Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

JesusAmoub
cost of cialis 20mg tablets <a href=" http://tadalafilprof.com/# ">cialis without doctor prescription</a> cialis 200mg: http://tadalafilprof.com
Коментарів: 948
Katherin
cost of clomid
Коментарів: 70
Thomasbrack
n95 face mask While most of the peloton finished with a relaxed mentality there had been serious threats at the start that teams were prepared to strike.With smog a constant complaint at the late season ...
Коментарів: 21798
Monrealquids
if it comes on my iPod or Pandora <a href=https://www.lockerworks.co.uk/>& lt;b>cheap pandora rings uk</b></a>, wear goggles and a face mask to protect your mucous membranes. Users ...
Коментарів: 21798
Brandie
cenforce 150 blue pill canada
Коментарів: 796
Monrealquids
the snow monster charges through Storybrooke and follows the gang into the woods. Meanwhile <a href=https://www.orionfinance.co.uk/> <b>pandora outlet store uk</b></a>, ask another ...
Коментарів: 21798
Charlequids
and his mother had promised him that she would visit him in Texas. In the world of reality <a href=https://www.google.co.uk/><b& gt;GOOGLE</b></a>, after the naive lovers quarrel and ...
Коментарів: 21798
Devin
viagra 200 mg for sale
Коментарів: 44
Thomasbrack
n95 face mask According to non government experts, the largest explosion at Chernobyl, the second of two, was virtually the same as Fukushima. It was a large hydrogen explosion, which ejected radioactive ...
Коментарів: 21798
Monrealquids
or enjoy the food we eat. Why not give it back to the Source and live like we appreciate what we`ve been given? The first page of the Bible helps us appreciate God as the Source <a href=https://www.woolwillow.co.uk/>&l t;b>pandora ...
Коментарів: 21798

Архів


Луценку, який же ви Рабинович!

Борис Бахтєєв, 13.10.2014 11:15

Або навпаки: Рабиновичу, який же ви Луценко!

Мабуть, давно вже треба було виховати в собі новиностійкість. У тому розумінні, що навчитися не сприймати нічого, що бачиш в інформаційних телепрограмах, близько до серця. А все не виходить.

Отак було й із сюжетом із "Подробиць тижня", що на "Інтері", від 12 жовтня. У студії були Юрій Луценко та Вадим Рабинович. Перед тим було показано репортаж (точніше, як виявилося, лише його початок) про жахливу, невимовну й незбагненну ситуацію на одній із шахт на Луганщині - на території, підконтрольній Україні. Працівникам уже чотири місяці не платять зарплатню, вони в буквальному розумінні голодують, непритомніють із голоду, в матерів зникло молоко, й нема чим годувати немовлят.

Уже самий цей сюжет викликав шокове враження: невже хтось свідомо штовхає шахтарів до підтримки сепаратистів? Невже хтось свідомо хоче переконати їх, що нова влада й справді прагне винищити населення Донбасу? Але, як виявилося, це були лише квіточки.

Ведучий запропонував прокоментувати сюжет двом гостям. І почалося. Луценко став розповідати, що треба підняти український прапор. Прапору от прямо тут, у кадрі, не знайшлося. Герої репортажу кілька разів повторювали: в них український прапор, вони живуть на території, підконтрольній Україні. У відповідь Луценко то просторікував про буферну зону (а хіба її українська влада не контролює?), то розповідав, що на окупованих територіях не можна проводити виплати, бо бойовики все розкрадуть. Кілька разів йому повторювали, що йдеться не про окуповану, а про контрольовану Києвом територію - він усе повертався до жахів, що кояться під окупацією. Йому казали про заборгованість із зарплатні, він - про гуманітарну допомогу й про те, що от-от така допомога надійде. Цікаво, чи не правда: відбирати в людей зароблене й обіцяти натомість гуманітарну допомогу, яка "от-от буде"?

Зрештою, Луценко пообіцяв-таки довести побачене до відома президента й присягнувся, що протягом кількох днів гроші буде виплачено. А якби не телевізійний сюжет?

Що ж уразило найбільше - то це те, що у словах Юрія Луценка не було ані натяку на вибачення, навіть на найменше співчуття. Точніше, ні: якийсь натяк з’явився згодом, після рекламної паузи. Понад п’ять хвилин знадобилося політикові, щоби збагнути: треба ж бодай зобразити якусь стурбованість.

І ще пізніше Луценко почав розповідати про нещодавні зміни адміністративно-територіального устрою Луганської області, про те, що, можливо, й у даному разі трапилося так, що адміністративний центр розташований на окупованих територіях, і через це провести проплати неможливо.

У даному разі саме це, до речі, й трапилося: місто Гірське (або, як його називають самі його жителі, Гірськ) донедавна було підпорядковане Первомайській міськраді. Первомайськ - під контролем бойовиків. Але ж хіба політик такого рангу не мусить знати всі ці нескладні деталі? Хіба він може припускати? Хіба може уявляти ситуацію на фронті лише взагалі, у загальних рисах, не відаючи, які міста українська влада контролює, а які ні?

Що ще вразило - то це інтонації Луценка. Він звертався до шахтарів таким тоном, ніби таврував ворогів.

З боку Вадима Рабиновича, кажучи чесно, чекалося чого завгодно. Але почуте перевершило навіть найпесимістичніші очікування. Рабинович почав переконувати (та ще й менторським тоном, ніби йому хтось надав право на володіння абсолютною істиною), що не фінансувати окуповані території - це злочин, і нова влада - злочинна, й недалеким є той час, коли її представників будуть судити. Чи, бува, не за законами від 16 січня? За Рабиновичем, на окупованих територіях - теж громадяни України, й їх не можна кидати напризволяще; влада відповідає за все, що відбувається скрізь в Україні, й на окупованих територіях так само.

Так жодного разу й не сказав Рабинович, як усе запропоноване ним здійснити. Тобто фізично здійснити - як зробити так, щоб виплати доходили за призначенням. Як і Луценко, Рабинович віддавав перевагу розмовам на абстрактно-теоретичному рівні. І в цьому вони блискуче підтримували одне одного.

Наостанок Вадим Рабинович запевнив шахтарів, що скрізь в Україні так, як у них - щоб, мабуть, заздрили своїм сусідам із "ЛНР"? Щоб були впевнені: нова влада вчинила голодомор по всій країні? Щоб і сумніву не мали: владу в Києві захопили фашисти? Ні, й справді: от підіть тепер, доведіть тим шахтарям, що в Україні - не фашизм.

А ще, перелічуючи землі, постраждалі від війни, він поруч із Донецьком та Луганськом назвав Одесу й Миколаїв. Так і хотілося спитати: це що - так в "Опозиційного блоку" було заплановано? Це за сценарієм "Опозиційного блоку" в Одесі та Миколаєві теж мала бути війна? А що ж опонент? А він проковтнув ці слова, ніби так і годиться. Навіть не спробував відповісти, заперечити.

Діалог двох циніків - от що це було. Причому циніків броньованих - таких, яких не візьме ніщо, яких ніщо не зачепить ані за розум, ані за душу. Чи не через відсутність і того, й іншого? - тільки й залишалося, що поставити таке запитання. Циніків, для яких люди, живі люди - лише машини для вкидання бюлетенів у виборчі скриньки.

...А крапку на телевізійному вечорі поставили "События недели» на "Україні". Там у великому сюжеті перспективи президентства Путіна розглядали експерти - маги та чаклуни. Ні, не в переносному значенні - справжні маги та чаклуни. Кого не було, то це гадалок: яка шкода - неповним вийшов аналіз, ой яким неповним! Наголошу: це була не спеціальна програма для любителів окультизму, це був нормальний (гм... нормальний?) випуск новин. Російське телебачення практикує це вже давно, але ж на те воно й російське. Втім, дедалі нав’язливішим стає враження: війна з Росією якимось парадоксальним чином призвела до стрімкого поширення в Україні суто російських світоглядних та понятійних особливостей. Але це вже інша тема.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS