Для невігласів на війні і під час масових заворушень

Юна журналістка збирається їхати на Схід, де воюють. Вона має намір знімати не лише з нашого боку, але й з «того». Про це вона мені повідомила у вчорашній розмові.

Ну що ж! Намір заслуговує на повагу. Але я її запитав: «Ви маєте уявлення про правила поведінки на війні? Чи знаєте ви, що там українських журналістів тупо засовують у підвал?». Про підвал вона знає. Про правила не має жодного поняття. Вона сказала  приблизно таке:

-         Я буду спілкуватися з людиною по-людськи, викличу її симпатію, а потім попрошу про інтерв’ю.  

-         А якщо ця людина запитає вас про акредитацію в лнр чи днр?

-         А для чого простій людині моя акредитація? - спитала вона.

-         Так ви в з простою людиною будете балакати? А блок-пости ви як пройдете?

Коротше, зрозумів, що юна журналістка - черговий кандидат на полон. Себто медіа-організаціям  доведеться робити заяви відповідного змісту, СБУ і міліції домовлятися про те, щоб її випустили з неволі.

Після того, як з’явилися перші полонені, ми усвідомили: наші журналісти виявилися до війни не готові. Вони поняття не мають як поводити себе в гарячих точках. Вони, ніби в мирний час, їдуть спілкуватися з терористами, як із людьми, котрі поважають або принаймні вдають, що поважають закони. А їм, насправді, на ці закони плювати.

Так само і під час масових заворушень. 1 грудня 2013 року ми зіткнулися з тим, що ментам глибоко плювати, що ти журналіст. Вони відлупцювали на Банковій понад двадцять колег. Ну і далі під час Майдану журналісти продовжували отримувати своє.

Припускаю, що масові заворушення в нашій країні були не останні. Коли цю тему обговорюю з деякими колегами, вони кажуть, що найліпша точка зйомки або збирання матеріалу - це епіцентр подій.

Атож. Якщо вони справді так поводитимуться, то стануть черговими кандидатами на каліцтво. І замість оприлюднити їхні матеріали, редакція муситиме займатися їхнім лікуванням.

Хоча події минулого року і змусили цех замислитися і стати обережнішими, але все одно не так багато журналістів знають як  поводитися в зоні конфлікту, щоб і неушкодженим залишитися, і матеріал зібрати. Не знають вони так само і елементарних правил поведінки з правоохоронними органами.

Медіа-профспілка разом із спілкою журналістів під егідою київського офісу ОБСЄ підготували і випустили посібник із взаємодії журналістів з правоохоронними органами. Насамперед в ньому йдеться про роботу під час масових акцій, читай - зворушень.

Одна частина посібника адресована журналістам. Інша - міліції.

Підготовка посібника відбувалася, зокрема, у вигляді круглих столів  кількох регіонах України, в яких брали участь і представники Юридичного бюро НМПУ. Я теж мав приємність працювати на таких заходах.

Думаю, що посібник не вирішить всіх проблем. Але принаймні ті, хто хоче, зможуть скористатися ним як інструментом для своєї роботи. Не сумніваюся, що вміле користування своїми правами допоможе колегам зберегти своє здоров’я і зібрати матеріал.

Посібник доступний не лише в паперовому вигляді, але і в режимі онлайн. Дивитися тут.