти мали інтерес до теми. А  нині настав час об’єктивного  пофігізму.

         В чому об’єктивність цього явища. Мова не про те, що журналістам нічого не цікаво. Просто сьогодні вони мусять орієнтуватися на те, що добре прорекламоване, а значить блищить і привертає увагу публіки. Такі штуки  і дають рейтинги. Про них легше розповідати, бо досить їх назвати і увага глядача гарантована. Про явища, хоч невідомі, але цікаві, розповідати набагато складніше. В цьому випадку матеріал повинен бути особливо якісним, поданим винахідливо, аби споживач телепродукту не хотів від нього відриватися,  попри те, що розповідається про речі невідомі. Але, як мені здається, нині не видно волі журналістів шукати подібні явища.

         І ще одне. Ми, певне, кайфуємо від того, що принижуємо одне одного. Нам в кайф відчувати, що ми живемо в країні суцільних нездар. Хтось кинув на форум нищівний коментар і відчуває себе героєм, відчуває себе носієм прогресу на тлі нібито сірих українських авторів і нікчемних українських реалій. Нам неможливо визнати, що з колег  хтось зробив роботу, яку ми самі зробити не здатні. Та й не тільки колег, а й діячів в інших сферах. Тому ми палець об палець не вдаримо, аби шукати когось неординарного. Нам легше усвідомлювати, що в нашій країні таких не існує. Тому українська режисерка Віра Яковенко приречена на відсутність уваги і , боюся. Поваги  з боку українських журналістів.  

         А ось як приїде якась розрекламована зірка на зразок Коельо, або Бегбедера, то всі наче здуріють і кинуться робити про них матеріали. Провінція - це не територія. Це стан душі і мізків.  

                 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS