Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Trevormib
Hello There. I found your weblog the use of msn. That is a really neatly written article. I`ll be sure to bookmark it and return to read more of your helpful information. Thank you for the post. I`ll ...
Коментарів: 300
Trevormib
cialis brand <a href="http://cialispego.com/"& gt;cialis generic</a> cialis 60 mg <a href=http://cialispego.com/>cialis generic</a>
Коментарів: 300
Trevormib
If you are going for finest contents like me, just pay a quick visit this web site every day because it gives quality contents, thanks <a href=http://viagrasildenafilbsl.com/> viagra prices</a> ...
Коментарів: 300
Trevormib
cialis alternative <a href="http://cialisttk.com/"&g t;buy cialis online</a> cialis prostate <a href=http://cialismsnntx.com/>cialis generic</a>
Коментарів: 300
DaschaBooca
Внешние раздражения воспринимаются рецепторами кожи и мышц, рефлекторными точками, и передаются в центральную ...
Коментарів: 300
Ileanawem
. <a href=></a> . <a href=></a>. .
Коментарів: 300
Trevormib
Greetings! Very helpful advice in this particular article! It is the little changes that make the largest changes. Many thanks for sharing! <a href=http://viagrasildenafilbsl.com/> boots viagra ...
Коментарів: 300
Trevormib
cialis once daily <a href="http://cialisttk.com/"&g t;cialis without a doctor prescription</a> cialis what is it <a href=http://cialismsnrx.com/>cialis generic</a>
Коментарів: 300
HazelFrife
<a href=http://33.get-x.tk>Гели кремы для увеличения</a>
Коментарів: 17
Trevormib
Hello to every one, the contents existing at this web page are truly awesome for people knowledge, well, keep up the nice work fellows. <a href=http://viagrawithoutadoctormsn.com/ >generic viagra ...
Коментарів: 300

Архів


Романи «Залишенець» і «Маруся» Василя Шкляра мають бути екранізовані

Валерій Степаненко, 29.11.2014 11:18

Щойно закінчив читати історичний роман «Маруся» Василя Шкляра, який нещодавно з’явився в продажу.  Враження просто «обпікають». Особливо, якщо брати до уваги, що  «Маруся» перекликається з «Залишенцем» - попереднім історичним романом письменника, який став фактично національним бестселлером, адже загалом був виданий  нечуваним для України 100-тисячним накладом, що до того ж швидко розійшовся.  За цей твір  автора цілком заслужено було нагороджено  престижною державною Шевченківською премією, яку той відмовився в знак протесту отримувати з рук тоді чинного президента Януковича, цілком слушно вважаючи його державну гуманітарну політику антиукраїнською за своєю суттю.

Широко обговорювалося питання екранізації «Залишенця», називалися навіть імена Єжи Гофмана та Мела Гібсона як потенційних режисерів майбутнього блокбастера. А що це міг би бути історичний блокбастер світового рівня, жодних сумнівів не викликає. Адже багато світових блокбастерів знято на значно менш «просунутому» літературному матеріалі чи їх сценарій  взагалі писався не на базі  популярних вже літературних творів.  В цьому ключі  можна згадати й фільм  українського режисера Олеся Саніна «Поводир», який  щойно вийшов в Україні на широкі екрани і б’є національні рекорди глядацьких симпатій.

Екранізація роману «Маруся», як на мене,  має не менше шансів, ніж «Залишенець», стати блокбастером. Звісно,  для екранізації  історичного блокбастера, особливо  зі значним числом батальних сцен, потрібні чималі кошти, а вже зібраних авторові національних історичних бестселлерів  260 тис грн «народної» Шевченківської премії зовсім мало. На  екранізацію того ж «Поводиря», який продовжив кращі традиції  знищеного «совком» започаткованого великим Довженком українського поетичного кіно, було витрачено 16 млн грн.  Але «Поводир» не є блокбастером за визначенням. До того ж його творці і не планували знімати саме блокбастер.  Вже хоча б тому, що  на створення історичного блокбастера в умовах України потрібна хоча б на порядок більша сума. Наразі, на жаль, якихось зрушень стосовно екранізації  «Залишенця» немає. Принаймні, широкому загалу про це нічого не відомо.   Може краще не екранізувати кожен роман окремо, а створити один фільм за мотивами обох?

Белетристики на історичну тематику, особливо коли йдеться про базовану на реальних історичних подіях та фактах, в Україні зовсім мало. Та це й зрозуміло. Адже як за царату, так і за «совка» правдива українська історія замовчувалася чи й заборонялася, натомість в життя запускалися різного роду брехливі імперські міфи та міфологеми.

В обох останніх творах Василя Шкляра  на історичних фактах розкривається тема боротьби українців за власну державу після узурпації влади в  царській Росії на початку минулого століття комуно-більшовиками. Боротьба велася  на кількох фронтах:   з кривавою комуно-більшовицькою ордою, з рештками військ  «білої» царської імперії, з новоствореними польськими військовими формуваннями, які намагалися приєднати до своєї щойно відновленої  держави якомога більший шмат українських земель.

Якщо військам «білого» генерал Денікіна допомагала озброєнням Антаната, а полякам Франція, то українці змушені були покладатися лише на власні сили.  За Україну воювали війська УНР (пізніше Директорії), ЗУНР та народні повстанці під проводом численних  «різношерстних» місцевих отаманів, які  намагалися  захистити у першу чергу власні сім’ї та домівки,  а відтак не мали єдиного проводу і неохоче віддалялися від насиджених місць.  Саме брак  консолідації українського соціуму та квазі-пацифістські настрої його провідників – згадаймо лишень «революційних романтиків» Грушевського та Винниченка, які вважали, що армія майбутній незалежній Україні ледь взагалі не потрібна – спричинили чергову поразу українства в боротьбі за відновлення власної держави.

Автор «Марусі» створив  світлий і одночасно глибокий образ грізної, хоч і юної отаманші Марусі. Образ не менш епічний, ніж образ Чорного Ворона в «Залишенці».  Прообразом отаманші Марусі є Олександра Соколовська - реальна історична постать, яка, не маючи вибору, стала на чолі повстанців-поліщуків після загибелі трьох рідних братів, які почергово стояли на чолі численного озброєного загону українських борців за волю рідного краю. Своїм патріотизмом Маруся та її брати – всі вони  були вчителями -  значною мірою завдячують батькові – простому церковному дякові.  Адже це саме він посіяв у душах власних дітей не лише любов до знань, а  й зерно беззастережної любові до України.

Письменник дуже тонко передає всі порухи душі тендітної освіченої  дівчини, яку обставини змушують безжально вбивати ворогів. Особливо щемке враження справляє перше кохання  отаманші до поручника УГА Мирона Гірняка.  Закохані свідомі своєї долі, але ні на мить не ставлять особисті почуття вище священного обов’язку боротьби  з зайшлими ворогами. Україна для них обох понад усе. І не їх вина, що битву за українську державу програно, адже  вони зробили для перемоги все, що було в їх силах.  І навіть більше.

Отаманша Маруся віддала своє життя ненамарне (хоч достовірно підтверджених фактів загибелі немає, але  її слід загубився в 1919 році).  Вже хоча б тому, що  її заповітна мрія здійснилася - Україна відновила свою державність. І тепер від нас залежить чи будемо ми гіднимими  пам’яті   славної доньки України Олександри Соколовської – отаманші Марусі.

Людина живе рівно стільки, скільки живе пам’ять про неї.

Герої не вмирають!

Вдячні нащадки пам’ятатимуть вічно своїх героїв.

Вже хоча б тому фільм-блокбастер про героїчне буремне життя Чорного Ворона і Марусі, на якому будуть виховуватися майбутні покоління молодих українців, обов’язково вийде на широкі екрани українських – і не лише українських – кінотеатрів.

Безперечно, це питання лише часу…


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS