А повернулися в лампасах...

Схоже, для влади ситуація справді заходить у глухий, дрімучий кут. Куди й дівалися колишній апломб і впевненість у її очільників. Особливо тоді, коли почали сипатися їхні адміністрації по всій Україні. Ось-ось люди почнуть штурмувати і донецькі пенати. Все довкруги захиталося.

Що ж далі? Це питання тривожило всіх, допоки тривав третій раунд переговорів парламентської опозиції з владою.  І ось результат: їх (лідерів опозиції) послали до В. Януковича з ультиматумом від імені сотень тисяч повстанців, які вже пролили кров в боротьбі проти режиму, а вони повернулися з... лампасами для себе...

Зовні це виглядало так: їм хоч кобилою, але дай покерувати.

Така думка є провідною на барикадах вулиці Грушевського, як свідчать телерепортажі з місця події. Не забувайте, тут переважають молоді  активні люди, які представляють радикальний «Правий сектор», котрий, власне, 22 січня ц.р. й розпочав штурм силових структур на вулиці до урядового кварталу...

Друга новина з переговорів. Янукович запропонував Кличку провести дебати в прямому ефірі, і той погодився.

Запитується: про що діалог?А головне, що він має принести, дати?  Кому? Можливо, про таке потрібно було домовлятися значно раніше, а не тепер, коли на полі битви проливається кров.

Але заради об’єктивності потрібно визнати, що той варіант, який запропонований на Банковій - загалом європейський шлях подулу влади. Суть його зводиться до того, що в стосунках поміж владою і опозицією на Заході існує саме така схема. Глава держави - їхній, себто від влади, прем’єр-міністр - від фронди...

Тому, можливо, й правильно, що керівництво опозиції вирішило  сформувати свій уряд. Взяти всю відповідальність на себе. Позаяк нинішній владі більше довіряти люди не бажають...

Але заради об’єктивності треба вказати: люди на Майдані не хочуть ніяких посад, їм головне інше...

Є загроза того, що все це може пересварити повстанців. Тому й запитується: чи не все це і є головним задумом господарів Банкової?