Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

SamuelNuh
viagra erection <a href=" http://sildenafilst.org/# ">buy viagra</a> http://sildenafilst.org/# viagra prescription
Коментарів: 728
Abby
generic viagra without a doctor prescription
Коментарів: 744
Haroldreupe
http://sildenafilst.org/# generic viagra cost of viagra 100mg walmart <a href=http://sildenafilst.org/#>buy viagra online</a> how long does viagra last
Коментарів: 726
Kerstin
viagra suppliers
Коментарів: 69
SamuelNuh
pfizer generic viagra <a href=" http://sildenafilst.org/# ">generic viagra prices</a> http://sildenafilst.org/# viagra overnight
Коментарів: 53
Haroldreupe
http://sildenafilst.org/# buy viagra online female viagra pills <a href=http://sildenafilst.org/#>viagra prescription</a> viagra side effects
Коментарів: 786
JamesBib
Рольставни Воронеж предлагает предпринимателям, владельцам частных домов и городских квартир <a href=https://xn----7sbgbpgkvuddhasjir2p. xn--p1ai/>рольставни ...
Коментарів: 1476
Monrealquids
but when you`re going through those things it`s not just imagination all those feelings <a href=https://www.eden147.co.uk/><b >birthstone pandora ring</b></a>, September 14 (Fitch) ...
Коментарів: 22288
Haroldreupe
http://sildenafilst.org/# viagra pills canadian viagra [url=http://sildenafilst.org/#]viagra without a doctor prescription[/url] viagra without a doctor prescription walmart
Коментарів: 53
SamuelNuh
hims viagra <a href=" http://sildenafilst.org/# ">generic viagra prices</a> http://sildenafilst.org/# viagra pills
Коментарів: 706

Архів


Пам`ятаєте перших убитих?

Юрій Луканов , 03.01.2015 13:34

А ви пам’ятаєте, коли загинула перша група? Їх було, здається, шестеро. Ми всі жахнулися. Жалобний день навіть оголосили. Відчуття таке, що з того часу вже десятиліття минуло. Нині по шестеро гинуть мало не щодня. І це стало звичним. Ми вже звикли до воєнного стану. Велика частина країни живе так, ніби нічого не сталося.

Я таке саме бачив у Грузії 2008 року. Там Саакашвілі оголосив жалобу за загиблими від росіян. Я того дня у Тбілісі зайшов у ресторан пообідати. А в сусідньому ресторані - весілля гуляли. А за півгодини до того в автобусі мені жінка переповідала розповіді втікачів, що танки людей, як вона висловилася, топтали.

Я пам’ятаю свої відчуття, коли після п’яти-шести днів перебування у Слов’янську і Краматорську, де в першому місті не було води і світла, а в другому - води, я приїхав до Харкова. Так само, коли повертався з Половинкиного, тобто з «Айдару», де спершу провели в останню дорогу одного, а наступного дня тринадцятьох. Приїжджаю до Хркова, а   там - мир і спокій, на привокзальній площі виграє чудовий музичний фонтан. Люди сидять в кафешках, п’ють пиво і каву.

Я навіть не знаю, як описати те відчуття. Воно нібито і слава Богу, що Харків мирний. Але ж, люди, ну хіба можна бути такими спокійними, коли за кілька сот кілометрів від вас людей убивають? - це емоційне питання. А логіка підказує: а що вони мають робити? Замкнутися у себе вдома і лити сльози? Одне слово, подобається нам чи не подобається, але не можуть всі тільки тим і займатися, що воювати або думати про війну. Таке можливе лише тоді, коли війна торкнеться більшість з нас. І слава Богу, що не торкнулася. І все одно це жахливо, що ми звикли до щоденних смертей.

Мабуть, додати іще треба.  Я там буваю наїздами - 5-6 днів і назад. А уявляєте бійця, який там стирчить до півроку, воює за нас з вами. Він же і думає собі, що ми всі принаймні подумки там з ним, ми в такому ж напруженні. А потім його змінюють, Він приїздить сюди і бачить, що його співгромадяни п’ють-гуляють і дивляться Кобзона по Інтеру, Газманова по "Плюсах" і Путіна по "Еспресо ТВ". Я не здивуюся, що в нього виникне бажання взяти автомат і перестріляти нас всіх. 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS