Янукович, де наші діти?

Якщо хтось, можливо, вважає, що Майдан для українців, це лише чисто географічне позначення на мапі, той не усвідомив глибинної душі нашого народу. Позаяк це, знаєте, як Ейфелева вежа для Парижа, як афінська Агора - місце для зустрічей і висловлювань часів Сократа. І святість цієї території вросла в серця та душі мільйонів людей. Адже ще 1990 року, за часів СРСР, тут, на шліфованому граніті пройшли перші акції протестів студентів, які призвели до повалення маріонеткового уряду Віталія Масола. Різні часи після цього були. Але ніхто не наважився забруднити це місце кров’ю громадян України.

Минулої ночі режим Януковича зазіхнув на святе - честь і дух українського Майдану. Інтернет забитий відеосюжетами протиправної атаки спецпідрозділу "Беркут" на мирних громадян, в кого міцні нерви - загляньте до YouTube. Але тут важливо, як мені здається, ось що. Камери відеоспостереження, розташовані на відстані більше чотирьохсот метрів від головної площі столиці зафіксували, як одягнені в амуніцію "космонавти", люди в шоломах і з гумовими кийками в руках ганялися за людьми, а поваливши на землю, нелюди жорстоко били їх лежачих - по голові, по тулубу, по ногах. Як і на Майдані, на вулицях Києва розпалені бійнею міліціонери, репетували: "Хочеш в Європу - отримуй ..."

За деякими даними спецпідрозділи карателів були завезені зі східних і південних областей України. Тому, що місцевий, київський "Беркут" начебто не настільки бузувірський. Буцімто аборигенні хлопці звикли до свободи Майдану, його духу. А ось імпортна садистська звірина сповна передала ненависть "гаранта Конституції" до тих, хто ось вже тиждень скандує: "зека на нари!" Хоча, підкреслю, ще кілька днів тому В. Янукович передав через свої канали комунікації, мовляв, він аплодує Майдану ...

Таке ось показне лицемірство. Збираючись до Вільнюса, плескав у долоні, а потім зацькував людей собаками. І це не метафора. У лавах "Беркута " на Майдані, до речі, були і міліцейські вівчарки... Їх кинули на молодь, переважно студентів, які вночі несли вахту на головній площі столиці. Кров’ю залили останнього осіннього досвітку гаряче серце нашої столиці... Янукович усім доказав, що він понад усе ненавидить тих, котрих, якщо ви не забули, з трибуни публічно називав "козлами". Звичайно ж, киян, насамперед...

Ховаючись від переслідувачів, кілька сот людей із Майдану, під проводом відомої співачки, переможниці міжнародного конкурсу "Євробачення"-2004 Руслани Лижичко сховалися за півкілометра від площі Незалежності, у Михайлівському соборі. Так колись, у часи Другої світової війни, українці шукали захист у святих місцях від фашистів.

Сховавшись у соборі, люди почали барикадувати вхід. І, виявляється, зовсім недаремно. Незабаром сюди автобусами прибув підрозділ "космонавтів" із кийками. Однак ламати вхід до собору нелюди все таки не наважилися. Кілька годин чекали, коли протестанти висунуться з святої обителі. Ченці обігріли людей, напоїли чаєм. А коли на поклик побитих учасників Майдану стали приїжджати кияни, народні депутати, озвірілі менти поїхали з-під собору...

Так діють лише пірати, головорізи. А з гангстерами потрібно також вестися по-бандитськи. Тому, коли впаде режим Януковича, треба всіх душогубів у формі поставити перед народним судом. Досить прощати нелюдам, тому що звірства не закінчаться ніколи.

Співачка Руслана була для всіх студентів Хрещатика немовби матір’ю Терезою. Вона вісім ночей провела у самому вирі подій, і тепер практично як могла рятувала понівечених "космонавтами" юнаків і дівчат, збираючи їх по центру столиці після несподіваного нічного розгрому Майдану, звозила до Михайлівського собору. Омивала рани.

Виступаючи нині надвечір на велелюдному мітингу на Михайлівській площі, зі слізьми на очах  Руслана розповідала про бандитів у міліцейській формі, які лупцювали кийками, шматували дітей-студентів, котрі спали на Хрещатику, які грали на гітарах, співали пісень...  Руслана Лижичко зачитала прізвища трьох студентів, яких вона не може розшукати, не знає, що відповісти їх батькам...

А ось список людей, яких не можуть знайти після розгону Майдану.

Янукович, де наші діти?