Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Josephimilk
pension and 401k benefits all shrink. And re entering the jobs market at a later point is often difficult <a href=https://www.saldipandora.it/>< ;b>saldi pandora</b></a>, and it participated ...
Коментарів: 27211
Jeffreyimilk
it will have to offer a compelling reason why its design and feature set not only make it more compelling than the competition <a href=https://www.tiaragroup.es/><b >abalorios pandora baratos</b></a>, ...
Коментарів: 27211
Monrealquids
01 Sep 2018 21:41:09 +0000It was so interesting (relative to MY life <a href=https://www.lovethychef.co.uk/>& lt;b>pandora uk sale</b></a>, and in the Pandora store inside Westfield ...
Коментарів: 27211
Jeffreyimilk
starting with a name change. Like I said before <a href=https://www.grandia.es/><b> ;abalorios pandora baratos</b></a>, along with meaningful debt reduction that takes leverage towards ...
Коментарів: 27211
Josephimilk
nor that international orders will have the customs form marked as "gift" to reduce customs fees.Delivery times cannot be guaranteed <a href=https://www.segniweb.it/><b&g t;charm pandora ...
Коментарів: 27211
Georgeengig
online cialis <a href=" http://tadalafilgeneric1.com/# ">cheap cialis</a>
Коментарів: 889
Monrealquids
Pacific Entrepreneur Of The Year program director. "They`ve overcome obstacles and achieved considerable success over the years. But at the heart of their business is what matters most: family.""Statistics ...
Коментарів: 27211
Josephimilk
but it was nice to see it been updated with touch order screens and buzzers you leave on your table so servers know where to bring your food. I got the featured Sopa Noodle Bowl highly recommend!! The ...
Коментарів: 27211
Krechitov65
Добрый вечер!! преобразователь кода команды пересылки не проверишь одни и подключается либо трехступенчатой ...
Коментарів: 122
Monrealquids
it is important to note that <a href=https://www.thechequerfc.co.uk/> <b>pandora charms sale clearance</b></a>, etc". Everyone has little bits of these thingspayment information ...
Коментарів: 27211

Архів


Аутизм совісті

Борис Бахтєєв, 22.04.2015 12:22

Не так давно, 2 квітня, світ відзначав Всесвітній день аутизму. Або, офіційніше, Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Не залишилися осторонь і українські ЗМІ: ми ж прямуємо до цивілізованого світу, хіба ж не так?

Свої п’ять копійок було вставлено й на Першому каналі Національного радіо. Слухачам коротко розповіли, як у різних країнах прагнуть адаптувати хворих на аутизм дітей до суспільного життя, як беруть їх до звичайних шкільних класів, хоча й навчають за спецпрограмами, як їх, під пильним контролем психологів, намагаються "вивести в люди". І як вони в підсумку й вищу освіту здобувають, і у професійному житті стають успішними, й у творчих професіях виявляють таланти.

Кілька країн було названо, з їхніми досягненнями в царині соціалізації аутистів, із їхніми особливостями їхньої соціальної адаптації. Й от під самісінький кінець кореспондент завершив список досягнень: "А в Україні аутисти в армії служать!" У його голосі лунала гордість, велика гордість: от де ми вже точно попереду планети всієї!

А чи чув хто-небудь із вас про які-небудь програми адаптації аутистів до служби у збройних силах, про якісь спеціальні методи підготовки? А чи все простіше, й аутизм в Україні просто не вважається за негідність до військової служби? Цілком за радянською традицією, коли до армії брали кого завгодно - всіх, аби більше, коли навіть діагноз "розумова відсталість у стадії дебільності" не був перешкодою до призову, а завданням медкомісій було довести, що призовник "здоровий".

А на те, як почуватиметься аутист в армії, як почуватимуться поруч із ним його співслуживці, - плювати. Воно ж усього лише призовний ресурс, ресурсу такого в нас удосталь, то навіщо ж перейматися!

Плювати й на те, чим може обернутися участь хворих на аутизм в АТО - й для них самих, і, знову ж таки, для їхніх співтоваришів. Даруйте за цинізм, але з таким самим успіхом хворих на аутизм призовників можна розстріляти й оголосити героями прямо у військкоматі, в момент призову.

Інший репортаж на тому самому Національному радіо. Про те, як облвоєнкомат Волинської області перевиконав план призову на цілих 15%. У рахунок наступної п’ятирічки, треба гадати. У голосі кореспондента - знову гордість: от які ми, волиняни! От як ми п’ятирічку за три роки!

Цьому кореспондентові й на думку не спало: а за рахунок кого й чого було перевиконано той план? Чи не за рахунок тих призовників, які за станом здоров’я служити не мали б, але призовні медкомісії знайшли, що їхні хвороби вивітрилися, випарувалися? А ще ж цих понадпланових призовників треба годувати, вдягати, десь розміщувати, забезпечувати зброєю та оснащенням. Чи є воно й звідки візьметься - чи не мусили б кореспонденти замислитися над цим, перш ніж пишатися?

А ще замислитися от над чим: чи відрізняють браві військкоматівські чиновники призов людей до збройних сил від здавання худоби на м’ясокомбінат? Схоже ж на те, що й самі кореспонденти не надто відчували цю різницю.

Для когось війна - національна трагедія, для когось - вдала оказія рапортувати про перевиконання планів, ще для когось - вправлятися в одопистві й виставляти себе суперпатріотами, не докладаючи до того ані розумових, ані душевних зусиль.

Завалити комуністичні пам’ятники, заборонити тоталітарну символіку - це дуже легко. Це не вимагає душевних зусиль. Набагато складніше подолати аутизм держави, коли вона існує окремо від суспільства, й суспільства для неї ніби не існує. Коли комунікаційні канали між державою та суспільством не працюють. А цей суто тоталітарний державний аутизм у нас не лише нікуди не подівся - надто часто ми ним ще й пишаємося.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS