Останнє у блогах
- Фільм «Легенда Г`ю Гласса» - апофеоз акторської кар`єри Леонардо Ді Капріо //Валерій Степаненко (7785)
- Українофобія та редакційна політика //Олександр Івахнюк (6175)
- Сенсації, висмоктані з пальця //Борис Бахтєєв (12001)
- Від чого здох московський носоріг? //Олександр Горобець (14192)
- Услишаць Харькав //Юрій Луканов (13730)
- Передусім - СКРОМНІСТЬ і ПРАВДИВІСТЬ //Наталя Голованова (11962)
- Як Арсенія Яценюка зробили героєм Ічкерії //Олександр Горобець (13637)
- В боротьбі не всі засоби гарні //Поліна Вернигор (5872)
- Маєток президента: думки з приводу //Борис Бахтєєв (12405)
- В эфире США - Роман Бочкала //Наталя Голованова (9084)
- На кого працює Арсеній Яценюк? //Борис Бахтєєв (10540)
- Анекдот від Проні Прокопівни //Олександр Горобець (11143)
- Ілюзії російських журналістів //Юрій Луканов (13984)
- Путинским путём //Борис Бахтєєв (8606)
- Втеча від червоних людей //Олександр Горобець (9855)
- Почувствуйте себя хохлами //Борис Бахтєєв (8517)
- Сватання в Донбасі: наших з бойовиками? //Олександр Горобець (10894)
- Гендерні стереотипи на "Інтері" //Юрій Шеляженко (5945)
- Профнепридатність прес-служби ДПС //Олександр Івахнюк (2931)
- День народження невмирущої //Олександр Горобець (11391)
Останні коментарі
Колеги з UMH, може поборемося?
Юрій Луканов , 26.06.2013 06:01 |
Читаю на Фейсбуці разпачливі міркування деяких працівників проданого Курченкові (де факто «сім’ї») голдингу UMH. Головні думки зводяться до того, що стане все погано. Коли стане, то «я піду геть з роботи».
Мене в цій ситуації дивує, що журналісти вживають слова «ой-йой-йой, ай-яй-яй». Але не ставлять питання: «що робити?». Що робити, щоб не допустити знищення своїх видань? Що робити, щоб зберегти свої робочі місця і цивілізовані принципи редакційної політики? Що робити, щоб змусити нових власників рахуватися із собою? Коли я висловив такі міркування на тому ж Фейсбуці, то почув у відповідь від однієї колеги, що глупо за нинішніх обставин боротися.
Мені тут же згадався випадок на прес-конференції, яку я давав у Кременчуку минулого тижня. Там місцевий журналіст виголосив тривалий монолог-питання, який зводився до того, що нас використовували, використовують і будуть використовувати і що тут медіа-профспілка може зробити? Я почав відповідати. Він мене перервав і знову видав монолог, що нічого змінити неможливо.
Він точно нічого не змінить. Бо він заздалегідь погодився з тим, що його будуть використовувати.
В усіх справах важлива філософія. Я вирішую, що я не хочу бути служником - починаю шукати інструменти як стати владою, четвертою. Та коли я згоден служити, хоча мені це і не подобається, то жодна профспілка, жодні інструменти мені не допоможуть.
Так і в цій ситуації. Якщо журналісти UMH погодяться, що все погано, безнадійно, боротися не варто, то вони програють апріорі. Звісно, їх заспокоюють, що попередній власник Борис Ложкін і новий власний власник Сергій Курченко підпишуть якийсь меморандум, який гарантуватиме права журналістів. Думаю, у вагу цього меморандуму журналісти вірять не більше, ніж у вагу туалетного паперу.
Хочу нагадати, що, хоча і обмежено, але свобода слова в Україні збереглася в тому числі і завдяки професійній солідарності. Згадайте журналістську революцію 2004 року, яка передувала помаранчевій революції. Згадайте наші спільні протести проти спроб запровадити «закон про наклеп». Згадайте як заметушився міністр внутрішніх справ і провладні політики, коли ми виступили на захист колег Влада Соделя і Ольги Сніцарчук. В усіх цих випадках ми змусили можновладців рахуватися із собою.
Чому б і нині працівникам UMH не поборотися за свої права? Чому б не створити медіа-профспілку у себе в конторі? Навіть без втручання київського офісу профспілки закон дає членам профспілки значні права і можливість захищатися від брутального порушення цих прав. Ну а якщо ще й підключиться апарат профспілки, то ми тим більше можемо змусити власників поводитися чемно і поважати нас.
Але чомусь у мене скепсис. Мені здається, що колеги наступлять на вже відомі граблі. Вони дочекаються, коли новий власник виявить себе. Хтось піде. А хтось зненацька кинеться створювати осередок профспілки. Але буде вже пізно. Бо дії будуть спонтанними. Журналісти діятимуть не на випередження, а лише реактивно - реагуватимуть на кроки власників. І програють. Хоча цього можна уникнути.
Колеги! Дуже вас прошу: переконайте мене, що я помиляюся. Я так охоче визнаю цю свою помилку, як досі жодну іншу не визнавав.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/
Всі записи:
- Услишаць Харькав // , 27.10.2015 07:14 Услишаць Харькав(13730)
- Ілюзії російських журналістів // , 13.10.2015 13:31 Ілюзії російських журналістів(13984)
- Гафт і Путін // , 15.09.2015 07:50 Гафт і Путін (7374)
- Як Білик Путіна з Порошенком помирила // , 25.08.2015 10:37 Як Білик Путіна з Порошенком пом(26331)
- Ми переможемо! З Днем незалежності // , 24.08.2015 11:35 Ми переможемо! З Днем незалежнос(7314)
- Як влаштувати росіян за рахунок України // , 18.08.2015 14:36 Як влаштувати росіян за рахунок (10989)
- Хамство лузерів // , 11.08.2015 21:04 Хамство лузерів (9101)
- За "дезертира" замовлю слово // , 18.07.2015 09:44 За "дезертира" замовлю слово(8643)
- Не святковий День Конституції // , 28.06.2015 17:49 Не святковий День Конституції (7065)
- Колеги, пора вимагти повернення Криму // , 06.06.2015 09:25 Колеги, пора вимагти повернення (6907)
Коментарі наших відвідувачів: