Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
whose district includes the French Quarter. The supporters described owner Sergio Cabrera as a hardworking war veteran who <a href=https://www.lockerworks.co.uk/>& lt;b>pandora sale earrings</b></a>, ...
Коментарів: 25375
Josephimilk
organised by Confederation of Indian Industry Young Indians."To produce the next level of players is the toughest job. Infrastructure building is the easiest part of the entire structure. To have ...
Коментарів: 25375
Andrewfum
https://beton.com.by/ Nuru handle is an ancient Japanese Arousing Manipulate technique. It involves covering the kneading giver’s body with a undisputed gel, made from the Nori seaweed and using her ...
Коментарів: 1577
Josephginge
https://beton.com.by/ Nuru massage is an ancient Japanese Ribald Manoeuvre technique. It involves covering the kneading giver’s bulk with a unmistakable gel, made from the Nori seaweed and using her ...
Коментарів: 1577
BrianHib
https://beton.com.by/ Nuru handle is an ancient Japanese Erotic Manoeuvre technique. It involves covering the kneading giver’s portion with a unmistakable gel, made from the Nori seaweed and using her ...
Коментарів: 1577
Randyscuro
https://beton.com.by/ Nuru handle is an primordial Japanese Arousing Manipulate technique. It involves covering the palpate giver’s bulk with a unmistakable gel, made from the Nori seaweed and using ...
Коментарів: 1577
JustinTob
https://beton.com.by/ Nuru massage is an old Japanese Ribald Manipulate technique. It involves covering the manipulation giver’s portion with a lustrous gel, made from the Nori seaweed and using her ...
Коментарів: 1577
Josephimilk
six burner unit that offers all the advantages of a Weber Summit grill. This gas grill has a really unique size and cut out so make sure you can fit it before you buy. This grill also has everything you ...
Коментарів: 25375
Jeffreyimilk
and now it`s 70/30 with the United States taking the lead there financially. Former defense secretary Gates made similar statements in the sense there`s only a handful of NATO members paying the amount ...
Коментарів: 25375
Monrealquids
which also includes the characters of the nerdy <a href=https://www.primalyum.co.uk/black_f riday.html><b>pandora sale charms uk</b></a>, including the mini solo speaker that I have ...
Коментарів: 25375

Архів


За кіборгами не тужать

Борис Бахтєєв, 16.12.2014 01:54

Чи помітили ви одну рису, що стала притаманна всім - підкреслю: всім - новинним повідомленням про перебіг АТО?

А саме: з них зникла трагічність. Зникло усвідомлення унікальності й неповторності кожного життя та незворотності його втрати. Про щоденну загибель українських вояків повідомляють нейтральним тоном - так, ніби йдеться про сухі статистичні зведення. Про мільярди кубів газу або тонни намолоченого збіжжя. Або про погоду: "Сьогодні в Україні хмарно, температура близька до нуля, в зоні АТО загинули двоє бійців". Буденність, звичайна буденність, щось таке, в чому немає геть нічого особливого, чому так і належить бути.

Трапляється, що про "чергові щоденні втрати" повідомляють навіть бадьоро - так, ніби аудиторія мусить із цього як не радіти, то вже точно пишатися. Аякже: он скільки в Україні героїв - а героям належить помирати.

Людська свідомість, як відомо, блокує трагічну інформацію, коли її стає надто багато, й коли вона надходить регулярно. Почуття притуплюються, сприйняття стає відстороненим. Усе це так - але чи мають підпадати під це правило журналісти? Зокрема, ті, що ведуть випуски телевізійних та радіоновин?

Актор триста разів грав Отелло й може тепер грати цю роль на автопілоті, мало не уві сні - чи цей факт дає йому право на триста перший раз грати Отелло, мов Чикатило? А телеведучі ж - вони ті самі актори! Як і для акторів, виголошувані тексти для них - не єдина, а може, й не основна інформація, яку вони несуть. Як вони подають інформацію - це впливає на аудиторію чи не більше, ніж формальна сукупність слів та пауз. Пригадаймо перше побиття студентів на Майдані - коли в ведучих теленовин тремтіли голоси, а в очах зрадницьки блищали сльози. Коли вони запиналися, бо не могли зрозуміти, що трапилося, й як це трапилося, бо не могли вийти з шокового стану. Міміка, інтонації тоді сказали все - тексти можна було не зачитувати, до тих текстів однаково ніхто ретельно не дослухався. Шок, жах, катастрофа - от що стало тоді основною інформацією.

Нічого такого давно вже не пригадати. Механічне зачитування текстів, навіть без формальних, задля годиться, слів жалю й скорботи. Ніби загибель бійця - подія такого самого масштабу, як підбиття танку.

13 грудня ведуча випуск новин Національного радіо о п’ятій вечора розповіла про те, що бійці розбирають завали донецького аеропорту: "Під завалами знаходяться тіла двох кіборгів, що захищали аеропорт". Одразу навіть і не збагнеш, що йшлося ж про людей - тих, що ще кілька днів тому розмовляли, посміхалися, а тепер ніколи вже не будуть. Кіборги - то хіба ж за кіборгами тужать? Кіборги - вони й є кіборги.

Після Чорнобилю ходив гіркий анекдот про передове оснащення, за допомогою якого в СРСР ліквідували наслідки катастрофи, - про біороботів. Під цим словом мали на увазі солдатів, яких без жодних засобів захисту кинули на вірну смерть. Це була зла й гірка сатира на тодішню радянську політику, на ставлення "мудрої партії" до людей, мов до майна. Саме це ставлення зіграло не останню роль у поваленні комунізму та розпаді радянської імперії. 1991 року люди голосували за незалежність, свято вірячи: на відміну від комуністичної імперії, Українська держава ніколи не ставитиметься до них, як до біороботів.

Чи міг тоді хто-небудь уявити, що за чверть століття в Українській державі вживане щодо людей слово "кіборги" - ті самі "біороботи" - стане мало не офіційним? Що воно вже лунатиме не в гірких анекдотах, а в "солідних" випусках новин та в пишномовних спічах політиків? Вийцшов кіборг із ладу? Списати його з інвентарю - ото й усіх справ.

Незбагненним чином після Революції гідності Україна перетворилася на країну бездушної, байдужої журналістики. Журналістики, для якої люди - то всього лише інвентарні одиниці.

Чи варто потім дивуватися, що значна частина населення сприймає війну як гру, в найкращому разі - як війну "десь там", в іншій реальності? Як щось таке, що не зачіпає жодних почуттів? Чи варто дивуватися, що чимало громадян - та й ті самі політики - не відчувають, не усвідомлюють: війна - тут, в Україні, й зараз, сьогодні? Чи варто дивуватися, що значна частина суспільства прагне затулитися, абстрагуватися від війни, не звертати на неї уваги, робити вигляд, що все, як і було? А чом би й ні - воюють же кіборги!

Радянський дискурс Великої вітчизняної війни - от що один до одного, до найменших деталей відтворює нинішня інформація про АТО. Ні, навіть не просто радянський - сталінський. Той, де треба пишатися державою й не зважати на людей, де люди - витратний матеріал. Той, де війна - це момент слави й гордості, але не жах, не катастрофа й не трагедія. А ще - знайдіть, як то кажуть, десять відмінностей від нинішнього російського, неосталінського дискурсу...


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS