Про так звану Велику Вітчизняну

 Велика Вітчизняна війна - це один з ключових моментів нашої історії, ставлення до якого в народі дає відповідь на те, чому ми досі в коричневому... самі знаєте в чому, а  переможена і зганьблена Німеччина теж у коричневому, але в іншому - в шоколаді. Це питання житейської філософії, погляду на світ, здатності до критичної самооцінки. Глибоко переконаний, що саме здатність критично поглянути на самих себе вирізняє націю цивілізовану. Така здатність означає вміння аналізувати, і  відповідати на запитання: „Що робити?". Відповідно - діяти.  І навпаки - неспроможність критично ставитися до самих себе опускає націю все нижче і нижче.   

         Власне, це і спонукало мене взяти таку активну участь у обговоренні на форумі статті  Гліба Головченка „Великая социалистическая война". Особливо прикро, що велика частина відгуків на статтю є або відвертим хамством, або просто навішуванням ярликів на зразок „відробляє західні гранти", або  повторенням відомих радянських міфів. По ходу обговорення я ставив певні питання, на які не отримав відповідь по суті, а лише оцінку  - демагогія. Особливо мене турбує, що в такий світогляд мають журналісти (хто ж як не вони читають „Телекритику?), адже саме вони мали б змінювати думку суспільства про саме себе.  Отож, я вирішив сконцентрувати свої питання, поставлені під час обговорення, і попросив би колег дати на них відповідь. По пунктах 1,2,3,4, 5.  Тільки дуже вас прошу: якщо хочеться нахамити, то не засмічуйте ефір. А якщо хтось хоче відповісти по суті, то дуже прошу.

1.     Кажуть, що, якби не перемога СРСР, то ми прибирали б німецькі свинарники. За радянських часів ми жили за умов, коли доводилося стояти в чергах за всім і вся, коли ми не могли вільно їздити за кордон, коли мільйони наших громадян були знищені в ГУЛАГ. Рівень життя був - самі знаєте який. Чим радянський свинарник був кращий за гітлерівський? (Наголошую: я не вважаю, що позитивом для нас була б перемога Гітлера).

2.     Кажуть, що дякуючи Москві і СРСР  нам побудували індустрію. Тим часом, Фінляндія, яку не зміг загарбати (визволити?) Сталін, має один з найвищих рівнів життя у Європі і має захищені права для своїх громадян. Вона досягла таких показників без мільйонів убитих в ГУЛАГ. Себто вона без участі Москви стала такою. Чи не думаєте ви, якби нам вдалося відвоювати Україну без Сталіна, то ми теж були собі індустріалізованою державою, але без тих жертв, яких нам довелося зазнати від системи?

3.     Кажуть, що СРСР визволив Європу від „коричневої чуми". Питання: чому „визволені" країни Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія та інші негайно втекли від „совка", як тільки у них з’явилася така можливість? Мабуть, вони невдячні свині?

4.     Чому переможені німці живуть значно краще від нас? Чи не тому, що вони позбавилися гітлеризму, а ми досі залишаємося совєтськими людьми, які і сьогодні вірять, що „наше дело правое - мі победим", себто, що СРСР був втіленням добра і справедливості і він в усьому був правий?

5.     Кажуть, що Гітлер напав на наївний Радянський Союз і заплющують очі на ФАКТИ, які наведені в книжках і Віктора Суворова. Він, зокрема з ФАКТАМИ довів, що Сталін готував загарбницьку війну. Чому ми відмовляємося вірити очевидному?

Словом, таких питань можна поставити безліч. Але, колеги, дайте відповідь хоча б на ці. Тільки знову прошу: без навішування ярликів і хамства. І ще для ясності: один з моїх дідів воював у Червоній Армії і пропав без всісти.  До Західної України і бандерівців ніякого відношення не маю.  Другий мій дід був у 1937 році заарештований в Донецьку і розстріляний як ворог народу. Потім реабілітований.