Останнє у блогах

Більше

Архів


Медіапроект "Євровело 4" розпочинається

Олександр Івахнюк, 13.04.2013 15:23

Наступні півтора місяці основою моєї медіаактивності стане велотематика. Маю амбітний план, підтриманий радіо Ера, асоціацією велосипедистів Києва, національною медіа-профспілкою,  деякими парламентаріями комітету з питань євроінтеграції.

План полягає у тому, щоб впродовж місяця з 1 до 31 травня проїхати на велосипеді з Києва до Кале у Франції -  це маршрут Євровело 4 і назад через Париж, Діжон, Турін, Мілан, Венецію, Любляну, Будапешт і в’їхати в Україну через Чоп. Усю цю подорож висвітлюватиму на радіо Ера у своїх програмах, а також у соціальних мережах та на своїй інтернет-сторінці.  Фінансуватиму цю подорож з власної кишені, але у разі, як є бажаючі долучитися – проти не буду.  

Мета подорожі –  популяризація велосипеда не лише як дитячої іграшки, а і як виду транспорту для поїздок на роботу і з роботи, і для мандрівок.  Моя думка така: автомобіль здоровій людині у місті не потрібен – його чудово замінить велосипед. Я не спортсмен – звичайна людина, яка робить зарядку зранку, та й то не завжди, але за 20 років веломандрів  можу на рівні експерта говорити, що за умови правильного користування, велосипед – безпечний і корисний для здоров’я вид транспорту. Минулого року я здійснив велотур за маршрутом Київ-Керч через Кубань, проїхавши 1300 кілометрів за 7 днів.  Цього року вирішив ускладнити завдання  - проїдусь по Європі. Якщо все вийде - наступна подорож буде навколо Чорного моря.   

Попри те, що сніг значно ускладнив тренувальний процес – тренування все-таки тривають і я вже почуваюся готовим до подорожі під час якої проїздитиму по триста кілометрів у день. Такий результат досягається кількома факторами: 

1 справним і легким велосипедом. Я нині користуюся шосейником,

2 фізичною підготовкою.  Підкреслюю, тут нічого особливого не потрібно. Якщо ви щодня впродовж року щонайменше робите зранку зарядку і можете віджатися від підлоги разів 20 – вам під силу навантаження такої велоподорожі.

       Досвід 20 років велоподорожей викристалізував певний алгоритм. Зранку підйом о 5 виїзд о 6. Середня швидкість по нормальній дорозі 26-27 кілометрів за годину. Тобто, за хороших обставин я проїжджаю половину денної відстані у 150 кілометрів до 12 години дня. Далі перерва на одну а може і півтори години, бажано полежати, знявши велосипедну форму, і можна вирушати далі. Наступний період десь до 17 години – найважчий. Заважає їхати денна спека, різні спокуси у вигляді придорожніх кафе та ресторанів, інколи сильний вітер, підйоми  і багато інших факторів. Цікаво, що у дощ їхати чомусь стає легше. Я думаю, це чисто психологічний момент. Дощ змушує сконцентруватися, зосередитися. Ти весь у дорозі, тебе не відволікає ніщо стороннє, бо відволікатися боїшся, щоб не впасти, не втрапити під авто і так далі. І у дощ, я, як правило їхав продуктивніше.  Але переважно час з 12 до 17 – непростий для велосипедиста на дорозі.  Тому, якщо за цей час я проїжджаю сотню кілометрів – я задоволений. 

 Помітив, що після 17 години у мене з’являється друге дихання. Починаєш їхати так, ніби це не ти щойно 250 кілометрів крутив педалі. Середня швидкість доходить до 30 кілометрів за годину і до сутінків можна навіть перевиконати план та проїхати більше 300 кілометрів за день. Причому від  якості дороги це не залежить. Залежить винятково від психологічної готовності рухатися. Головне все-таки психологічна підготовка, а не фізична. І це не порожні слова. Повірте людині, яка цим займається більше 20 років.  Часто запитують подорожні яка максимальна швидкість може бути на велосипеді? Скажу за себе. Я розганявся на гарній дорозі на горбочку до 67 кілометрів. Таке було на всім відомій трасі з Нових Петрівців до Києва. І на трасі з Рівного до Львова, і в Росії на трасі з  Таганрогу до Ростова на Дону.  Але не раджу їздити з такою швидкістю людям, які  нещодавно сіли на велосипед і виїхали на дорогу.  Велосипед потребує уважного ставлення до безпеки. Один невірний крок, одна непомічена деталь – і ви під колесами авто. Водночас,  дотримуючись правил і розуміючи, що ви на дорозі не один і що автомобіліст точно так боїться Вас як і ви його – ви зможете з задоволенням користуватися велосипедом замість громадського транспорту чи особистого автомобіля. Саме це я хочу продемонструвати українцям.   Моя мета, злам провінційного стереотипу, що велосипед -  це транспорт для бідних і убогих, що їздити на велосипеді -  смішно,  що це небезпечний вид транспорту і що він годиться тільки для поїздок навколо будинку з дитиною.

Тривала робота з популяризації велотранспорту у Європі дала свої результати. Значна частина європейців, пересівши на велосипеди, уже не уявляє собі як це можна було по цих вузеньких вуличках їздити на авто?. Велосипедами пересуваються і взимку, і влітку, і в сніг, і в дощ. на роботу і у далеку мандрівку. Велосипедом добираються до громадського транспорту, залишають його там на безпечній парковці і, повертаючись з подорожі через кілька днів, знову добираються велосипедом від вокзалу додому.  Про цей та інший європейський досвід облаштування велоінфраструктури, про українців за кордоном, про ставлення до туристів у Європі якраз і розповідатиму впродовж наступних півтора місяців у програмі на радіо і у соц мережах. Наступний пост буде присвячений процедурі отримання журналістської шенгенської візи. подача документів у візовому центрі при консульстві Польщі у мене призначена на 23 квітня. До цього треба зібрати всі необхідні документи для того, щоб у консульстві повірили, що я не потенційний мігрант. Що це за документи і як я їх збиратиму  - про це -  наступного тижня

Пропозиції від рекламодавців та бажаючих фінансово підтримати приймаються за адресою ivao@mail.ru

www.ivachnyuk.narod.ru


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Редактор сайту www.eramedia.com.ua. Живе і працює у Варшаві. +48 794573460


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS