Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
Sarah Hennessy`s Paddy (S. I also don`t quite get the sound controls. It seems that if you click on the music tab you should be able to control the music volume <a href=https://www.thisisallure.co.uk/> <b>rose ...
Коментарів: 22171
Phillis
alternative to hydroxychloroquine
Коментарів: 22171
Thomasbrack
n95 face mask Only another narcissist would really "want" to, and affordtodo so! They can do so without feeling depleted. In fact, the thought that someone is trying to outsmart them wouldtotallyenergizea ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
Let see how you react when you actually SEE a horse slaughter plant like Dallas Crown in Kaufman <a href=https://www.thechequerfc.co.uk/> <b>cheap genuine pandora charms</b></a>, ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
I`d rather just plug in my Ipod. Paying for radio is something I can`t just get on board with.. After that opening <a href=https://www.lockerworks.co.uk/>& lt;b>cheap pandora rings</b></a>, ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
nor do I routinely douse it with herbal teas or the delicious sap of the tree we call maple. Now <a href=https://www.fkbonline.co.uk/>< ;b>cheapest pandora earrings</b></a>, he really ...
Коментарів: 22171
Dino
best acetaminophen pills
Коментарів: 87
Willian
chloroquine over the counter usa
Коментарів: 1452
Thomasbrack
coronavirus mask The Near West Side, where the Great Chicago Fire of 1871 began, is one of the city`s fastest changing communities. A lot goes on within its diverse six square miles. The neighborhood features ...
Коментарів: 22171
Monrealquids
up 3% from $1.51 billion in FY16. SiriusXM`s operating cash flow totaled $1.86 billion for FY17 <a href=https://www.fishleven.co.uk/>< ;b>pandora sale uk charms</b></a>, but there ...
Коментарів: 22171

Архів


Смітники замість Європи?

Борис Бахтєєв, 01.10.2014 15:08

Країни Європейського Союзу збільшують тиск на Росію. Змикають довкола неї кільце санкцій. Дуже часто, до речі, собі на шкоду. Чималеньку шкоду - принаймні, якщо підраховувати безпосередні, цьогомоментні наслідки. Й звинувачень у "зраді національних інтересів" там не чути або майже не чути, бо цінності, як виявилося, й справді є вищими за ціну.

Чому я взяв вислів "зрада національних інтересів" у лапки? Бо це в нас - причому в патріотичному середовищі - цей вислів лунає мало не на кожному перехресті. Чути цей вислів від регіоналів або комуністів було природним. Від демократів і прихильників європейських цінностей - ні. Бо що таке "зрада національних інтересів"? Зрада Батьківщини - це стаття у Кримінальному кодексі з чітко визначеним складом злочину. Що таке національні інтереси, й у чому вони полягають - це кожний розуміє на власний розсуд. Принаймні, в жодному нормативному документі перелік національних інтересів не виписано й у ранг закону не зведено. Тож і "зрада національних інтересів" - це часто-густо звичайне інакодумство. Інакша точка зору, ніж у того, хто гнівно звинувачує.

Що ж до Європи... Попри звуження кільця європейських санкцій довкола РФ, зі ЗМІ ми чуємо й чуємо: Європа нас здала, Європа продала Україну Росії... Нікуди не зникли й матеріали про те, яка Європа бездуховна, механістична, яке там нудне й регламентоване життя, як там homo homini lupus est. Одне слово, "клятий підступний Захід". Дискредитація Європи, зокрема й із вуст "проєвропейських" політиків, нікуди не поділася - хіба що, можливо, стала тоншою й менш зухвалою.

Паралельно йде й інший процес - дискредитація України в очах Європи.

Ні, сперечань бути не може: Нестор Шуфрич - одіозний персонаж, діями якого мали б опікуватися слідчі органи. Так само й інші колишні та нинішні регіонали. І жодних теплих почуттів вони викликати не можуть. Але "смітникова люстрація"? Або, як цілком серйозно повідомляють серйозні ЗМІ, "народна люстрація"? Оце вона й є - розмитість значення слова "народ".

Групи людей, що кидають шуфричів на сміття, - це народ? Можна сказати й так - принаймні. В розумінні "чимало народу" або "народ зібрався". Чи це юридично значуща кількість громадян України? Напевне ж, ні.

Хоч скільки викидання на смітник називали б "народною люстрацією", а вони залишаються тим, чим є - актами самосуду. Пишучи й кажучи про "народну люстрацію", ЗМІ легалізують самосуд. Легалізують стан, коли групи людей на власний розсуд виносять і приводять у виконання вироки. Беруть на себе функцію "виразників волі народу", якої їм ніхто не надавав.

І річ зовсім не в шуфричах та фуфличах. Річ у тім, що самосуди ніколи не вели до перемоги законності й справедливості. 1917 - 1918 років було поставлено до стінки чимало тих, чиє місце й справді було саме там. Чимало корупціонерів, розкрадачів, утискувачів, користолюбців. Чим це скінчилося?

Скінчилося це тим, чим тільки й могло, - 1937 роком.

Бо це сьогодні кидають у смітники персон загальновідомих. Але ж це так просто: тицьнути в людину пальцем і вказати натовпу: от він - регіонал! Або: от він - корупціонер! Або: от він - ворог!

Тим і відрізняються самосуди від судів, що розбиратися натовп не буде. Він звик виконувати команди сліпо й тупо. Зважити всі обставини натовп не може, та й не має бажання. "Розіпніть його!" - й натовп із задоволенням саме це й зробить. Навіть гадки не маючи, кого й за що він карає.

До чого призведе "народна люстрація"? Передусім - до зростання суспільної агресивності. До нетерпимості. До перетворення суспільства на натовп. І правильно: з тими європейськими толерастами нам не по дорозі, так?

Політичні партії викидають на смітники своїх опонентів і надто самостійних громадських діячів. Претенденти на високі посади організовують "народну люстрацію" для тих, хто стоїть у них на шляху. Олігархи влаштовують смітникові війни зі своїми конкурентами в боротьбі за здобич. "Ваше слово, товаришу сміттєвий бак!" Чи влаштовує нас усіх така перспектива?

...Знесення активістами в Харкові пам’ятника Леніну. Після того й ніби внаслідок того - сутички в місті, патрулювання міських вулиць Нацгвардією на бронемашинах, нібито прискорене завезення з Росії до Луганська партії шевронів "Харківської народної республіки".

І знову те саме: знесенню пам’ятника Леніну можна було б радіти, якби... Якби не те, ЯК це було зроблено. Якби не безліч історичних уроків: оце "ЯК" часто бува важливішим за "ЩО".

Після весняних заворушень у Харкові настав напружений спокій. Нестійкий спокій. Надто вже поруч - Донбас, надто вже схожі сценарії розгорталися навесні. Надто мало зусиль потрібно, щоб зіштовхнути регіон у прірву.

Шанований Денис Казанський зазначає http://tyzhden.ua/Society/119962: за деякими оцінками, в Харкові близько 30% жителів налаштовані проросійськи, близько 15% - проукраїнськи, решта 55% - байдуже, "болото". "В нас спокійно, але довкола міста - фашисти", - чи мало харків’ян оцінюють ситуацію так, як ця пенсіонерка, чиї слова пролунали якось на Національному радіо?

Оте "болото" - чи не штовхне їх це спилювання пам’ятника до проросійського полюсу? Йому, болоту, тепер тицятимуть свіжим прикладом: мовляв, Київ нав’язує Харкову свої погляди, свої ідеали й свою волю! Харків’ян заставлятимуть жити за чужими для них взірцями! Як ви гадаєте, чи "болото" не повірить? Чи не погодиться?

І що ж? Європа може тільки схопитися за голову: в Україні - новий епіцентр напруженості, й напруженості на порожньому місці. Чи погодиться вона гасити полум’я скрізь, де погуляють наші гарячі голови?:

Настане час, коли всі леніни в Україні впадуть. Хотілося б, щоб цей час був недалеким. Але остаточно й безповоротно впадуть вони тоді, коли на те буде воля більшості тих самих харків’ян. Зрештою, не сам по собі страшний той ідол: страшний він тим, що ще надто багато людей поділяють його людиноненависницькі ідеї, чимало українців вважають його за великого. Пам’ятники - це лише наслідок.

Для того, щоб змінити світогляд тих-таки харків’ян, потрібні зусилля. Знести пам’ятник легше. Але знести пам’ятник замість докладати зусилля - то зветься "робити вигляд". Суто по-радянськи робити вигляд - задля галочки, а не задля справи. "Міроприємство проведено, пам’ятник демонтовано" - й вірити, що від тієї самої секунди харків’янам змінився світогляд.

Чи по-європейськи це - робити вигляд? Чи по-європейськи це - підмінювати розв’язання складних проблем імітацією, та ще й такою, що розбурхує вогнище? Чи побачить у нас Європа братів за ідеалами?..


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS