Останнє у блогах
- Фільм «Легенда Г`ю Гласса» - апофеоз акторської кар`єри Леонардо Ді Капріо //Валерій Степаненко (7794)
- Українофобія та редакційна політика //Олександр Івахнюк (6188)
- Сенсації, висмоктані з пальця //Борис Бахтєєв (12054)
- Від чого здох московський носоріг? //Олександр Горобець (14312)
- Услишаць Харькав //Юрій Луканов (13809)
- Передусім - СКРОМНІСТЬ і ПРАВДИВІСТЬ //Наталя Голованова (12013)
- Як Арсенія Яценюка зробили героєм Ічкерії //Олександр Горобець (13717)
- В боротьбі не всі засоби гарні //Поліна Вернигор (5881)
- Маєток президента: думки з приводу //Борис Бахтєєв (12510)
- В эфире США - Роман Бочкала //Наталя Голованова (9131)
- На кого працює Арсеній Яценюк? //Борис Бахтєєв (10609)
- Анекдот від Проні Прокопівни //Олександр Горобець (11202)
- Ілюзії російських журналістів //Юрій Луканов (14063)
- Путинским путём //Борис Бахтєєв (8648)
- Втеча від червоних людей //Олександр Горобець (9941)
- Почувствуйте себя хохлами //Борис Бахтєєв (8579)
- Сватання в Донбасі: наших з бойовиками? //Олександр Горобець (10995)
- Гендерні стереотипи на "Інтері" //Юрій Шеляженко (5970)
- Профнепридатність прес-служби ДПС //Олександр Івахнюк (2943)
- День народження невмирущої //Олександр Горобець (11436)
Останні коментарі
Аутизм совісті
Борис Бахтєєв, 22.04.2015 12:22 |
Не так давно, 2 квітня, світ відзначав Всесвітній день аутизму. Або, офіційніше, Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Не залишилися осторонь і українські ЗМІ: ми ж прямуємо до цивілізованого світу, хіба ж не так?
Свої п’ять копійок було вставлено й на Першому каналі Національного радіо. Слухачам коротко розповіли, як у різних країнах прагнуть адаптувати хворих на аутизм дітей до суспільного життя, як беруть їх до звичайних шкільних класів, хоча й навчають за спецпрограмами, як їх, під пильним контролем психологів, намагаються "вивести в люди". І як вони в підсумку й вищу освіту здобувають, і у професійному житті стають успішними, й у творчих професіях виявляють таланти.
Кілька країн було названо, з їхніми досягненнями в царині соціалізації аутистів, із їхніми особливостями їхньої соціальної адаптації. Й от під самісінький кінець кореспондент завершив список досягнень: "А в Україні аутисти в армії служать!" У його голосі лунала гордість, велика гордість: от де ми вже точно попереду планети всієї!
А чи чув хто-небудь із вас про які-небудь програми адаптації аутистів до служби у збройних силах, про якісь спеціальні методи підготовки? А чи все простіше, й аутизм в Україні просто не вважається за негідність до військової служби? Цілком за радянською традицією, коли до армії брали кого завгодно - всіх, аби більше, коли навіть діагноз "розумова відсталість у стадії дебільності" не був перешкодою до призову, а завданням медкомісій було довести, що призовник "здоровий".
А на те, як почуватиметься аутист в армії, як почуватимуться поруч із ним його співслуживці, - плювати. Воно ж усього лише призовний ресурс, ресурсу такого в нас удосталь, то навіщо ж перейматися!
Плювати й на те, чим може обернутися участь хворих на аутизм в АТО - й для них самих, і, знову ж таки, для їхніх співтоваришів. Даруйте за цинізм, але з таким самим успіхом хворих на аутизм призовників можна розстріляти й оголосити героями прямо у військкоматі, в момент призову.
Інший репортаж на тому самому Національному радіо. Про те, як облвоєнкомат Волинської області перевиконав план призову на цілих 15%. У рахунок наступної п’ятирічки, треба гадати. У голосі кореспондента - знову гордість: от які ми, волиняни! От як ми п’ятирічку за три роки!
Цьому кореспондентові й на думку не спало: а за рахунок кого й чого було перевиконано той план? Чи не за рахунок тих призовників, які за станом здоров’я служити не мали б, але призовні медкомісії знайшли, що їхні хвороби вивітрилися, випарувалися? А ще ж цих понадпланових призовників треба годувати, вдягати, десь розміщувати, забезпечувати зброєю та оснащенням. Чи є воно й звідки візьметься - чи не мусили б кореспонденти замислитися над цим, перш ніж пишатися?
А ще замислитися от над чим: чи відрізняють браві військкоматівські чиновники призов людей до збройних сил від здавання худоби на м’ясокомбінат? Схоже ж на те, що й самі кореспонденти не надто відчували цю різницю.
Для когось війна - національна трагедія, для когось - вдала оказія рапортувати про перевиконання планів, ще для когось - вправлятися в одопистві й виставляти себе суперпатріотами, не докладаючи до того ані розумових, ані душевних зусиль.
Завалити комуністичні пам’ятники, заборонити тоталітарну символіку - це дуже легко. Це не вимагає душевних зусиль. Набагато складніше подолати аутизм держави, коли вона існує окремо від суспільства, й суспільства для неї ніби не існує. Коли комунікаційні канали між державою та суспільством не працюють. А цей суто тоталітарний державний аутизм у нас не лише нікуди не подівся - надто часто ми ним ще й пишаємося.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.
Всі записи:
- Сенсації, висмоктані з пальця // , 27.10.2015 21:15 Сенсації, висмоктані з пальця(12054)
- Маєток президента: думки з приводу // , 20.10.2015 17:54 Маєток президента: думки з приво(12510)
- На кого працює Арсеній Яценюк? // , 16.10.2015 17:44 На кого працює Арсеній Яценюк?(10609)
- Путинским путём // , 12.10.2015 14:27 Путинским путём(8648)
- Почувствуйте себя хохлами // , 06.10.2015 16:00 Почувствуйте себя хохлами(8579)
- Шустер у тумані // , 24.09.2015 11:58 Шустер у тумані(11363)
- Российские СМИ: хорошие идеи носятся в воздухе. С точностью до запятой // , 09.09.2015 17:04 Российские СМИ: хорошие идеи нос(5024)
- “Коридор до Криму”: нерозуміння чи замовчування? // , 31.08.2015 14:47 “Коридор до Криму”: нерозумінн(7560)
- Вадим Рабинович та Андрій Куликов: маніпуляція в чотири руки // , 28.08.2015 11:43 Вадим Рабинович та Андрій Кулик(6361)
- Санкции против России — триумф Путина? // , 26.08.2015 11:49 Санкции против России — триумф (5539)
Коментарі наших відвідувачів: