Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
" he adds. "We`re seeing new <a href=https://www.avainteriors.co.uk/> <b>pandora black friday charms</b></a>, the reasons are as varied as the human experience. And currently ...
Коментарів: 22129
Thomasbrack
best face mask Remember the Miami cannibal? It turns out he wasn`t on bath salts after all. In the UK, one of the most widely reported `mephedrone deaths` in 2009 was that of 14 year old Gabrielle Price, ...
Коментарів: 22129
Coreyson
Purchase Your Essay Paper. Australia`s Most Acknowledged Essay Creating Provider. Retain Most desirable Essay Writers Web based. https://bestdissertationwritingservice s1.blogspot.com/2019/08/report-project-f or-pepsico-inc-research.html
Коментарів: 22129
Monrealquids
the GBI said. The agency identified the man who was fatally shot as 27 year old Rayshard Brooks. Following the May 25 death of George Floyd in Minneapolis. <a href=https://www.primalyum.co.uk/>< ;b>pandora ...
Коментарів: 22129
Charlequids
you`re going to have investors coming on board <a href=https://www.google.co.uk/><b& gt;www.google.co.uk</b></a>, He sure as hell doesn`t give a damn about my sexuality. It`s also clear ...
Коментарів: 22129
Loren
cvs pharmacy acetaminophen
Коментарів: 1025
Thomasbrack
doctor mask "With nearly 3,000 coronavirus deaths worldwide, combatting this deadly outbreak needs to be a priority for everyone," added a statement from Bainbridge Township Republican Rep. Dave ...
Коментарів: 22129
Claude
buy pills erection viagra
Коментарів: 811
Wilfred
acetaminophen 500 mg coated tablets
Коментарів: 1025
Modesta
tylenol capsules 500mg
Коментарів: 72

Архів


Колеги з UMH, може поборемося?

Юрій Луканов , 26.06.2013 06:01

Читаю на Фейсбуці разпачливі міркування деяких працівників проданого Курченкові (де факто «сім’ї») голдингу UMH. Головні думки зводяться до того, що стане все погано. Коли  стане, то «я піду геть з роботи».

Мене в цій ситуації  дивує, що журналісти вживають слова «ой-йой-йой, ай-яй-яй».  Але не ставлять питання: «що робити?».  Що робити, щоб не допустити знищення своїх видань? Що робити, щоб зберегти свої робочі місця і цивілізовані  принципи редакційної політики? Що робити, щоб змусити нових власників рахуватися із собою? Коли я висловив такі міркування на тому ж Фейсбуці, то почув у відповідь від однієї колеги, що глупо за нинішніх обставин боротися.

Мені тут же  згадався випадок на прес-конференції, яку я давав у Кременчуку  минулого тижня. Там місцевий журналіст виголосив   тривалий монолог-питання, який зводився до того, що нас використовували, використовують і будуть використовувати і що тут медіа-профспілка може зробити? Я почав відповідати. Він мене перервав  і знову видав монолог, що нічого змінити неможливо.

Він точно нічого не змінить. Бо він заздалегідь погодився з тим, що його будуть використовувати.

В усіх справах важлива філософія. Я вирішую, що я не хочу бути служником -  починаю шукати інструменти як стати владою, четвертою. Та коли я згоден  служити, хоча мені це і не подобається, то  жодна профспілка, жодні інструменти мені не  допоможуть.  

Так і в цій ситуації. Якщо журналісти UMH погодяться, що все погано, безнадійно,  боротися не варто, то вони програють апріорі. Звісно, їх заспокоюють, що попередній  власник Борис Ложкін і новий власний власник Сергій Курченко підпишуть якийсь меморандум, який гарантуватиме права журналістів. Думаю, у вагу цього меморандуму журналісти вірять не більше, ніж у вагу туалетного  паперу.

Хочу нагадати, що, хоча і обмежено, але свобода слова в Україні збереглася в тому числі і завдяки професійній солідарності. Згадайте журналістську революцію 2004 року, яка передувала помаранчевій революції. Згадайте наші спільні протести проти спроб запровадити «закон про наклеп». Згадайте як заметушився міністр внутрішніх справ і провладні політики, коли ми виступили на захист колег Влада Соделя і Ольги Сніцарчук. В усіх цих випадках ми змусили можновладців рахуватися із собою.

Чому б і нині працівникам UMH не поборотися за свої права? Чому б не створити медіа-профспілку у себе в конторі? Навіть без втручання  київського офісу профспілки   закон дає членам профспілки значні права і можливість захищатися від брутального порушення цих прав. Ну а якщо ще й підключиться апарат профспілки, то ми тим більше  можемо змусити власників поводитися чемно і поважати нас.

Але чомусь у мене скепсис. Мені здається, що колеги наступлять на вже відомі  граблі. Вони дочекаються, коли новий власник виявить себе. Хтось піде. А хтось зненацька кинеться створювати осередок профспілки. Але буде вже пізно. Бо дії будуть спонтанними. Журналісти  діятимуть не на випередження, а лише реактивно - реагуватимуть на кроки власників. І програють. Хоча цього можна уникнути.

Колеги! Дуже вас прошу: переконайте мене, що я помиляюся. Я так охоче визнаю цю свою помилку, як досі жодну іншу не визнавав.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS