Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Система Оптимизации Трения AG, органометаллокерамика СОТ AG , нанокатализаторы СОТ AG. http://www.agnet.ru/
http://www.agnet.ru/ Система Оптимизации Трения AG, органометаллокерамик а СОТ AG , нанокатализаторы СОТ AG. http://www.agnet.ru/ Система ...
Коментарів: 60
Система Оптимизации Трения AG, органометаллокерамика СОТ AG , нанокатализаторы СОТ AG. http://www.agnet.ru/
http://www.agnet.ru/ Система Оптимизации Трения AG, органометаллокерамик а СОТ AG , нанокатализаторы СОТ AG. http://www.agnet.ru/ Система ...
Коментарів: 2
Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных?
http://w.w/ Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? ...
Коментарів: 5
Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных?
http://w.w/ Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? [url=http://w.w/]Здра вствуйте! Вас интересуют клиентские ...
Коментарів: 2
Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Ответ на Email: prodawez1@mail.de
http://w.w Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Ответ на Email: prodawez1@mail.de [url=http://w.w]Зд авствуйте! Вас интересуют ...
Коментарів: 5
Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: http://suo.im/h3Nm2 Телефон: +79139230330
http://w.w/ Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: ...
Коментарів: 60
Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: http://suo.im/h3Nm2 Телефон: +79139230330
http://w.w/ Клиентские базы данных!!! Узнайте подробнее Whatsapp: +79139230330 Viber: +79139230330 Telegram: +79139230330 IMO: +79139230330 Email: prodawez@mail.de WWW: ...
Коментарів: 5
Ярослав
Браво !
Коментарів: 1
Rita
say thanks to so a lot for your website it assists a great deal. Recommended Internet page - simply click the up coming post - Click That Link - click the next site - relevant website - my company ...
Коментарів: 10
Анатолій Загравенко
Дуже шкодую, що таку мудру і патріотичну людину Президент України не взяв у свої радники. Скільки полегшення і ...
Коментарів: 7

Архів


Мова - останній бастіон держави

Валерій Степаненко, 07.11.2014 02:21

Україна, як суверенна держава, перебуває в стані смертельної небезпеки. Авторитарно - тоталітарна - фактично неонацистська – колишня метрополія не хоче відпускати її зі своїх хижих «братських» (врятуй нас, Боже, від таких «братів», а з ворогами самі якось впораємося!) обіймів, не рахуючись при цьому ні з міжнародною спільнотою, ні з міжнародними та внутрішніми законами, ні з бажаннями та устремліннями більшої частини населення України,  продемонстрованими з інтервалом у 9 років на двох Майданах. 

Безперечно, що дрейф у  бік Європи, за умови проведення адекватних реформ та вступу до ЄС і НАТО,  може перетворити Україну на успішну демократичну європейську державу, що, у свою чергу, може становити  смертельну загрозу для колишньої  метрополії, яка, як і її «совкова» попередниця, лишається, по суті, тоталітарною ксенофобською імперією. Адже приклад України, в разі його успішності (ймовірність чого досить висока), викличе, безперечно,  демократичні перетворення в самій імперії, що для наскрізь прогнилого імперського спрута є цілковито неприйнятним вже хоча б тому, що майже напевне спричинить його чергове дроблення на уламки.  

Намагаючись утримати поневолені колись сусідні країни в орбіті свого впливу, імперія вдається до цілковито надуманих алюзій на кшталт  «захисту співвітчизників» у вже  формально незалежних державах, вважаючи такими й представників титульних націй цих держав, які послуговуються в повсякденному житті  «язиком» - мовою колишньої метрополії. Саме «язик» дає можливість імперським ЗМІ, в першу чергу телебаченню, «забамбулювати» громадян вже незалежних суміжних держав імперською блекотою та формувати з найбільш нестійких з них, особливо з числа  денаціоналізованої інтелігенції, свою  п’яту колону. Недарма ж Махатма Ганді казав у свій час, що «вихована колонізаторами інтелігенція є найбільшим ворогом власного народу». 

Особливо важливим для імперії є утримання позицій «язика» в Україні, адже це дає  можливість шляхом перекручування історичних фактів, створення міфів та міфологем про спільне походження  східних слов’ян претендувати на історію та культурні здобутки середньовічної Київської Русі, безпідставно подовжуючи тим самим історію імперської державності ледь не на ціле тисячоліття.   

Немає жодного сумніву щодо того, що так звані «ДНР» та «ЛНР» могли виникнути лише в регіоні, де переважна більшість міського населення  послуговується «язиком», а не мовою, і дивиться новини на брехливих - д-р Геббельс відпочиває -  імперських телеканалах. 

Попри те, що, наприклад, значна кількість киян також послуговується «язиком», реалізація ворогами української державності в столичному регіоні подібного проекту видається малоймовірною якраз і з причини того, що населення тут все ж віддає перевагу українським телеканалам. Не зважаючи  навіть на  засилля на них імперських агітаційно-пропагандистських серіалів та іншої сумнівної  - часто відверто антиукраїнської – телепродукції. А столичне місто Київ завжди голосувало в унісон з національно свідомою Галичиною, що не може не викликати почуття когнітивного дисонансу. Звісно, що значну роль тут відіграє і школа з переважно українською мовою навчання.      

Безперечно, мовне питання є досить делікатним для кожної цивілізованої країни. Що  ж стосується України, то не можна заперечувати, що  серед її російськомовних громадян є багато справжніх українських патріотів. Має місце навіть такий феномен, як російськомовні українські націоналісти. Та й в зоні АТО на боці України воює значна кількість російськомовних, не рідко вихідців з Донбасу.  

Донбаський істеблішмент – вживати тут слово «еліта», певне, не зовсім виправдано – не кажучи вже про кримський, упродовж 23 років незалежності України піддавав шаленій обструкції будь-які потуги центральної влади, спрямовані на посилення позиції мови в цьому денаціоналізованому ще «совком» регіоні,  використовуючи  «язик» як важливий  козир під час всіх  виборчих компаній.  

Зрозуміло, що не можна примушувати будь-кого користуватися мовою у приватному житті, але у сфері життя публічного певні цивілізовані норми мають все ж стати імперативом для всіх громадян країни. У першу чергу,  це стосується сфери обслуговування та державного управління. В Україні робота з втілення в життя таких норм  системно не проводилась упродовж всіх років незалежності. І тому й сьогодні часто, наприклад,  навіть у супермаркетах Києва можна натрапити на касира, який «принципово» не хоче обслуговувати покупця державною мовою навіть на його прохання. Причина часто в тому, що цьому касиру під час прийняття на роботу просто не пояснили що до чого. Принаймні що така «принциповість» є порушенням чинного законодавства, зокрема «Закону про захист прав споживачів», не кажучи вже про Конституцію, яка є законом прямої дії. Особисто декілька разів був свідком, коли  в київських будівельних гіпермаркетах «Епіцентр» навіть адміністратори та інформаційні служби на запитання мовою відповідали «язиком». Про яку культуру обслуговування тут взагалі може йтися?  Питання, звісно, риторичне.

Колишня метрополія розпочала фактично війну проти України відразу ж після того, як до влади в Києві прийшли проукраїнські сили, які поставили собі за мету перетворення України саме на демократичну європейську державу. Метою ж колишньої метрополії є перетворення України на другу авторитарно-тоталітарну, як і сама метрополія, Білорусь. У цій формально незалежній країні мова титульної нації фактично перебуває під забороною, а на різного роду опозиційних заходах міліція арештовує у першу чергу тих, хто нею розмовляє. Принаймні так стверджував у приватній розмові зі мною один патріотично налаштований білоруський журналіст.  

У свою чергу, імперія терпить всі «вибрики» білоруського «бацьки» лише тому, що час працює проти Білорусі як суверенної держави білоруського народу. Значною мірою це спричинене запровадженням у країні «язика» як другої державної мови. Тепер у столиці Білорусі Мінську почути мову титульної нації можна хіба що слухаючи оголошення в метро та новини на центральному телеканалі. Після відходу від влади авторитарного «бацьки», що станеться швидше всього вже після його смерті, в Білорусі колишня метрополія силами своєї численної п’ятої колони організує референдум про «возз’єднання», після чого держава братнього білоруського народу просто зникне з політичної карти світу. І ймовірність того, що станеться саме так, дуже і дуже висока.

Що стосується іще однієї формально незалежної суміжної з імперією країни, Казахстану, що послідовно  втілює в життя політику підтримки національної мови, то колишня метрополія вустами свого неформального епатажного і водночас войовничого «рупора» цілковито сервільного парламенту вже вдається до прямих погроз на адресу цієї країни. Швидше всього вже в короткостроковій перспективі північний Казахстан, де проживає значна кількість носіїв «язика»,  чекає доля Криму, Придністров’я, Південної Осетії чи Абхазії.

Лише прибалтійським народам, де також проживає значна кількість носіїв «язика»,  вдалося вирватися майже без крові з лабет імперії, коли та була іще значно ослабленою після розвалу «совкової» попередниці.  Тепер по-справжньому незалежні держави цих прибалтійських народів є повноправними членами європейської спільноти, перебуваючи під надійною парасолькою НАТО - євроатлантичного оборонно-політичного альянсу. Як кажуть, повезло…        

Посилання на такі країни як Швейцарія, Бельгія, Канада та деякі інші як на зразок вирішення мовної проблеми на державному рівні у випадку України, яка є унітарною державою, є нічим не обґрунтованим, а з точки зору права – юридично нікчемним.                                                    

Та ж Швейцарія є не унітарною, а конфедеративною державою, яка складається з кластерів одномовних – німецьких, французьких та італійських -  кантонів. Тому, наприклад, навчання в німецькомовному кантоні Цюріха гарантується державою лише німецькою мовою, а в франкомовному кантоні Женеви – лише французькою.  

Щодо Бельгії, до складу якої входять франкомовна Валонія та голландськомовна Фландрія -  фактично Бельгія є не унітарною,  а дуальною країною - то в цій країні має місце постійний конфлікт між  двома групами населення, розділеними за мовною ознакою. 

У Канаді, яка має формально федеративний устрій і дві державні мови, за межами провінції Квебек французькою мовою переважна більшість населення не володіє, хоч у разі офіційного письмового звернення французькою  до державних органів влади, відповідь заявителеві також буде надіслана французькою. Що ж стосується сфери обслуговування, то, у разі потреби, клієнтові знайдуть, по можливості, перекладача з числа персоналу, адже формально володіння французькою вітається і береться до уваги під час прийому на роботу.  Особисто я за 2,5 місяці перебування цього року  в канадській провінції Альберта французької взагалі практично не чув.

Мова колишньої метрополії може бути консолідуючим чинником лише в багатонаціональних країнах. Позитивним прикладом цього є, зокрема, Індія, яка використовує мову колишньої метрополії як державну. Індія також завдячує Британській імперії своїм демократичним устроєм. Це один з небагатьох випадків, коли вплив просунутої метрополії на менш розвинену колонію мав і позитивні наслідки.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що саме унітарні національні держави є найбільш життєздатними та найбільш стійкими до зовнішніх викликів, а національна мова є останнім бастіоном таких держав. 

Після втрати мови національні держави, як правило, втрачають свій суверенітет, а їх народи стають, фігурально висловлюючись, перегноєм для імперських націй. 

БЕРЕЖІМО МОВУ – ЗАПОРУКУ НАШОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!   


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS