Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Ярослав
Браво !
Коментарів: 1
Rita
say thanks to so a lot for your website it assists a great deal. Recommended Internet page - simply click the up coming post - Click That Link - click the next site - relevant website - my company ...
Коментарів: 10
Анатолій Загравенко
Дуже шкодую, що таку мудру і патріотичну людину Президент України не взяв у свої радники. Скільки полегшення і ...
Коментарів: 7
Ник-ник
Странно как это создание вновь нашо роботу. Лилиана больная на всю голову, но похоже новые работодатели этого ...
Коментарів: 58
Anisha
Off-topic, but I wanted to give you a ^5 Field for your choice of House Negro of the Day. Brothaman has really and truly mucked-up. But from what I read, hed been doing it all his career. Perhaps old ...
Коментарів: 4
Bobbo
Regarding in.:adetcomrNo doubt, there can be a certain wisdom in markets, but investors have been known to pick losers that they thought were "sure things." Same with Obama. The geeks who trade ...
Коментарів: 4
Essie
si chaque famille riche &lsquo;prend en charge&rsquo; une famille pauvre et qu&rsquo;elle aide dans tous les domaines (alimentation, scolarité, soins <a href="http://hsbvtqfhrd.com"&g t;etÃ3&82#0;)dc©jà</a> ...
Коментарів: 4
Lavigne
Intrinsicly expedite strategic alignments for high-payoff information. Holisticly facilitate highly efficient funaeionclitits vis-a-vis stand-alone products. Credibly expedite transparent methodologies ...
Коментарів: 4
Валерій Степаненко
Сьогодні Ді Капріо отримав за цю роль "Золотого Глобуса"...
Коментарів: 1
если у вас нету жопы
значит у вас жопы нет
Коментарів: 1

Архів


Шустер у тумані

Борис Бахтєєв, 24.09.2015 11:58

Сторони конфлікту - Савік Шустер, адміністрація телеканалу, його власник, Олег Ляшко - політик, який у прямому ефірі поклав відповідальність за зняття ток-шоу з ефіру на Президента - мовчать.

У будь-якій демократичній країні, звісно, навряд чи взагалі могла виникнути ситуація зі зняттям з ефіру перед самим його початком одного з найретинговіших політичних ток-шоу на одному з найретинговіших національних телеканалів. Або ж якщо би це відбулося, були б озвучені найпереконливіші та конкретні аргументи, а не загальні слова та голослівні звинувачення. Водночас, якщо б навіть виник там подібний скандал, як би повелися його учасники після першого викиду в публічну площину первинної інформації та емоцій?

Безумовно, в наступні дні сторони коментували б уже не лише причини конфлікту, а й те, яким чином вони його намагатимуться вирішити.

Натомість що ми бачимо після зникнення з ефіру «1+1» ток-шоу Савіка Шустера 18 вересня? Минуло вже майже шість днів - і жодних коментарів.

Так, медіаспільнота обговорила скандал, висловила свої думки. Свій коментар надав прес-секретар президента Святослав Цеголко. Виступили з заявами деякі медійні громадські організації. Але сторони конфлікту - Савік Шустер, адміністрація телеканалу, його власник, Олег Ляшко - політик, який у прямому ефірі поклав відповідальність за зняття програми з ефіру на Президента - мовчать. Як був у п’ятницю ввечері густючий туман, так і стоїть, анітрохи не розвіявшись. Так, знаючи реалії нашої країні, ми розуміємо, що насправді за кулісами відбуваються якісь процеси. Але те, що вони відбуваються непублічно, без жодних публічних пояснень та коментарів, ще раз вказує на те, наскільки далеко нам ще до справжньої підзвітності й політиків, і медіа громадянам.

Не зрозуміти, чому, звинувативши у знятті програми з ефіру Президента, Олег Ляшко не навів не лише доказів та хоча б аргументів, а й навіть фактів: хто саме, кому саме, коли й за яких обставин наказав зняти програму, чим погрожував у разі невиконання наказу. А якщо це було припущення, то чому людина з тривалою журналістською практикою чітко не артикулювала: це є припущенням, і ґрунтується воно на таких і таких фактах?

Чому про початок переговорів із каналом «112 Україна» повідомив також Ляшко, а не Савік Шустер, хазяїн і розпорядник свого проекту?

Не зрозуміти адміністрацію телеканалу «1+1» із її відповіддю: «Канал вважає, що в ситуації, яка виникла в країні в останні кілька днів, суспільство вже вкрай напружене і політизоване, і канал не готовий накаляти його ще більше... Ми вважаємо, що за найближчий тиждень політики зможуть заспокоїтися, знизити градус дискусії та в наступну п’ятницю повернуться до обговорення питань корупції та тарифів в ефірі шоу, тим паче, що ця тема не перестане бути актуальною». Чим аж таким ситуація, «що виникла в останні кілька днів», відрізняється від попередньої? А чи два тижні тому суспільство не було «вкрай напружене і політизоване»? Що такого має відбутися протягом тижня, що «політики зможуть заспокоїтися»? А самий факт зняття з ефіру рейтингового ток-шоу - він не сприяє зростанню напруженості в суспільстві? Й прогнозовані звинувачення у цензурі та тиску на ЗМІ саме Президента та його Адміністрації?

Хоча не зрозуміти, чому Президент (буцімто) вирішив зняти з ефіру це й от саме це ток-шоу - адже критичних і гостро критичних, навіть звинувачувальних висловлювань на його адресу нині де тільки не лунає. Та й Петра Порошенка можна звинувачувати в чому завгодно, тільки не в розумовій примітивності: можна подумати, він не розумів, що навіть у разі зняття цього випуску ток-шоу з ефіру зацікавлені особи знайдуть безліч інших резонансних способів оприлюднити те, що вони хотіли, - що в підсумку й сталося того самого вечора, практично без затримки. І справді: в нас же не Росія! В нас же медіапростір не зачищено! В нас скасування виходу одного-єдиного ток-шоу на одному-єдиному каналі не може у принципі радикально змінити загальної медіакартини!

Канал «1+1» належить Ігореві Коломойському - досить сильній постаті на українській політичній сцені; от уже протягом певного часу Коломойський відкрито протистоїть Президентові. Тож дуже важко уявити: якого масштабу й якого характеру погрози мали виходити від президента, щоби Коломойський слухняно «взяв під козирок», не послав ці погрози під три чорти й навіть постфактум нічого не оприлюднив? Або щоб керівництво каналу «взяло під козирок» і навіть не звернулося до Коломойського по захист і заступництво?

Нарешті, дуже важко зрозуміти от що. Співпраця Савіка Шустера з телеканалом «1+1», варто сподіватися, було якось юридично оформлено. То дуже дивно, що Шустер так нічого й не сказав про те, чи буде вчиняти дії юридичного характеру - а телеканал, знімаючи програму з ефіру, навіть не припустив, що Шустер може подати до суду й стягнути чималу суму компенсації.

А тепер факти й думки довкола них. Ігор Коломойський перебуває у стані гострої конфронтації з Петром Порошенком і, ймовірно, був би зовсім не проти того, щоби над Президентом нависло ще одне додаткове звинувачення - в утисках свободи слова, наприклад.

Олег Ляшко перебуває у стані винятково гострої конфронтації з Петром Порошенком. От і перед горезвісним випуском «Шустер livе» пан Ляшко заявив, що Президент України особисто пропонував йому хабар; «це нібито трапилося тоді, коли від Ляшка хотіли, аби він припинив блокувати призначення людини президента керівником Держгеонадрів». Якщо хтось і виграв від усієї історії, то це саме Ляшко: повісивши на Президента тяжке звинувачення, він позбувся необхідності його доводити через форс-мажорні обставини.

Узагалі, всю публічну діяльність Олега Ляшка пронизують нескінченні утиски. Неодноразові атаки режиму Леоніда Кучми на очолювану ним газету «Політика», вимушене - через заборону назви - перейменування газети на «Свободу»... Тоді це викликало потужну хвилю солідарності й зробило Ляшка загальновідомою постаттю й мало не героєм. І всі ці випадки навіть тепер не викликали б запитань, якби одного разу вже під час президентства Віктора Ющенка Ляшко не заявив, що до друкарні зателефонували з Секретаріату Президента й вимагали припинити друк чергового номеру «Свободи».

По-перше, вразила певна одноманітність прийомів. По-друге ж, от уявіть ситуацію: до друкарні телефонує хтось і представляється відповідальним співробітником Секретаріату Президента. А звідки ви знаєте, що це не «жартівник» і не «доброзичливець»? Що він є саме тим, ким представився? Й по-третє, Ющенка звинувачували багато в чому, от тільки інших фактів утискування ним свободи слова таки не було - реально не було.

Зараз... Чи не має вся нинішня історія присмаку тієї самої одноманітності?

Савік Шустер? Гм, Савік Шустер... Передусім, варто зауважити: його звикли сприймати не зовсім за того, в якості кого він з’явився десять років тому на українському телебаченні. Народжений у Литві громадянин Італії та Канади, космополіт, який, як повідомляє російська Вікіпедія (українська про це мовчить), за студентських років устиг пограти в канадській футбольній команді «Україна»? Усе це так, але якби не російська сторінка його біографії, про литовського італо-канадця навряд чи взагалі хто згадав би. Робота ведучим на російському телебаченні - от що стало для Савіка Шустера перепусткою на телебачення українське, от що відкрило перед ним усі двері й ще до першого ефіру створило йому репутацію «столичної штучки», що приїхала розворушити наше провінційне телевізійне болото. Репутацію аса неперевершеного й законодавця столичних телевізійних мод.

Що ж, Шустер таки розворушив - от тільки хто й як тепер здатен здійснити зворотній процес? Бо чим завершуються й до чого призводять російські й політичні, й суто телевізійні тенденції, ми сьогодні добре бачимо. І саме ці тенденції Шустер прищеплював і прищеплює тут, саме він творив і творить правила публічної політики в Україні - на правах піонера-засновника-першовідкривача жанру: більшість ток-шоу, що з’явилися пізніше, тим чи іншим чином копіювали шустерівську модель.

От вам кілька результатів того «розворушіння». Якщо коротко сформулювати влучні спостереження Наталії Лигачової, ми маємо замість політики гру в політику, інсценізацію політики. Ерзац. Коли навіть із трибуни Верховної Ради промовці звертаються не до колег, а до телевізійної й радійної аудиторії. Коли ефектність важливіша за ефективність, коли самореклама без кінця. Коли політики вважають, що вся їхня публічна діяльність - це нескінченне шоу Савіка Шустера. Політика в Україні стала різновидом шоу-бізнесу. Зверніть увагу, як зазвичай виступає у ВР той же Ляшко (зокрема, саме він дуже часто звертається не до депутатів, а до медійної аудиторії). Найчастіше протягом усього свого виступу він пережовує один і той самий факт - дуже часто факт загальновідомий, про те, як усі в Україні плачуть і страждають. Але він обігрує його з різних боків, додаючи й додаючи емоційності, перелічуючи регіони, у яких плачуть і страждають: «Це відбувається не лише на моїй рідній Чернігівщині: і на Полтавщині, й на Житомирщині, й на Черкащині, й на Сумщині, й на Волині...». Суто парламентська, суто інформаційна вартість висловлюваного ним часто дорівнює нулю - але як же емоційно, як же з надривом! Шоу, чистісіньке шоу.

Так-так, не італо-канадські, а російські традиції й технології імпортували ми разом із Савіком Шустером. Ті самі традиції, за якими політика - це «король і блазні». Або «цар і блазні». Або «генсек і блазні». Коли депутати, партійні лідери, міністри - все це видовище для вбогих, а справжня політика, серйозна політика - це Він-Сам-Один, Той-Що-У-Кремлі-Сидить.

Інше влучне спостереження зробив Сергій Грабовський: у ток-шоу парламентарі роблять те саме, що мали б робити у стінах парламенту. Аж до тієї міри, що самі припиняють розрізняти ці два види діяльності. А різниця між ними є принциповою: на відміну від парламентських засідань, ток-шоу не передбачають ухвалення відповідальних рішень - побазікали й розійшлися. Ви скаржитеся, що наші політики тільки й роблять, що базікають?

А до речі: чому так і не спрацювали драконівські заходи з забезпечення відвідуваності парламентських засідань? Чому наші депутати масово прогулюють роботу? Чому навіть тих, хто не прогулює, повсякчас доводиться викликати до зали з кулуарів, у яких вони гуртуються невеликими групками - якраз такими, якою буває кількість учасників пересічного ток-шоу? Чи не тому, що депутати більше не вважають участь у сесійних засіданнях за основний вид тієї роботи?

Нарешті, чи не Савік Шустер заразив українську політику епідемією бездоказових обвинувачень, бо саме їх заохочував і заохочує у своїх ток-шоу? Чи не випускам його ток-шоу, посеред багато чого іншого, ми завдячуємо тим, що українська політика є винятково брудною й не знає меж, яких не можна переступати? Чи не завдяки його ток-шоу в українській політиці з’явилося чимало розкручених персонажів, яким в іншому разі місцем був би далекий і глибокий маргінес? Чи не Савік Шустер привчав і привчає свою аудиторію оцінювати політиків за професійно незначущими критеріями?

Колись пан Шустер заявив, що мріяв би запросити до студії Геббельса та данського короля - добре, що хоч не посадити візаві з Геббельсом в’язнів Аушвіца, бажано безпосередньо перед відправленням їх до газових камер. У вже згадуваній статті Наталія Лигачова наводить висловлювання самого Шустера: він вважає себе не журналістом, а шоуменом. І досвід переглядання його програм чомусь підказує: якби за вікнами його студії ситуація нагадувала Афганістан 1980-х років - ото й було б саме те, що треба. Розхитати ситуацію просто заради того, щоби зробити з цього шоу з канканом. Розхитати - й подивитися, що з того вийде.

Чомусь видається, що щодо всіх трьох названих фігурантів події справедливим є припущення: люди для них - то всього лише знаряддя. Україна - за великим рахунком, теж. І для всіх трьох, хай різною мірою й із різних причин, дискредитація нинішньої влади є бажаною й дуже бажаною метою.

Ну а далі нічого не лишається, як, виходячи з цього, тренуватися в дедуктивному методі. Бо, цілком за домайданною практикою, в повітрі повисло тяжке звинувачення, яке ніхто не поспішає доводити, й яке з цієї причини неможливо спростувати.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS