Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Juanitaimilk
, . , .
Коментарів: 26081
Isobel
buy hydroxychloroquine
Коментарів: 115
Jeffreyimilk
and often travel many miles to eat the soil around the licks.<>]Primary predators of this sheep are wolf packs <a href=https://www.sankichina.es/><b >pandora outlet españa</b></a>, ...
Коментарів: 26081
Josephimilk
es de suponer que este tipo de capacidades se est estudiando <a href=https://www.teatroderosa.it/>< ;b>pandora italia</b></a>, just like Charlie Brown. XBMC is one of the most popular ...
Коментарів: 26081
Josephimilk
but usually not all. Also using the car`s USB connection charges the phone`s battery. But analysts said the measure would do little to expedite export permits as bureaucratic and economic forces prevent ...
Коментарів: 26081
Jeffreyimilk
a gigabyte would be a much much much higher level of usage than that person would ever engage in <a href=https://www.alihadas.es/><b&g t;pandora baratas</b></a>, though. The company ...
Коментарів: 26081
Juanitaimilk
, . , .
Коментарів: 26081
Jennie
hydroxychloroquine 150 mg
Коментарів: 1105
Keithapage
cbd oil for depression: <a href=" http://omtivacbd.org/# ">best cbd sales online</a> - п»їcbd oil http://omtivacbd.org/ cbd cream for pain relief cbd oils <a href=http://omtivacbd.org/#>cbd ...
Коментарів: 885
Monrealquids
I was the first Democrat that won at that. When I ran for school board 20 years ago <a href=https://www.iamrobtm.co.uk/>< b>cheap pandora charm bracelet</b></a>, services de fiscalit ...
Коментарів: 26081

Архів


Посольство Росії й деморалізація

Борис Бахтєєв, 19.06.2014 12:53

Події біля посольства Росії в Україні викликали чималий резонанс у ЗМІ. Й майже одразу якось непомітно центр обговорення зсунувся на тему: чи добре вчинив в.о. міністра закордонних справ пан Дещиця, що вигукував фанатівську пісеньку. Як на мене, все ж, міністрові закордонних справ, хай навіть і у статусі виконувача обов’язків, робити цього не личило. Це російський міністр хай собі вживає таку лексику, яку вживає - на те він і російський. Ставати з ним на одну дошку?

У Росії термін "табуйована лексика" давно вже став чи то анахронізмом, чи то симулякром: слова й вислови, які одеські біндюжники й досі вимовляють пошепки й озираючись, у Росії сьогодні лунають і на вулицях, і у транспорті, і в телеефірах; залишилося тільки трошки зачекати, поки подібна лексика почне лунати на російських наукових конференціях. Цим самим її лайливий, образливий зміст повністю втрачено: всього лише прикраса мови, й не більше. Викладачка вищого військового училища в Санкт-Петербурзі, яке мало репутацію "кузні російської військової аристократії", колишня киянка, розповідала: курсанти, не соромлячись, уживають подібну лексику навіть у відповідях. Попервах вона робила курсантам зауваження, казала, що "слова мають запах", але курсанти щиро не розуміли, що викладачці не подобається.

Для російського обивателя фраза з пісеньки звучить так само, як "Путін - невисокого зросту", у крайньому разі як щось на кшталт "Путін - Тютін", і не містить або майже не містить ніякого емоційно-оцінкового змісту. Дражнилка, й не більше. З таким самим успіхом пан Дещиця міг просто язика (або що-небудь інше) показати.

Отже, російський обиватель не знайде там нічого ані надто вже образливого, ані екстраординарного, такого, що виходить за межі звичного.

Вдумливі росіяни (а такі теж де-не-де залишилися) можуть гадати, що аргументів по суті українська сторона й не має - адже образи й ярлики йдуть у хід тоді, коли закінчуються аргументи. "Нецензурна лексика - то лінощі розуму й ознака штампового мислення" - цього спостереження ще ніхто не скасовував.

Нарешті, інтелігентні росіяни (а такі, попри все, теж іще є) могли просто здивуватися: якщо український міністр закордонних справ розмовляє такими висловами (а вони ж тепер можуть гадати, що він скрізь і завжди так), то можна собі уявити інтелектуально-культурний рівень нової української влади. Й піди доведи їм тепер, що це не "хунта", й що на тлі нової влади вальяжний Янукович не виглядав професором. Адже це ми знаємо, яким є пан Дещиця, як і на якому рівні він розмовляє. Росіяни того не знають, епізод біля посольства був чи не найпершою його презентацією для них.

Але я про інше. Сталося так, що якраз напередодні штурму російського посольства я довго й, як мені здавалося, аргументовано переконував знайомого донбасівця: "Не дивися російське телебачення". Доводив, що воно брехливе, що воно перекручує події, а то й геть вигадує їх. Наводив приклади брехні. Зокрема, наполягав: на Майдані ніхто не кричав: "Москалів на ножі!", після Майдану теж; такої міжетнічної толерантності, як на Майдані, ще пошукати. Переконував: на Майдані народилася українська політична нація, коли етнічне походження, навіть мова є приватною справою кожного.

Переконував донбаського співрозмовника: на Майдані не було агресії до мирних людей - хай навіть і незгодних.

І от читаю у статті в "Українській правді": мітингарі біля російського посольства вигукували: "Москалів на ножі!"; мітингарі тягали дівчину за волосся й повалили обличчям в асфальт. І тут само був міністр закордонних справ. Так гидко, як тоді, я не почувався вже давно. Бо вийшло, що це я брехав, це я доводив те, чого насправді нема. Бо хто ж тепер повірить, що те саме не вигукували й на Майдані?

Деконструкція, десакралізація Майдану - от що, окрім усього іншого, відбулося під стінами російського посольства. Якщо те саме висловити інакше, то зрада Майдану.

Тепер я вже ніколи й нізащо не стану доводити знайомим донбасівцям, що на Майдані не кричали "зіг хайль!". А якщо не стримаюся й таки почну переконувати - наступного дня боятимуся увімкнути телевізор і відкрити "Українську правду"...


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS