Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Thomasbrack
wholesale n95 mask "I believe that it is important to continue with our training and prepare our members for the hazardous swift water environment. These skills are essential to our wellbeing when ...
Коментарів: 22401
Monrealquids
Andrew Basiago and Alfred Webre are all hoping that Alternative 4 can be made a reality and this world saved. This would mean that there will be a vast public awakening and the creation of a new and sustainable ...
Коментарів: 22401
JamieSheno
pfizer generic viagra: <a href=" https://wikigogy.org/# ">buy viagra</a> wikigogy.org
Коментарів: 3870
Monrealquids
prosecuted.. At this instance the Phocians were also readmitted for having also participated at the defense of the region. In the 3rd century BC the Soteria (festival) was held in honour of the Greek victory ...
Коментарів: 22401
Monrealquids
growth in private final demand notably <a href=https://www.orionfinance.co.uk/> <b>pandora cheap charms</b></a>, and I don`t really agree. It was fine. I thought it had some funny ...
Коментарів: 22401
Thomasbrack
surgical mask The deprivation and hunger that comes with strict dieting triggers food cravings and the urge to overeat.Instead of dieting, focus on eating in moderation. Find nutritious foods that you ...
Коментарів: 22401
RobertInsut
real viagra without a doctor prescription <a href=" https://wikigogy.org/# ">buy viagra</a> https://wikigogy.org/# sildenafil generic
Коментарів: 718
Monrealquids
who was recognised by the British as the leader of the Free French Forces on 28 June.<>5]<>6]. EVENTSMarch 30 <a href=https://www.bingotelegraph.co.uk/bl ack_friday.html><b>black ...
Коментарів: 22401
Thomasbrack
n95 mask Professor John Campbell, of the University of Exeter Medical School, said: findings identify and highlight the variation which patients might encounter in routine primary care practice. Patients ...
Коментарів: 22401
JamieSheno
generic viagra 100mg: <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra pills</a> wikigogy.org
Коментарів: 875

Архів


Журналісти на продажу…

Олександр Горобець, 16.09.2014 07:27

Як відомо, група людей з числа журналістів опинилася в прохідних частинах списків політичних партій на майбутніх дострокових парламентських виборах, їм світять безмежні депутатські привілеї. Дехто з них, ще й не ставши народним обранцем, уже голосно б’ють копитами з приводу майбутньої епохальної для них події. Мустафа Найєм, з пуштунською відвертістю, до прикладу, заявив, що журналістика йому більше ні для чого, він прагнув політичної діяльності і її досяг. На власному комунікативному майбутньому вішає великий замок.

Я чомусь вважав, що журналістика це спосіб життя. І мислення, і дії для тих, хто обрав цю неспокійну стезю. Ким би ти не став, але коли в тобі живе вогонь краснописьменства, то не можна задушити в душі пристрасть до самовираження, стати байдужим до тих, чи тих подій, учинків. А парламентська трибуна не шпальта газети, не колонка колумніста, не телевікно для самовираження. Це кузня державний ідей, і остання справа перетворювати її на місце для з’ясування стосунків, в що вона може перетворитися через присутність в парламенті професійних говорунів.

Утім, чого не скажеш, коли тобі тільки 33-ри, і тут двері мовбито самі відчинилися перед тобою з доріжкою у велику політику…

Відчувається, що справжня бурхлива «ломка» сумління і вчинків відносно можливої зміни свого професійного статусу відбувається у журналіста «Української правди» Сергія Лещенка. Одного дня він на Інтернет ресурсі свого видання пафосно заявляє «Я іду на вибори», а вже іншої доби, букваально посеред ночі (о 2:41) розроджується постом блогу етично-морального плану «Правильная мода», при чому російською. Мабуть, вона йому рідніша, нею мислить…

Проаналізувавши цей твір, психологи, гадаю, прийшли б до однозначного висновку. Молодий чоловік знаходиться на межі глибоких особистісних вагань, і себе самого, і своїх читачів-прихильників хоче переконати в правильності вчинку щодо несподіваного покидання професійної діяльності, переходу на політичні хліби. З ким, з ким, а ось з Сергієм, переконаний цього якраз і не станеться, новий статус не відбере у нього перо. Позаяк він журналіст не з принуки, службового обов’язку, а за покликом серця і душі. І новий службовий формат навпаки, думаю, лише додасть йому можливостей для отримання об’ємнішого, більшого фактажу, суттєво розширить творчі можливості у справі проведення журналістських розслідувань.

Одне слово, прихід у парламент молодих бадьористих журналістів може нарешті похоронити депутатські привілеї з приводу яких десятиліттями ламалося багато фальшивих словесних списів на парламентському рівні. Ті, хто раніше виступав за це робили подібне, зрозуміло, винятково заради самопіару, але борони, Боже, щоб таке не сталося наяву. Бо своя сорочка, відомо, своя кишеня, власний шлунок ближче до тіла. Тепер це, підігріте новими внутріпарламентськими настроями енергійних, беручких людей, мастаків словом підпалити протестні настрої може геть розтрощити авгієві годівниці для вибраних. Утім, поживемо-побачимо…

Що в цих новинах негативного?

Сталося те про що я раніше писав відносно пані Сюмар. Геть завалила роботу в РНБОУ, сто діб найвирішальнішого періоду російського-українського протистояння працюючи головною людиною на напрямку формування інформаційного протистояння (про це читайте тут), тепер призвана на прохідне місце в парламент пропрезидентського блоку. Бо ж теж журналіст. А на них нині начебто парламентський попит. Геніально, чи не так!? В цьому і полягає цинізм будь-якої влади. Вона черпає кадри лише з власної каструлі, зовсім не дбаючи про ділові якості людей. І саме через них з часом опиняється на обочині життя. Так що нічого дивного. Процес, можна вважати, закономірний…

Тепер відносно внутрішніх борінь Сергія Лещенка.

Йти у владну фракцію найганебніша справа для незалежного і чесного журналіста. Тому, що за цим стоїть неодмінне служіння певним людям, певній політичній силі. А для справжнього журналіста партія завжди клітка. Не омине вона й його.

Та що там говорити про майбутнє. Якщо пан Лещенко належить до блоку Петра Порошенка, то він уже буквально сьогодні задля безумовної перемоги свого гурту, партійної череди повинен негайно писати хвалебну оду про те, яку геніальну мудрість проявляє глава держави вносячи на розгляд парламенту проект про особливий статус для окупованої частини Донбасу. Що, колего, перо не піднімається? Розумієш, що це практичне увіковічення тероризму в Донбасі, що це погано замаскований проект Кремля? Але спробуй скажи про це публічно, плакати будуть твої депутатські надії. Як і про те, що Україна і українці втрачають мотивацію, якщо після сьогоднішньої ратифікації угоди вступ у дію договору між нашою державою і ЄС буде відкладено до 2016 року.

На те тебе, Сергію, й взяли до своїх лав, аби вископрофесійно зраджував правді, писав лише те, що вигідно владі. А це наймерзенніше завдання для журналіста. Так що ліпше всього не продавайся. Нехай там уже служить пані Сюмар…

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, письменник


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS