Порошенко: обмовка, а чи...?

«Будь ласка, виведіть війська з моєї території», - риторично звернувся Петро Порошенко до Владимира Путіна на спільній із прем’єр-міністром Австралії прес-конференції у Канберрі.

І все було б чудово, якби не ця фраза: "з моєї території". Ми тут із вами дискутуємо про громадянське суспільство, про демократію - а виявляється, що Україна тепер - це приватна територія Петра Порошенка? А ми всі тоді - хто ми є в цій системі координат?

Таку фразу - "моя територія" - міг би вимовити Йосиф Сталін, та й то, радше за все, лише приватно. Леонід Брежнєв так уже навряд чи сказав би. Міг би вимовити Віктор Янукович - знову таки, радше за все, лише приватно й лише в неформальній розмові з найдовіренішими особами. Можливо, могла б вимовити Юлія Тимошенко - і теж лише під вимкнені мікрофони.

А західні політологи ж теж не дрімають! Вони прискіпливо вивчають усі публічні прояви нового й малознаного ще українського президента, який присягається в наявності в себе модерного європейського світогляду й претендує на якнайтіснішу інтеграцію "своєї території" до європейського та євроатлантичного клубів.

А може, президент висловився інакше, й "моя територія" - це була чергова недбалість чергового перекладу? Ні: "Please stop the fire. Please release the hostages. Please withdraw your troops from my territory (виділення моє. - Б.Б.)", - цитує Порошенка британське інтернет-видання "Мейл Онлайн", інтернет-версія газети "Дейлі Мейл".

То що це було? Неоковирне висловлювання добре знаною, але нерідною мовою? А чи прояв способу мислення Петра Порошенка, його уявлення про його стосунки з країною та громадянами? І чи не було це висловлювання черговою ланкою в ланцюжку вельми тривожних сигнальчиків, що почали надходити останнім часом?