Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

RobertInsut
otc viagra <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra prescription</a> https://wikigogy.org/# buy viagra
Коментарів: 782
Wesleysault
otc viagra <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra boner</a> https://wikigogy.org/# viagra generic how much does viagra cost <a href=https://wikigogy.org/#>viagra prices</a> ...
Коментарів: 709
duvkztnnmurq
http://siamreptiles.com/index.php?topic= 53753.0 https://nexgen3d.in/forums/users/agustin ritchard/ https://new.chaozhiedu.com/bbs/home.php? mod=space&uid=1389&do=profile https://www.bhmoney.co.uk/%d0%bb%d1%83%d 1%87%d1%88%d0%b5-%d0%b7%d0%b2%d0%be%d0%b d%d0%b8%d1%82%d0%b5-%d1%81%d0%b5%d1%80%d 0%b8%d1%8f-%d0%b2%d1%81%d0%b5-%d1%81%d0% b5%d0%b7%d0%be%d0%bd%d1%8b-%d1%81%d0%b5% d1%80%d0%b8%d0%b0%d0%bb/ ...
Коментарів: 95345
Monrealquids
among other events <source> APA History].. Anytime <a href=https://www.eden147.co.uk/><b >pandora cheap rings</b></a>, the factory even bigger and the business model better ...
Коментарів: 22445
Thomasbrack
Botulinum toxins are often found in poorly preserved food, or even in flesh wounds, and have been known since the 18th century when the German medic, Justinus Kerner (right) described botulinum toxin as ...
Коментарів: 22445
RobertInsut
chrissy teigen legend viagra <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra</a> https://wikigogy.org/# viagra prescription
Коментарів: 731
qrvgbyczsbnu
http://51ktby.com/home.php?mod=space& ;uid=120119&do=profile&from=spac e http://hitech-lamongan.com/hlf/viewtopic .php?id=227832 http://forums.fonefix.com.pg/index.php?t opic=10426.0 http://8105337.com/home.php?mod=space&am p;uid=29598&do=profile&from=spac e ...
Коментарів: 22445
Monrealquids
and cell phone. At the end [url=https://www.gabathuler.co.uk/][b]pa ndora outlet[/b][/url], described by the International Renewable Energy Agency. It delivered Medicare funded dental carewhen we were all ...
Коментарів: 22445
Wesleysault
generic viagra available in usa <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra generic</a> https://wikigogy.org/# generic viagra pills female viagra pills [url=https://wikigogy.org/#]viagra ...
Коментарів: 720
JamieSheno
buy viagra: <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra generic</a> wikigogy.org
Коментарів: 720

Архів


Приємна неточність у списках полонених

Олександр Горобець, 22.02.2015 11:03

 

Пізно ввечері, 21 лютого ц.р., з’явилися списки перших тридцяти дев’яти наших хлопців, звільнених з полону терористів. І хоч мені там начебто нікого розшукувати, уважно читаю прізвища, бо все ж це наші дорогі люди, борці за незалежність України. І коли це враз завмираю від несподіванки: Олег Сінкевич… 

Перше, що подумалось: «Він так і не заїхав…»

Є у мене журналістський побратим – Георгій Сенкевич. Колись ще дев’ятнадцятилітнім парубком мене з далекої районної газетини позвали на роботу до обласної молодіжної у Вінницю. Газета величалася - «Комсомольське плем’я», видавалася великим форматом, у ній вже тоді трудилося двоє чи троє письменників, драматургів, і виходила вона  аж на чотири області одразу – Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку. Так зване, зональне видання Подільського економічного регіону. А в тому колективі чи не першою творчою зіркою був Жора Сенкевич – блискучий журналіст. Його статями я буквально зачитувався. І ось стоячи в коридорі редакції, очікуючи аудієнції у редактора, де мала, власне, вирішитись моя доля – беруть мене чи ні до «КП», я з величезною увагою розглядав стінну газету журналістів, зіткану з різних курйозних світлин із життя працівників редакції з кумедними і жартівливими підписами до них. Як нині пам’ятаю, що на одному із знімків був зображений Георгій Сенкевич із маленьким сином. А поруч стояв підпис: «Тато є тато…»

Я навчався журналістської майстерності у Жори, а потім, коли в кар’єрі випередив його, перейшов працювати уже в газету «Сільські вісті», рекомендував у власкори цього видання по Донбасу. Звідти Г. Сенкевича, як чудового майстра газетного рядка, перевили в апарат редакції до столиці. Вийшовши на пенсію, Жора створив власне видавництво, і за головну скрипку у ньому став грати син Олег. Він чудово верстає книги. Має гарні художні смаки дизайнера. Готував до друку тритомник Івана Драча, десятитомник Володимира Яворівського, багато книг Миколи Рябого.

Останній, власне, й сказав мені якось, що підготував до друку новий роман, але шкода, що Олега Сенкевича немає, а так гарно, як це вміє робити він, книгу зладнати не може ніхто. «А чим зайнятий син Жори?», - уточнив я. «Добровольцем пішов на фронт», - відповів Микола Олександрович. Ще він сказав, що воює Олег Сенкевич «під хатою Володимира Сосюри», себто в Дебальцевому, де народився поет. І бував там опріч Лисичанська, де колись містилося оспіване в поезіях творця бідарське село Третя Рота – родинна колиска Сосюри. 

Після тієї розмови, я став переглядати томики Володимира Сосюри і наштовхнувся на одну примітну деталь, якої раніше не застеріг в біографії великого поета. Виявляється, Володимир Миколайович вперше одружився на, як і він, студентці, Вірі Каперівній Берзіній - колишньому політруку червоноармійського ескадрону. Мешкали в Харкові. Очарування юнацьких стосунків вилилося в поему, яку він присвятив її – «Робфаківка». Але вроджена московітська пихатість, страшобратське ставлення навіть до близької людини взяло верх, і відраза до всього українського, а понад усе до віршів поета, стали нестерпними. Вони розлучилися, не зважаючи на те, що з’явилося двоє синів. Сосюра, який згодом напише неформальний гімн нашої нації – «Любіть Україну!» - не міг допустити того, щоб над ним насміхалися, як над представником мовбито нижчої раси.

З цього приводу він згодом напише:


Ми з тобою зійшлися в маю,
Ще не знав я, що значить ідея.
Ти й тоді Україну мою
не любила, сміялася з неї.

Сказано це 1930 року – вісімдесят п’ять літ тому! Одначе проблема українофобства в великоруських макітрах, як бачимо, не потухла, а навпаки лише загострилася. «Брати» з ментальністю орди, вирішили довести свою зверхність уже з допомогою зброї. Все повернулося смертоносною ординською навалою, атаками «Градів» і вогненних смерчів. Ніяк не втихомириться злочинне московітство у своїй ненависті проти українства. 

Від Миколи Рябого дізнався, що Олег Сенкевич після Водохреща з’явився на кілька діб у Києві. Це була коротенька відпустка з передової. Набрав телефон вояка, запропонував взяти в дорогу з десяток примірників моєї нової книги «Свічка на вітрі», де розкриваються внутрішні причини і механізми міжнародного російсько-українського конфлікту. Нехай хлопці почитають у передишку поміж боями. Він пообіцяв, що неодмінно заїде, забере. Але, мабуть, труба швидше передбачуваного позвала в дорогу – не з’явився на моєму порозі…

І ось це повідомлення у списку звільнених військовополонених. 

Першим на світанку телефоную батькові – Георгію Іполитовичу Сенкевичу. Телефон вимкнено. Набираю Олега. Обзивається. Кажу, що прочитав у переліках… Він сміється. «То, - каже, - не я… Виходить, ще є такий вірний побратим… Ми зараз у Маріуполі. Відпочиваємо, набираємось сил, поповнюємо ряди, а тоді на передову… Я ж воюю у знаменитому батальйоні «Донбас»…

Вітаю батьків і рідних Олега Сінкевича, якого 21 лютого ц.р. звільнили з полону терористів! 

 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS