Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Ответ на Email: prodawez1@mail.de
http://w.w Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Ответ на Email: prodawez1@mail.de [url=http://w.w]Зд авствуйте! Вас интересуют ...
Коментарів: 4
Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: http://suo.im/h3Nm2 Телефон: +79139230330
http://w.w/ Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: ...
Коментарів: 59
Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: http://suo.im/h3Nm2 Телефон: +79139230330
http://w.w/ Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: ...
Коментарів: 4
Ярослав
Браво !
Коментарів: 1
Rita
say thanks to so a lot for your website it assists a great deal. Recommended Internet page - simply click the up coming post - Click That Link - click the next site - relevant website - my company ...
Коментарів: 10
Анатолій Загравенко
Дуже шкодую, що таку мудру і патріотичну людину Президент України не взяв у свої радники. Скільки полегшення і ...
Коментарів: 7
Ник-ник
Странно как это создание вновь нашо роботу. Лилиана больная на всю голову, но похоже новые работодатели этого ...
Коментарів: 59
Anisha
Off-topic, but I wanted to give you a ^5 Field for your choice of House Negro of the Day. Brothaman has really and truly mucked-up. But from what I read, hed been doing it all his career. Perhaps old ...
Коментарів: 4
Bobbo
Regarding in.:adetcomrNo doubt, there can be a certain wisdom in markets, but investors have been known to pick losers that they thought were "sure things." Same with Obama. The geeks who trade ...
Коментарів: 4
Essie
si chaque famille riche &lsquo;prend en charge&rsquo; une famille pauvre et qu&rsquo;elle aide dans tous les domaines (alimentation, scolarité, soins <a href="http://hsbvtqfhrd.com"&g t;etÃ3&82#0;)dc©jà</a> ...
Коментарів: 4

Архів


Мінінформ – п’ята бричка на державному інформаційному подвір’ї

Олександр Горобець, 06.12.2014 15:41

Що таке насправді міністерство владної правди в Україні найкраще все таки знаю я. Від цього звіра на ланцюгу Банкової мої душа та серце мають невигойні рубці на все життя. У боротьбі саме з цим недолугим створінням часів недорікуватого Л. Кучми мені довелося заплатити понад семи місяцями особистої свободи в казематах Лук’янівського СІЗО. Очолювану мною в дев’яності роки минулого століття газету «Правда України», видання з найпотужнішим тоді у державі добовим тиражем понад 632 тисячі примірників (думаю, що цей рекорд часів незалежності України не перевершить ніхто й ніколи), було геть  знищено, структуру редакції буквально розтоптано, протиправно конфісковано понад 600 тонн газетного паперу, 1 мільйон 237 тисяч гривень з рахунку видання перекинуто до державного бюджету. Курс долара США тоді, зверніть увагу, складав 1:1,89. На дворі був 1998 рік.

А все почалося з того, що за вказівкою Л. Кучми, тодішній міністр інформації З. Кулик, 28.01.1998-го підписав наказ №7 по Міністерству інформації про «призупинення випуску газети «Правда України». З метою знищення опозиційного до влади видання. Це - зразок абсолютної безграмотності, необмеженого невігластва, правового самодурства, які панували за режиму русявого правителя. Адже відповідно до чинного законодавства України і тоді, як і тепер мають право зупиняти, ліквідовувати видання лише СУД, якщо, звісно, редакцією допущено серйозні юридичні порушення, або  ЗАСНОВНИК чи засновники. А більше ніхто.  

Тоді юридична освіченість громадян балансувала на рівні невігластва і тому багатьом здавалося, що все так і має бути, як скаже влада. Наша боротьба за скасування дикунського рішення Мінінформу, оскільки на підставі цього наказу друкарні відмовлялися випускати газету, «Укрпошта» – розповсюджувати видання, наштовхувалася на беззастережне угодництво владі з боку судової системи. Ну, що здавалося не зрозумілим було для Феміди, коли  до прав і обов’язків Мінінформу не входило контролювати видання, в будь-який спосіб регламентувати їхній вихід у світ, а тим паче «призупиняти, зупиняти» друкування, відміняти державну реєстрацію. Але ж було чітке і конкретне розпорядження зверху - знищити. І судова колегія Господарського суду України на чолі з суддею Станіславом Щоткою приймає вердикт: наказ №7 Мінінформу від 28.01.1998 р.залишити в силі.

Дикунство. Нині подібне так оцінить кожен, тепер інші ми люди. Більше деталей про ці події в моїй книзі «Босоніж по битому шклу», яку ви знайдете на моєму сайті у розділі «Книги».

Від того рішення суду поминуло шістнадцять з половиною років. Але як сьогодні пам’ятаю, що колегію суддів очолював пан Станіслав Щотка. Перед початком процесу нам стало відомо, що він прийшов на посаду судді з прокуратури і в нашій справі це було його перше головування в колегії з трьох суддів. Учора, як лід на голову повідомлення: головою Державної судової адміністрації України призначений Станіслав Щотка – ознайомтесь тут.

Отже, все повертається. В нашому начебто демократичному суспільстві з’явився фільтраційно-кастраційний орган – Мінфінформ. І все той же пан Щотка тепер уже з головним суддівським молотком напоготові. Куди ж ми насправді прийшли, друзі?

Той, хто уважно читає мої блоги, міг помітити, що в них, а також у своїй публіцистичній книзі «Свічка на вітрі», яку ви знайдете за цією адресою, я не раз наголошував на тому, що Україна має давати гідну інформаційну відсіч на комунікаційні випади агресора, закликав до створення певного центру інформаційного спротиву в державі. Насамперед на базі Державного комітету телебачення й радіомовлення України, а також Державного інформаційного агентства «Укрінформ». Це дві державних структури, які уже існують в ранзі міністерств. Там трудиться по 300-500 людей. У них є чітке і конкретне завдання – забезпечити правдиве інформування населення України та зарубіжжя про події щодо російської агресії. А ще ж є не забуваймо Національна телекомпанія України (НТКУ). Крім того є Національна радіокомпанія України (НРКУ). Обидві також державні структури.  Загалом уже чотири полки, які відсотують платню,щедро черпають з державної казни кошти на своє проїдання за одну й ту ж роботу.

Замість того, щоб навести лад у цьому господарстві, структурувати це подвір’я відповідно до вимог часу, влада вирішила обзавестися п’ятим колесом до державної інформаційної гарби. Ви запитаєте для чого?

Я відповідь на це питання для себе знайшов у словах кума пана Порошенка Юрія Стеця. Він заявив, що якби захотів, то хоч би зараз міг би очолити адміністрацію президента чи стати секретарем РНБОУ. Але вирішив побути міністром. (Про це читайте тут.)

Що це все як не банальне чванство? За якими заслуг абсолютний нуль.

Погляньте в що перетворився «Перший інформаційний» 5-ий телеканал, яким роками опікувався пан Стець. П’ять хвилин «новин» на початку доби, зчитаних з Інтернет видань, лизоблюдна передача про «Кабінети» з демонструванням екстра-нужників чиновників і море реклами. Канал 112.ua, який з’явився на цьому ж інформаційному полі лише рік тому, за моїм переконанням, у разів двадцять перевершив за насиченістю, інформбагатством 5-ий телеканал. А які заслуги Ю. Стеця, як керівника парламентського комітету зі свободи слова? Хтось запам’ятав бодай одне його рішення, а персональний виступ нардепа? Повна службова аморфність. Зате на ниві кумівства все квітує трояндами… Забийте лишень в Інтернет ці пошукові позивні, переконаєтесь…

І це такі люди прийшли на вищі командні висоти, щоб реформувати Україну? Ганьба і зневага!

 

 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS