Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
prosecuted.. At this instance the Phocians were also readmitted for having also participated at the defense of the region. In the 3rd century BC the Soteria (festival) was held in honour of the Greek victory ...
Коментарів: 22399
Monrealquids
growth in private final demand notably <a href=https://www.orionfinance.co.uk/> <b>pandora cheap charms</b></a>, and I don`t really agree. It was fine. I thought it had some funny ...
Коментарів: 22399
Thomasbrack
surgical mask The deprivation and hunger that comes with strict dieting triggers food cravings and the urge to overeat.Instead of dieting, focus on eating in moderation. Find nutritious foods that you ...
Коментарів: 22399
RobertInsut
real viagra without a doctor prescription <a href=" https://wikigogy.org/# ">buy viagra</a> https://wikigogy.org/# sildenafil generic
Коментарів: 718
Monrealquids
who was recognised by the British as the leader of the Free French Forces on 28 June.<>5]<>6]. EVENTSMarch 30 <a href=https://www.bingotelegraph.co.uk/bl ack_friday.html><b>black ...
Коментарів: 22399
Thomasbrack
n95 mask Professor John Campbell, of the University of Exeter Medical School, said: findings identify and highlight the variation which patients might encounter in routine primary care practice. Patients ...
Коментарів: 22399
JamieSheno
generic viagra 100mg: <a href=" https://wikigogy.org/# ">viagra pills</a> wikigogy.org
Коментарів: 875
Monrealquids
you could be seen to be doing the greatest volume of good deeds but complying with the elderly patient wish to die and restoring the younger patient to full health. This is complicated by two elements: ...
Коментарів: 22399
Monrealquids
if I thought like they did <a href=https://www.westerhopewx.co.uk/> <b>pandora toe rings uk</b></a>, 500 years ago. The first written records of the animals on the moor date to 1012 ...
Коментарів: 22399
Monrealquids
FCF has been actively de risking its loan portfolio through running off and selectively disposing of large legacy loan concentrations. As a result <a href=https://www.mayanirvana.co.uk/>& lt;b>pandora ...
Коментарів: 22399

Архів


Я вже нічого не розумію

Борис Бахтєєв, 17.06.2014 12:51

З одного боку - повідомлення: з російського боку через кордон прорвалися три танки; вони були у Сніжному; два з них українські військовики захопили.

З іншого боку - відео на "Ют’юбі": Макіївка, широкою вулицею їдуть три танки, попереду й позаду них - вантажівки з бойовиками. На одній із вантажівок - російський прапор. Зверніть увагу: не прапор так званої ДНР, а прапор РФ. Фантасмагорична, й від того ще моторошніша ситуація: довкола їздять машини, маршрутки, висять тролейбусні проводи. Враження: танки от-от на світлофорі зупиняться, бо світло буде червоним. Буденна картина, звична картина з життя великого міста - й посеред неї танки. І - вигуки: "Победа будет за нами!"

Повідомлення в інтернеті: так, у Макіївці справді бачили три танки, потім їх бачили у Сніжному та Торезі. Підкреслю: потім. Згодом. Після Макіївки.

А тепер погляньмо на карту: де Макіївка, а де Сніжне з Торезом. Танки їхали з середини української території в бік російського кордону. Якщо це були не ті три танки, що нібито прорвалися через кордон неподалік Сніжного, то де тепер ці, що з ними сталося? Якщо це ті самі танки, то де й коли вони насправді перетнули кордон і що встигли наробити? Між центрами Макіївки та Донецька - 14 кілометрів; ви й не помічаєте, де закінчується одне місто й починається друге. То, може, ці танки вже встигли побувати й "попрацювати" в Донецьку, а вже потім попрямували до Сніжного - адже шлях пролягає якраз через Макіївку?

...Останні тижні з півтора в новинних випусках лунає й лунає: "Росія мусить контролювати свій кордон", "Росія повинна унеможливити перетин свого кордону бойовиками й постачання через нього зброї", "Росія не запроваджує жорсткий контроль на своєму кордоні". То, виходить, от тільки в цьому й полягає роль Росії в нинішніх подіях - вона кордон свій контролювати не хоче й бойовиків та зброю не затримує?

Та, даруйте, в Росії, цілком як в СРСР, уже кілька років як запроваджено прикордонні зони. Тобто вздовж усього кордону РФ із її боку встановлено особливий режим в’їзду на прилеглі території - або за місцевою реєстрацією, або за спеціально оформленими перепустками. Не те що перетнути - наблизитися до російського кордону не так уже й легко. А російські військовики та співробітники спецслужб - чи вони воюють у Донбасі у вільний від роботи час? На вихідні приїздять? А зброя - чи вона продається в російських гастрономах? А якщо не продається, то вона мусить перебувати на інвентарі десь в організаціях суворого режиму, а її вивезення має бути якось оформлено за документами - хоча б бухгалтерськими. А нам розповідають щось про те, що росіяни не хочуть узяти під контроль свій кордон.

...Трагічні події в Маріуполі. Це місто відрізняється від решти донбаських міст, окрім усього іншого, ще й тим, що в самісінькому його центрі розташоване генеральне консульство Грецької Республіки. Принаймні, було розташоване. Іноземне дипломатичне представництво в епіцентрі збройного конфлікту. Мені не пощастило надибати жодної згадки про цей аспект ситуації в Донбасі в жодному випуску новин. Мабуть, нецікаво, як грецькі дипломати пережили збройне протистояння? Як функціонувало (й чи функціонувало) консульство, коли місто контролювали бойовики? Як поставилися саме до цього аспекту ситуації в Маріуполі грецькі урядовці та керівники Євросоюзу? Ми ж, здається, прагнемо до Євросоюзу, стати партнерами тієї ж таки Греції - а наші медіа нічим, окрім Брюсселя, й не цікавляться?  

...Нарешті, після трьох місяців бідкання: мовляв, Європа та Америка не хочуть надати нам військову допомогу, - нарешті 8 червня, здається, в інтерівських "Подробицях тижня" пролунало: зброєю допомогти нам не мають права, міжнародне право це забороняє. Чому? - спитаєте ви. Та тому, що як зветься те, що в нас відбувається? Антитерористична операція. Внутрішній і суто внутрішній збройний конфлікт. Слова про російську агресію - вони й є слова. Юридично факт російської агресії в Донбасі залишається не встановленим; стану війни України з Росією юридично не існує - бо Верховна Рада, як і президент, офіційно кваліфікувати останні події як іноземну агресію не поспішають. У публічних виступах - скільки завгодно, з парламентської трибуни й на різних екстрених і неекстрених нарадах - так само, а от ухвалити відповідний офіційний акт... Якщо сама Україна кваліфікує те, що відбувається, як суто внутрішній збройний конфлікт, то світове співтовариство тут і справді безсиле.

...Випуски новин на телебаченні, радіо. Зовсім донедавна на них спокійнісінько собі, дуже мирно уживалися запевнення в тому, як успішно проходить антитерористична операція, й повідомлення про все нові й нові взяті бойовиками під контроль міста й території. Місцеве населення, судячи з цих повідомлень, пліч-о-пліч засуджує терористів і тільки й мріє, коли ж прийде законна влада. (До речі: якби вибори в Донбасі відбулися, ще дуже невідомо, чи закінчилося б усе одним туром; неучасть Донбасу та Криму у виборах дуже й дуже сильно підкоригувала загальний результат.) Синхрони? Отакий, наприклад. Біженка розповідає: вона зважилася нарешті виїхати з Донбасу, бо розклеювати листівки за єдину Україну стало зовсім небезпечно. Цифри, що їх називають, ніяк не корелюють із чисельністю населення: надто різні виходять порядки. Але за допомогою цих цифр нам намагаються навіяти: переважна більшість донбасівців - проти сепаратистів. Те саме було й у Криму: назвавши цифру у триста людей, що заявили про відмову від російського громадянства, автор репортажу переконував: більшість кримчан російської анексії півострова не визнали. "Кримчани розчаровуються в Росії" - так називався ще один радіорепортаж. Ішлося в ньому про те, що Росії потрібні території, а не люди, що в Росії немає громадянських прав та свобод, і незабаром жителів Криму неодмінно спіткає розчарування. Це була публіцистика, але ж заявлено було репортаж! І автор неодноразово наголошував: кримчани вже зараз розчаровуються - а ілюстрував це теоретичними викладками й лише ними. Що ж до Донбасу, то знову-таки: загальна тональність, райдужні й оптимістичні запевняння разюче суперечать окремим фактам.

Тут постає проблема, розв’язання якої є непростим, але шукати його треба. Із одного боку, давати синхрони прихильників сепаратизму - це популяризувати такі погляди, та й самих сепаратистів. Із іншого боку, не давати їх, замовчувати підтримку, якою сепаратисти користуються серед місцевих жителів, - це виходить неправда, агітпроп на кшталт радянського, а то й дмитрієкисельовщина, тільки навиворіт.

Поки що ж констатувати можна одне: цілісної картини того, що відбувається в Донбасі, зі ЗМІ не складається - самі лише фрагментарні уривки, що суперечать одне одному.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS