Останнє у блогах

Більше

Архів


Стефан Цвейг і Донецьк

Юрій Луканов , 26.05.2009 06:34

Наткнувся на книжку Стефана Цвейга, яку я досі не читав. Почав переглядати і в мене виникла асоціація, пов’язана (ви не повірите) з Донецьком. Загалом Цвейг - дивовижний письменник, який з блиском описує найтонші, найпотаємніші порухи людської душі і якого я перечитував неодноразово протягом усього свого життя. Його книжка називається "Вчорашній світ" і являє собою спогади про світ, в якому автор жив і який припинив своє існування. Письменник вкоротив собі віку. І можна припустити, що причиною стала руйнація його світу після двох найбільших воєн двадцятого століття. До речі, його книжки спалили гітлерівці, прийшовши до влади.

 

Це був світ Австро-Угорської імперії і столиці її Відня. Це чарівне місто було однією з культурних столиць Європи. Саме на цьому я хочу наголосити! Відень був культурною столицею не тому, що подібну заяву зробив який-небудь політик, аби підлеститися до віденців і завоювати їхні голоси на виборах. Згідно із Цвейгом, „Навряд чи в якому-небудь іншому місті Європи потяг до Культури був таким пристрасним, як у Відні". Він розповідає, що до опери ходили всі прошарки населення - від аристократії до пролетаріату. Можновладці змагалися за те, щоб саме в них той чи інший композитор вперше виконували свої нові твори. Він згадує, що спроби руйнувати старі будинки, де чи то грав Бетховен, чи то виступала якась інша  культурна знаменитість викликали численні протести віденців. Одним словом, у Відні існував культ мистецтва. Природній, притаманний городянам, бо вони так виховувалися з покоління в покоління. Власне, тому Відень і став культурною столицею.

А тепер про Донецьк. Десь рік тому прочитав міркування деяких львів`ян на тему, чи міг би Донецьк бути культурною столицею України. Ці міркування були продиктовані скоріше політичними мотивами: мовляв, зробити комплімент Донецьку, мовляв, він теж зможе стати культурною столицею. Але справа не в Донецьку як такому. Назву міста можна замінити на Хмельницький, чи на Запоріжжя, чи на Івано-Франківськ. В якому з наших міст панує щирий культ мистецтва? Назвіть мені його. Де меценати, які відкрили галереї, музеї, театри не для того, щоб створити собі репутацію культурної людини, а тому, що це відповідає їхнім внутрішнім потребам? Де вони покровителі культури, які б патронували її з тією самою захопленістю, з якою, наприклад, Ахметов патронує футбол? Існують хіба що хлопці при грошах, котрі не дуже знаються на культурі і звертають свою увагу на найдорожче, найблискучіше, таке, що найгучніше продається. Але я неодноразово переконувався: золото - не те, що блищить.

Отож, про які культурні столиці в Україні можна вести мову? Хоча, може, я помиляюся і не все так погано? Ну, наприклад, щорічні Форуми видавців у Львові перетворюються на свято книжки. Але це, мабуть, все ж таки винятки, які підтверджують правило. Заперечте мені, коли зможете.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS