Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

vrjsrsp
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 19649
Cagmably
can cialis pills split half http://aralenph.com - cheap chloroquine cheapest price for levitra buy genuine pfizer viagra uk http://tadal24ph.com - cialis cheapest viagra sale uk viagra sale scams http://hydroxychloroquine24.com ...
Коментарів: 1367
Georgenes
order viagra online india http://zithazi.com - zithromax where to buy levitra in canada
Коментарів: 239
Arteday
buy viagra russia http://tadal24ph.com - cialis online viagra buy toronto
Коментарів: 1367
Georgenes
cheapest place to buy cialis online http://zithazi.com - zithromax buy levitra 20 mg
Коментарів: 1367
fahPeerse
cialis for sale in london http://hydroxychloroquine24.com - generic plaquenil buy viagra express delivery viagra pfizer buy http://aralenph.com - buy chloroquine online buy generic cialis uk viagra sale ...
Коментарів: 239
Shoogegex
buy viagra uk over counter http://kaletra24.com - cheap kaletra buy viagra safe online viagra cheap usa http://aralenph.com - buy chloroquine online when will cialis be over the counter viagra cheap ...
Коментарів: 372
JeremyChind
can you buy viagra online legally http://kaletra24.com - kaletra red cialis pills generic cialis order http://aralenph.com - alaren price cheap viagra super p force order viagra tesco http://tadal24ph.com ...
Коментарів: 775
ozntuhz
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 19649
Waltertaw
viagra buy australia http://zithazi.com - buy Azithromycin buy cialis tablets buy cialis no prescription in uk http://aralenph.com - buy chloroquine online order viagra for men where can i find really ...
Коментарів: 1367

Архів


За "дезертира" замовлю слово

Юрій Луканов , 18.07.2015 09:44

Під час Майдану на медіа-профспілку вийшов мешканець Вінницької області Василь Господінін. Ми кілька разів з нми балакали телефоном. Він  дуже переживав за те, що коїлося і за журналістів, які, як відомо, отримували по повній, на рівні з учасниками Майдану.

Він, виявився пасічником і передав нам спочатку одне, і потім друге відро меду. Ми його розрізали на  шматки і роздавали бажаючим журналістам. А ще журналісти, які приходили до нас попрацювати або й переночувати, пили з цим медом чай.

 Оце днями телефонує мені пан Василь. Цей літній чоловік ледь не плаче.  Його, виявляється, у вінницькій пресі дезертиром оголосили. З подачі військкомату. При цьому журналісти навіть не спитали у нього, що він з цього приводу думає. Це, крім того, що, як мені здається, обізвати когось дезертиром може лише суд.

А в нього ціла історія, яка демонструє усі «принади» нашої  мобілізації. Зокрема, медкомісія без його участі. Та інші подібні речі.

Ось друкую його розповідь. А раптом котромусь із вінницьких видань захочеться альтернативну точку зору оприлюднити.

Пояснювальний лист-заява

   Я, Господінін Василь Олексійович, 17.04. 1960 р. н, проживаю у смт. Чечельник, вул. Калініна 10, кв. 4. За званням я старший лейтенант, тобто офіцер запасу, маю повних 55 років.
    2014 році хотів служити добровольцем, але поки був здоровим, країні був непотрібен. А от після погіршення здоров’я мене незаконно мобілізували, відпустили з місця, куди доправили, а тепер звинувачують у дезертирстві. Щоправда заочно - у пресі.
    В кінці червня 2015 року я отримав повістку на 9 липня 2015 року для відправлення на місце служби. Медкомісії я проходив кілька разів. 16 квітня 2015 року був визнаний обмежено придатним. Маю скарги на здоров’я: підвищений тиск, болі в серці, різкий головний біль спазматичного характеру, про що є записи у моїй медичній карті. Серед моїх діагнозів є прогресуюча стенокардія напруги і спокою, міокардіосклероз, коронаросклероз, гіпертонічна хвороба 2 стадії, та інші. Неодноразово був госпіталізований у зв’язку з цим, про що також є записи у моїй медичній карті.
23 квітня цього року мою дружину прооперували, операція була складна і нервове напруження дуже позначилося на стані мого здоров’я. Почалися сильні головні болі, провали у пам’яті, порушення координації, тремор голови. Через це був змушений поїхати на до обстеження до м. Вінниця. Мені було зроблено МРТ діагностику. Протокол обстеження головного мозку додаю. У ньому зазначено, що у мене дисциркуляторна енцефалопатія, гіпоплазія лівої вертебральної артерії, хронічна вертебробазилярна недостатність, гліозні зміни у скроневій долі справа, перивентрикулярно, вірогідно постішемічного ґенезу або після травматичного характеру розміром 10*8*9 мм. Ймовірно, мають місце посттравматичні розлади, оскільки у молодості була травма голови. Був госпіталізований 06.05.15.
Наступну медкомісію я пройшов на початку травня 2015 року після підтримуючої терапії, знову був визнаний обмежено придатним, повного видужання, на жаль, не відбулось і навряд чи воно можливе. Третю за рахунком у цьому році комісію військкомат провів без моєї присутності (мала місце протиправна діяльність, а саме підробка документів), чомусь визнавши мене придатним. Оскаржити рішення комісії я не міг, бо не знав про неї. Думаючи, що мене мобілізували законно, як обмежено придатного 55 річного офіцера, я все ж взяв з собою копії деяких медичних обстежень та відбув із групою призовників до Тростянця. Там про стан мого здоров’я ніхто не питав, огляду лікарем не проводилось. Мені пропонували у м. Тростянець написати заяву, що я хочу служити добровольцем, я не погодився. У військкоматі м. Вінниця, через який слідувала наша група, про стан здоров’я ніхто не питав. Автобус, у якому я їхав у складі групи, не спинявся для прийому їжі та не робив достатню кількість санітарних зупинок. Мною було висловлено прохання про зупинку, тільки після цього людям дали поїсти. О 13.30 провели нашу групу в Чечельнику, приблизно о 14.30 ми були у Тростянці, а зупинка для прийому їжі була зроблена о 12 ночі. Дорогою у мене почався сильний головний біль. Ми приїхали до Львова у Академію сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного о 4.30 ранку. До 7.30 прибулим дали поспати. Коли почалася співбесіда і дійшла черга до мене, я відповів на усі поставлені мені запитання. Коли підполковник, що був у складі комісії, (ім’я мені невідоме) запитав, чи є питання, я спитав, до кого можна звернутися з проблемами зі здоров’ям. 2 медпрацівниці у складі комісії вивчили надані мною копії медичних висновків, порадилися телефоном із якимось полковником (ім’я не запам’ятав), вирішили, що я повинен пройти дообстеження та лікування за місцем проживання. У ході розмови виявилося, що 7.07.15 я начебто пройшов медичну комісію і був визнаний придатним. У цей день я був далеко від місця її проведення, що можуть підтвердити численні свідки. На моє запитання, що робити далі, підполковник на ім’я Тарас (прізвище не знаю), який супроводжував групу призовників, він же воєнком м. Жмеринка Вінницької обл., сказав: «Чемодан-вокзал-додому». Він же дозволяв собі образливі висловлювання про «хитро зроблених людей» і презирливо додав, що армія таких не потребує, очевидно, маючи на увазі мене. Таких, як я, тобто людей зі скаргами на здоров’я, наскільки мені відомо, було 5 чоловік, їх теж відправили додому. Мій військовий квиток залишився у Львові, ніяких документів на руки мені не віддали і не повідомили, що я маю їх десь отримати. Про те, що я маю звернутися до воєнкомату м. Тростянець, мені не сказали. Воєнкому м. Тростянець було відомо, що я їду до смт. Чечельник, оскільки ми розмовляли по мобільному телефону (це легко підтвердить роздруківка дзвінків мого мобільного телефону). У грубій формі він висловив своє незадоволення тим, що я поскаржився на стан здоров’я і сказав, що «іще підсуне свиню». Додому я повертався за свій рахунок, з чисельними пересадками та ночівлею у м. Вінниця (у такий пізній час квитків на потяги не було, рейсових автобусів у моєму напрямку не було), у дуже пригніченому моральному стані, страшенно боліли серце та голова - окрім хвороб давалася взнаки втома та нервове напруження. Я не розумів, чому мене незаконно провезли через усю Україну, ставлячи під ризик залишки мого здоров’я (безумовно, на нього вплинула поїздка до Львова), а може й життя. Прибув додому о 10.25 в суботу, 11.07. 15. Залишок суботи та неділю займався самолікуванням, яке не дало ефекту, а в понеділок 13.07 звернувся до лікарів і був госпіталізований. На сьогодні проходжу курс лікування.   
14.07 мені стало відомо про лист від воєнкома м. Тростянець до районної адміністрації, який пропонував висвітлити факт повернення мене додому як дезертирство у місцевій газеті.

   Я вимагаю письмових вибачень від воєнкома Охріменко Андрія Петровича та повного припинення на мене психологічного тиску. Вважаю за необхідне повідомити, що у разі їх відсутності протягом 7-ми робочих днів, залишаю за собою право звернутися до суду для відшкодування завданих мені моральних та матеріальних збитків, а також до військової прокуратури та СБУ з приводу діяльності Охріменко Андрія Петровича, воєнкома Тростянецького військового комісаріату.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS