Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

lewaremi
brand cialis for sale http://kaletra24.com - kaletra price discount for levitra
Коментарів: 789
WalterfaG
viagra from india http://zithazi.com - Azithromycin how to buy cialis online safely purchase cialis online cheap http://alexa24ph.com - revatio vs viagra buy viagra tablets cheap viagra generic online ...
Коментарів: 789
impjfhn
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 95090
cnppmas
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 19679
fahPeerse
order viagra from canada online http://zithazi.com - cheap zithromax buy viagra egypt buying viagra plus next day delivery http://tadal24ph.com - cialis online legal to order viagra online order cialis ...
Коментарів: 1374
Georgenes
order generic cialis http://aralenph.com - buy alaren generic discount cialis and viagra
Коментарів: 762
Cagmably
buy cialis singapore http://tadal24ph.com - cialis cost buy online levitra in usa cialis online http://zithazi.com - zithromax Azithromycin viagra cialis levitra buy online buy cialis johor bahru http://aralenph.com ...
Коментарів: 762
JeremyMug
cheap viagra bulk http://aralenph.com - buy alaren generic buy cialis kl viagra nz buy online http://zithazi.com - cheap zithromax buy viagra gold online cheap viagra in usa http://tadal24ph.com - tadalafil ...
Коментарів: 762
DankDollz
Yes! You read that right! We put our new magazine up on our website for FREE! We made it 3D but you can also download it for free as a PDF and read it whenever you like, even without internet. You ...
Коментарів: 19679
dkqcusa
https://www.instagram.com/batmanapollo/ - Психолог онлайн https://www.instagram.com/batmanapollo / <a href="https://www.instagram.com/bat manapollo/">Психолог онлайн</a>
Коментарів: 95090

Архів


Приємна неточність у списках полонених

Олександр Горобець, 22.02.2015 11:03

 

Пізно ввечері, 21 лютого ц.р., з’явилися списки перших тридцяти дев’яти наших хлопців, звільнених з полону терористів. І хоч мені там начебто нікого розшукувати, уважно читаю прізвища, бо все ж це наші дорогі люди, борці за незалежність України. І коли це враз завмираю від несподіванки: Олег Сінкевич… 

Перше, що подумалось: «Він так і не заїхав…»

Є у мене журналістський побратим – Георгій Сенкевич. Колись ще дев’ятнадцятилітнім парубком мене з далекої районної газетини позвали на роботу до обласної молодіжної у Вінницю. Газета величалася - «Комсомольське плем’я», видавалася великим форматом, у ній вже тоді трудилося двоє чи троє письменників, драматургів, і виходила вона  аж на чотири області одразу – Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку. Так зване, зональне видання Подільського економічного регіону. А в тому колективі чи не першою творчою зіркою був Жора Сенкевич – блискучий журналіст. Його статями я буквально зачитувався. І ось стоячи в коридорі редакції, очікуючи аудієнції у редактора, де мала, власне, вирішитись моя доля – беруть мене чи ні до «КП», я з величезною увагою розглядав стінну газету журналістів, зіткану з різних курйозних світлин із життя працівників редакції з кумедними і жартівливими підписами до них. Як нині пам’ятаю, що на одному із знімків був зображений Георгій Сенкевич із маленьким сином. А поруч стояв підпис: «Тато є тато…»

Я навчався журналістської майстерності у Жори, а потім, коли в кар’єрі випередив його, перейшов працювати уже в газету «Сільські вісті», рекомендував у власкори цього видання по Донбасу. Звідти Г. Сенкевича, як чудового майстра газетного рядка, перевили в апарат редакції до столиці. Вийшовши на пенсію, Жора створив власне видавництво, і за головну скрипку у ньому став грати син Олег. Він чудово верстає книги. Має гарні художні смаки дизайнера. Готував до друку тритомник Івана Драча, десятитомник Володимира Яворівського, багато книг Миколи Рябого.

Останній, власне, й сказав мені якось, що підготував до друку новий роман, але шкода, що Олега Сенкевича немає, а так гарно, як це вміє робити він, книгу зладнати не може ніхто. «А чим зайнятий син Жори?», - уточнив я. «Добровольцем пішов на фронт», - відповів Микола Олександрович. Ще він сказав, що воює Олег Сенкевич «під хатою Володимира Сосюри», себто в Дебальцевому, де народився поет. І бував там опріч Лисичанська, де колись містилося оспіване в поезіях творця бідарське село Третя Рота – родинна колиска Сосюри. 

Після тієї розмови, я став переглядати томики Володимира Сосюри і наштовхнувся на одну примітну деталь, якої раніше не застеріг в біографії великого поета. Виявляється, Володимир Миколайович вперше одружився на, як і він, студентці, Вірі Каперівній Берзіній - колишньому політруку червоноармійського ескадрону. Мешкали в Харкові. Очарування юнацьких стосунків вилилося в поему, яку він присвятив її – «Робфаківка». Але вроджена московітська пихатість, страшобратське ставлення навіть до близької людини взяло верх, і відраза до всього українського, а понад усе до віршів поета, стали нестерпними. Вони розлучилися, не зважаючи на те, що з’явилося двоє синів. Сосюра, який згодом напише неформальний гімн нашої нації – «Любіть Україну!» - не міг допустити того, щоб над ним насміхалися, як над представником мовбито нижчої раси.

З цього приводу він згодом напише:


Ми з тобою зійшлися в маю,
Ще не знав я, що значить ідея.
Ти й тоді Україну мою
не любила, сміялася з неї.

Сказано це 1930 року – вісімдесят п’ять літ тому! Одначе проблема українофобства в великоруських макітрах, як бачимо, не потухла, а навпаки лише загострилася. «Брати» з ментальністю орди, вирішили довести свою зверхність уже з допомогою зброї. Все повернулося смертоносною ординською навалою, атаками «Градів» і вогненних смерчів. Ніяк не втихомириться злочинне московітство у своїй ненависті проти українства. 

Від Миколи Рябого дізнався, що Олег Сенкевич після Водохреща з’явився на кілька діб у Києві. Це була коротенька відпустка з передової. Набрав телефон вояка, запропонував взяти в дорогу з десяток примірників моєї нової книги «Свічка на вітрі», де розкриваються внутрішні причини і механізми міжнародного російсько-українського конфлікту. Нехай хлопці почитають у передишку поміж боями. Він пообіцяв, що неодмінно заїде, забере. Але, мабуть, труба швидше передбачуваного позвала в дорогу – не з’явився на моєму порозі…

І ось це повідомлення у списку звільнених військовополонених. 

Першим на світанку телефоную батькові – Георгію Іполитовичу Сенкевичу. Телефон вимкнено. Набираю Олега. Обзивається. Кажу, що прочитав у переліках… Він сміється. «То, - каже, - не я… Виходить, ще є такий вірний побратим… Ми зараз у Маріуполі. Відпочиваємо, набираємось сил, поповнюємо ряди, а тоді на передову… Я ж воюю у знаменитому батальйоні «Донбас»…

Вітаю батьків і рідних Олега Сінкевича, якого 21 лютого ц.р. звільнили з полону терористів! 

 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS