Останнє у блогах

Більше

Архів


Фімоз совісті

Олег Покальчук, 03.04.2009 23:40

Пишу блоги тоді, коли від спілкування з телевізійниками виходить щось курйозне або знакове. От був якось у Безулик – там Кужіль з Кінахом замагалися з грацією і темпом «горячих эстонских парней» хто з них опозиційніший. Ясна річ, що обидвоє. Я сидів поруч з Віталієм Балою і все підбивав його поблокувати трибуну – хоч який перформенс був би. То там все правильно, там нема з чого познущатися, хіба як з любові нардепів до України – але то вже фрейдистське...

А от ниньки «плюси» захотіли поговорити про таку категорію, як депутатська скромність. На тлі шикарних депутатських автівок. Ясна річ, хотіли, щоб я щось веселіше сказав, бо назвати пересічного нардепа всерйоз скромним – стільки просто не вип`єш.

Ішлося про те, що депутати «зі скромності» применшують свої статки і декларують якусь суцільну фігню. Сльози просто, а не майно. Дивишся в декларацію, і хочеться зразу дати копієчку.

Якщо подивитися в тлумачний словник Ушакова, чи якийсь інший, то стане зрозуміло, що «скромність» передбачає не роботу з наслідками своєї поведінки. А саму поведінку. Тобто скромна людина спочатку формує обмежувальні установки своєї поведінки, і навіть не знає, що це називається скромністю.

Бо як в житті звичайно буває? Наприклад: приходить граф до графині та й каже:

А слухай-но, ваша світлість  – чи спала ти з нашими садівниками?

Графиня робить невеличку паузу і відказує, чесно графові в очі:

З Жаном і Полем – бігме,ні! А Франсуа... навіть якби й захотіла, то не змогла б.  

Те, що при цьому в садочку квіточки садили свого часу Анрі і Рене, в питанні не звучало? Ні. Ясна річ, що графиня промовчала зі скромності. А граф зі скромності не спитав.

Наше суспільство у претензіях до своїх обранців поводиться схожим чином. По-перше, суспільству дуже не хочеться визнавати, що воно черговий раз лоханулося з вибором. По-друге воно не уявляє скільки в принципі народні обранці можуть вкрасти. Ну просто люди не вміють до стількох рахувати. А починати вчитися, це те саме, що їхній світлості зясовувати імена всіх садівників – додатковий головняк і ніяких перспектив на безпечний розвиток зелених насаджень у себе в маєтку.

Так от, приїхав я на телевізійну «стрілку» до «плюсів». І почали ми розмову про розумне і правильне, але тут мене переклинило. Я сказав милій журналістці приблизно наступне: 

 – Я поставив би нашим депутатам і взагалі всім політикам один важливий діагноз, який дуже точно характеризує їхні стосунки зі скромністю. Діагноз називається: «фімоз совісті».Тобто совість у них під впливом відповідальності за батьківщину стала така велика, що ніяк не може пролізти крізь вузький отвір суспільних вимог. Вони б і раді були показати свою духовну велич у всій красі, але тяжкий діагноз змушує їх це приховувати. От і виглядають скромними.

Для непосвячених: фімоз – це така хвороба чоловічого статевого органу, при якій крайня плоть ніяким чином не відкривається. Купа проблем, починаючи від ерекції, закінчуючи запахом.

Все це не змигнувши оком я говорив просто у чесні дівчачі очі. Було б дуже здорово якби вона повірила, що це психологічний термін.

Хоча від того Кабміну і дорогих машин довкола нього таки дійсно чимось смерділо...  

   


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Соціальний психолог.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS