Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Guestcoest
<a href=" https://uhory.info/site-de-rencontre-pou r-homme-asiatique/ ">site de rencontre pour homme asiatique</a> <a href=" https://uhory.info/que-penser-des-sites- de-rencontres-sur-internet/ ...
Коментарів: 89203
Guestupdal
<a href=" http://umapu.info/dating-tvedestrand/ ">dating Tvedestrand</a> <a href=" http://umapu.info/eroschatt/ ">eroschatt</a> <a href=" http://umapu.info/dating-websites-nz/ ...
Коментарів: 89203
Guestcoest
<a href=" https://uhory.info/cherche-femme-68300/ ">cherche femme 68300</a> <a href=" https://uhory.info/site-de-rencontre-de- riche-gratuit/ ">site de rencontre de ...
Коментарів: 89203
Guestupdal
<a href=" https://umapu.info/filipina-dating-uk/ ">filipina dating uk</a> <a href=" https://umapu.info/dating-services-portl and-oregon/ ">dating services portland ...
Коментарів: 89203
Guestcoest
<a href=" http://umapu.info/gro-nylander-jon-alms/ ">gro nylander jon alms</a> <a href=" http://umapu.info/adelaide-kane-dating/ ">adelaide kane dating</a> <a ...
Коментарів: 89203
Guestupdal
<a href=" https://umapu.info/porno-free-old/ ">porno free old</a> <a href=" https://umapu.info/dating-as-a-trans-guy / ">dating as a trans guy</a> <a href=" ...
Коментарів: 89203
Guestcoest
<a href=" http://umapu.info/derek-jeter-dating/ ">derek jeter dating</a> <a href=" http://umapu.info/top-gay-dating-sites-i ndia/ ">top gay dating sites india</a> ...
Коментарів: 89203
Guestupdal
<a href=" http://umapu.info/real-escorte-eu/ ">real escorte eu</a> <a href=" http://umapu.info/date-bergen/ ">date bergen</a> <a href=" http://umapu.info/dating-justin-bieber-g ame/ ...
Коментарів: 89203
Guestcoest
<a href=" https://uhory.info/cest-quoi-le-meilleur -site-de-rencontre/ ">c`est quoi le meilleur site de rencontre</a> <a href=" https://uhory.info/a2-site-de-rencontre/ ">a2 ...
Коментарів: 89203
Guestupdal
<a href=" https://umapu.info/xnxx-free-porno/ ">xnxx free porno</a> <a href=" https://umapu.info/jason-ralph-dating/ ">jason ralph dating</a> <a href=" ...
Коментарів: 89203

Архів


Право на інформацію або Походеньки медіаюриста по банках

Ігор Розкладай, 24.03.2009 17:39

Право на інформацію в Україні було закріплене ще далекого 1992 року. Чотири роки потому це право остаточно осіло в основному законі України - Конституції. Стаття 34 говорить, що:

«Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.»

Обмеження цього права можливі лише: 

  • в інтересах національної безпеки,
  • територіальної цілісності або
  • громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,
  • для охорони здоров’я населення,
  • для захисту репутації або прав інших людей,
  • для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або
  • для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

Проте, не зважаючи на нашу прекрасну Конституцію, реалізувати своє право часто-густо доводиться шляхом завдання шкоди довкіллю, адже кількість паперу, затрачена на реалізацію цього права, вочевидь, виготовлена не з одного дерева.

Так сталося, що мій прадід помер так рано, що мої близькі мали небагато часу щоб поспілкуватися з ним. Тому, коли я спробував дізнатися звідкіля він власне родом родичі змогли відповісти, що наче з десь з Польщі, можливо з Бельську (Bielsk Podlaski - містечко в Польші поруч адміністративним центром Підляського воєводства м. Білосток), інші взагалі говорили про Бельци, а то вже взагалі в Молдові. 

Враховуючи такі діаметрально протилежні твердження та й те, що жодних документів про його народження не збереглося, залишався один шлях - надіслати запит в архів, що власне і було мною зроблено - запит полетів на електронку Білостоцького архіву.

За деякий час я отримав відповідь з проханням уточнити деякі дані, а в кінці січня -  позитивну відповідь, що відомості про прадіда знайдено і за це треба заплатити 7,1 $, а за пошук іншої родички ще 12,8 $. Архів навіть розписав за що бере ці кошти (наші б органи так відповідали):

Koszt tego typu usługi wynosi 7,10 USD (wykonanie 3 stron kserokopii formatu A3 po 1,30 USD + koszt przesyłki pocztowej 3,20 USD)

(Вартість послуги 7,1 $ (виконання 3 ксерокопій формату А3 по 1,3 $ за копію та пересилка поштою 3,20 $ )

і вказав реквізити на які платити. Все просто. Беру гроші, іду в банк і... тут починається найцікавіше.

Всі банки в один голос відповідають: «Відкривайте валютний рахунок і давайте документ з печаткою». Еге, думаю собі, - документ з печаткою. Для поляків-то листування електронкою є офіційним способом комунікації, на кожному листі вказується знак справи по якій іде листування. Це ж не наші допотопні відносини - принесу купу папірців з купою підписів-печаток. Виходить, що треба пояснити їм, що ми тут такі відсталі, так ще й заплати потім 3,20 за пересилку оригіналу рахунку. Фіг вам! Відкриття ж рахунку теж не безкоштовне, як ви розумієте. Я вже мовчу про те, що до того вони ще захочуть зняти комісію у розмірі, яка дорівнюватиме, а то і перевищуватиме суму переказу.

Що робити в такій ситуації? Cпитати уповноважений орган! Тож пишу інформаційний запит до Національного банку України, мовляв, поясніть мені чому порушується моє конституційне право на інформацію і як має вдіяти громадянин, коли йому треба зробити переказ закордон за послуги іноземної юридичної особи/державного органу. Таких випадків, насправді, багато і більшість опитаних мною знайомих жалілися, що це доводиться робити дуже обхідними шляхами.

Тож висилаю інформаційний запит до Нацбанку, хоча є ризик того, що НБУ мені вкаже дальню дорогу на підставі того, що вони не входять в перелік суб’єктів зазначених в ЗУ «Про інформацію» і скажуть, що відповідати не повинні. Такою практикою користується, наприклад, прокуратура та й, навіть, така поважна інституція, як Конституційний суд України.

За 16 діб (!) приходить офіційна відповідь з НБУ. Якість виконання мене вражає. Всі реквізити, чітка відповідь з посиланням на нормативний акт і пояснення, що в моїй справі я маю право платити без підтверджувальних документів та без рахунку. Ура, думаю, - нарешті! Задоволений йду в один відомий банк, назвемо поки що його №1. Ви думаєте вони прийняли платіж? Ага, мрій дядьку далі. Монотонна відповідь: «Без відкриття рахунку не можемо...». Ладно, фіг з вами - не хочете заробляти гроші, не треба. Хоча, звісно, дивна поведінка, як для банку, який входить в групу ризику. Йду ще в більш відомий банк №2. Два дні вони мурижать, наче вже валютний відділ дає згоду і тут ... дзвоник: «Ми тут пасавєтовалісь с юрістамі і всьо такі отправіть без откритія счьота нє можем».  Приїхали! 

Що цікаво, обидва банки в результаті посилаються на внутрішні акти, які не дозволяють робити перекази за кордон без відкриття валютного рахунку. Те, що вони суперечать актам НБУ, то ж такий дріб’язок, самі розумієте. «Закон-законом, а в нас інструкція» - фраза, якою довго "тішили" наші державні органи, але ж з в ситуації з ними можна пояснити чому вони так себе поводять. Коли ж так поводять комерційні структури ще й банки, залишається тільки розвести руками.

Наразі два запити полетіли до керівництва, будемо чекати на офіційну відповідь - побачимо, що там скажуть. А сам от подумую, чи не спробувати ще який банк, може №3, який наче надав попередню згоду на переказ?! Все-таки, архів не винен, що в нас такий бізнес...


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Юрист Інституту медіа права.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS