Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

mamaligadoc
<b>Looking for a Motrin? No problem with us! Guaranteed Worldwide Shipping Discreet Package Low Prices 24/7/365 Customer Support -------------------------------------- ---------------------------------------- --------- ...
Коментарів: 30261
mamaligadoc
<b>Looking for a Promethazine? No problem with us! Guaranteed Worldwide Shipping Discreet Package Low Prices 24/7/365 Customer Support -------------------------------------- ---------------------------------------- --------- ...
Коментарів: 30261
mamaligadoc
<b>Looking for a Super Levitra? No problem with us! Guaranteed Worldwide Shipping Discreet Package Low Prices 24/7/365 Customer Support -------------------------------------- ---------------------------------------- --------- ...
Коментарів: 30261
mamaligadoc
<b>Looking for a Aciclovir? No problem with us! Guaranteed Worldwide Shipping Discreet Package Low Prices 24/7/365 Customer Support -------------------------------------- ---------------------------------------- --------- ...
Коментарів: 30261
GeorgeOthem
Medication information. Brand names. <a href="https://trazodone2020.top&quo t;>cost of cheap trazodone without prescription</a> Actual information about pills. Read information here.
Коментарів: 287
mainstube
The authoritative point of view, cognitively.. ------ <a href=https://www.mainstube.com/videos/co llege-tinder-girl-creampie/>https://w ww.mainstube.com/videos/college-tinder-g irl-creampie/</a> ...
Коментарів: 30261
nadiaet4
My new hot project|enjoy new website http://cutnipplesporn.allproblo g.com/?nya free smoking fetish porn videos kurdish porn wap site violet mason porn disney recess porn hidden web cam porn videos ...
Коментарів: 30261
poliyay
Заказать seo поисковую оптимизацию сайта, Заказать услуги по продвижению сайта По всем возникшим вопросам Вы можете ...
Коментарів: 3331
BrentVible
Can I simply say what a relief to discover somebody that really understands what they`re talking about on the web. You actually understand how to bring an issue to light and make it important. More people ...
Коментарів: 3331
Inge
I bookmark this page right away! Thank you a whole lot to this writer for this a good post. It reminded me in https://makeup-reviews.com/cleansers/bea uty-bar-sensitive-skin/, I think that your blog ...
Коментарів: 30261

Архів


Міжнародний телефестиваль «Золотий жебрак» вперше завітав в Україну. Якось жебракувато

Богдан Барбіл, 23.06.2015 14:26

З корабля на бал і ...на війну. Так можна пунктирно означити шлях нинішнього 21-го міжнародного фестивалю локальних телестудій Європи «Золотий жебрак». Він традиційно проводиться в місті Кошице - центрі Кошицького самоврядного краю Словаччини. Звісно, найбільшу цікавість викликає сама назва. Словацькою вона звучить «Златі жобрак». Точнісінько як українською. Влучно, дотепно. У Кошице жив-був, ні все-таки був, бо спершу не мав житла, нидів між небом і землею жебрак. Багато літ в одному місці він просив у перехожих милостиню. І все збирав докупи. З «приданого» він урешті-решт звів у центрі міста гарний дім. Ось так, як оті «золоті жебраки», нині функціонують маленькі телестудії. На свою діяльність просять у магістрату, в мешканців. І при цьому хочуть бути справді демократичними, незалежними.

На 21-й «Золотий жебрак» вдалося отримати від конкретних і анонімних жертводавців понад 13 тисяч євро. Вони пішли на відзнаки переможцям у трьох номінаціях і на поїздку в Україну. Телефестиваль уперше покинув державні межі Словаччини й два дні учасники провели в Закарпатті. Аби сповна відчути ситуацію в Україні. Воюючій. Навряд чи набралися гості гострих «прифронтових» відчуттів. Хіба що трішки на словацько-українському кордоні, де словацький інспектор з праці добру годину тримав групу перед заїздом на КПП «Вешнє Нємєцке-Ужгород», перевірячи, чи водій має всі необхідні документи на перевезення.

У багатьох «єесівців» виникли проблеми зі закордонними паспортами. У них в Європейському Союзі, аби пересуватися з країни до країни, досить внутрішнього паспорта. Між державами відсутні митні, прикордонні шлагбауми. Потрапити в Україну можна тільки із закордонним посвідченням особи. Довелося спішно й за немалі гроші виробляти. Бо дуже кортіло на власні очі побачити війну і мир.

21-й фестиваль урочисто відкрили в місті Кошице. На нього 300 короткометражних документальних фільмів представили маленькі, локальні, регіональні, часто сільські, міські телестудії із 49 країн світу. Журі відібрало для фінальної частини 30 кращих. На наступний після відкриття день усі в автобус і з Кошице до Ужгорода. Це 100 кілометрів. Такий хід конем запропонував Європейський медіа-центр, який діє в Ужгороді і який очолює пан Микола Кошута. Офіційна зустріч із закарпатською обласною владою. Вона вийшла якась нецікава, суха, без журналістсько-жебрацького живчика. Представники облради та ОДА з пафосом у голосі мовили: ви відкриєте для себе гостинне Закарпаття і всім будете переказувати, які тут добрі, щедрі люди. І все в такому дусі.

На моє глибоке переконання, саме в Ужгороді треба було провести другу фазу фестивалю. Скажімо, на базі Закарпатської обласної державної телерадіомовної компанії «Тиса-1» чи приватної студії «21 канал». Або не на базі, просто в розкішному вестибюлі на першому поверсі адмінбудови ОДА та облради. У ці дні тут влаштували феноменальний концерт духовної музики. Запросити сюди на дискусії, перегляди фільмів глядачів,телевізійників із Закарпаття, також групу журналістів, операторів з регіональних ТБ Києва, Львова, котрі регулярно десантуються на Схід України і вже підготували до ефіру програми з російсько-української війни. На жаль, з-поміж закарпатських телевізійників поки ніхто з камерою, мікрофоном не побував у донецько-луганських гарячих точках. Та все відбулося за іншим сценарієм. Півсотні фестивальників з 12 країн Європи, плюс кілька закарпатських журналістів подалися за 50 кілометрів від Ужгорода й ооселилися в курортному містечку «Воєводино». Карпатська мальовнича глибинка.

Відкриття. Генеральний консул Словаччини в Ужгороді пані Янка Буріанова наголосила, що над нинішнім фестивалем уперше здійснює патронат віце-прем’єр, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак.

Перша дискусія про роль мас-медіа в русі до демократії. За головного модератора професор зі Швейцарії Ед Бауместер. Йому опонували університетські мужі Петер Роспічал /Чехія/, Владімір Баровіч /Сербія/. Добру годину вони між собою говорили про період, коли розпалися Чехословаччина і Югославія. Війні між Сербією і Хорватією й позиції щодо цього кровопролиття журналістів присвятили найбільше. Зал мовчки спостерігав за бесідою президії. Я не витримав і підсів до організаторки фестивалю пані Єви Декановскі. Пошепки їй кажу на вухо: опустіть професорів на землю, вони десь далеко літають, оскільки зараз перебувають на території, де йде війна. Пані Декановскі перадала мою думку панові Бауместеру. Той просить підключитися до дискусії українську сторону і несподівано надає мені слово. Дещо емоційно кажу: поважні теоретики журналістики ведуть диспут так, ніби всі вони і всі присутні в залі є представниками Братислави, Праги, Берліна, Києва, направлені сюди великими загальнонаціональними телеканалами. Насправді ж усі учасники працюють у маленьких провінційних творчих колективах. Тому слід перенести рівень розмови на локальний рівень.

Прислухалося панство до вимог народу. Друга так звана панельна дискусія про сучасну надскладну ситуацію в Україні й ролі в її показі локальних ТБ. В глянцевому буклеті, виданому до фестивалю, вказано наших учасників-один з перших керівників Національної спілки журналістів України, політичний експерт з Києва, кілька провідних закарпатських телевізійників. Усі вони чомусь не приїхали на подію. Довелося спішно робити вимушені заміни. Ми, присутні в якості висвітлювачів герцю, журналісти Галина Сернівка, Наталія Каралкіна, Евеліна Гурницька, Людмила Орос, Володимир Маслов, Богдан Барбіл, дружно сідаємо до столу президії, на папірцях замість тих, кого немає, пишемо ручками свої дані, й разом з керівником Ужгородського Європейського медіа-центру, співорганізатором фестивалю Миколою Кошутою імпровізовано видаємо на-гора по п’ять хвилин кожний роздуми на тему «Війна і мир в Україні». З погляду журналістів з карпатської глибинки.

Затамувавши подих, зал слухав монолог кореспондента каналу СТБ у Закарпатті Галини Сернівки. Торік вона добровольцем-волонтером подалася на фронт, провела кілька десятків днів під Дебальцево. Виконувала аж ніяк не журналістську роботу. В певний момент дещо почала знімати на мобільний телефон. Ці кадри Галина Сернівка показала учасникам фестивалю й вони нарешті збурилися, сперечаючись, чи можна це вважати документалістикою, оскільки авторка була на передовій не в якості репортерки. Українська частина вийшла куди жвавішою, цікавішою, ніж перша про глобальні цивілізаційні процеси. Зал, видавалося, був готовий слухати і слухати до ранку, але організатори покликали усіх на вечерю, яка і так відкладалася з години на годину.

До речі, про головних організаторів. Подружжя Марсель та Єва Декановскі в 1995-му започаткували фестиваль документальних короткометражок. Нині він чи не єдиний такого роду в Європі. Марсель Декановскі відомий у Словаччині режисер, сценарист документальних фільмів.

Під час вечері сидів за столом з кількома гостями зі Словаччини. Один виявився працівником невеликої міської студії ТБ. Місто має 8 тисяч мешканців, студія - 8 працівників. Показують життя-буття громади, за висвітлення подій у мерії певну суму дає влада, існують і на пожертви людей. Інший працює менеджером церковної телестудії в Братиславі. З допомогою кількох пересувних телестанцій ведуть прямі репортажі з великих богослужінь у римо-католицьких, греко-католицьких храмах по всій Словаччині. В ефірі також випуски новин, проповіді священиків, єпископів. Оце би цікаво було, якби кожен учасник замість першої дискусії представив своє дітище, розповів, за рахунок чого живуть, як, перебуваючи в грошовій залежності від глядачів, сповідують принцип свободи слова, як уникають заангажованості.

Наступного дня колективно переглянули кілька робіт. Обговорили. В суботу іноземці поснідали і повернулися до міста Кошице. Тут була урочиста церемонія закриття фестивалю, нагородження. Без участі українських журналістів.

Взагалі Україна на усіх 21 фестивалях «Золотий жебрак» не була представлена жодною роботою. Найактивнішими на цих імпрезах є представники Сербії, Словаччини, Румунії, Молдови, Білорусії. Мабуть, українські телевізійники досі просто не знали про це самобутнє творче змагання в місті Кошице. Кошице у 2013-му було йменовано «Культурна столиця Європи». За красу центральної частини, яку не псує і будинок, зведений жебраком.

Якщо українські документалісти хочуть довідатися усе про фестиваль «Золотий жебрак», хай заходять на його офіційний сайт festival.sk.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Кореспондент Парламентського телеканалу «РАДА», заслужений журналіст України.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS