До конгресу МФЖ в Дубліні

Якщо раніше українським журналістам досить було з’явитися в кулуарах конгресу Міжнародної федерації журналістів і сам факт їхньої появи викликав інтерес, то сьогодні цього мало. Тоді за нас спрацювала помаранчева революція. Сьогодні присутнє розчарування Україною. І самої лише присутності на конгресі МФЖ української делегації для відновлення інтересу буде замало.

Я це до того, що на початку червня у Дубліні має відбутися Всесвітній конгрес Міжнародної федерації журналістів, який проходить один раз на чотири роки. Оскільки Незалежна медіа-профспілка України є членом МФЖ, то наші 2-3 представники мають взяти участь в тому заході. 

2007 року делегати від НМПУ брали участь у конгресі МФЖ в Москві. В ті часи були успішно проведені переговори і українська медіа-профспілка стали членом МФЖ. Потім настала відома криза і організація стояла на порозі виключення з МФЖ. Слава богу, спільними зусиллями, в тому числі і вчорашніх опонентів в НМПУ, цю кризу подолано і міжнародна співпраця відновилася. 

Сьогодні вона полягає у політичній підтримці українських журналістів. Якщо відбувається брутальне порушення прав журналістів, то Міжнародна і Європейська федерації журналістів неодмінно висловлюють з цього приводу свою позицію. Ми спільно з Національною спілкою журналістів України (вона теж член МФЖ) є учасниками проекту з безпеки, який дає можливість юридично і політично підтримувати журналістів, чиї права порушуються. Непогана співпраця складається з Польською асоціацією журналістів. Планується два українсько-польські форуми в обох наших країнах по черзі,які обговорять стан зі ЗМІ в наших країнах і шукатимуть можливості розширення співробітництва. 

Але я переконаний, що цього катастрофічно мало. Ми досі перебуваємо на узбіччі міжнародних процесів. Ми не є активними гравцями на міжнародному рівні. Хоча у нас є для цього потенціал і шанси. Принаймні на території колишнього пострадянського простору. Українські журналісти виявилися єдиними з колишнього СРСР, які в 2004 і в 2012 роках спромоглися організувати масові акції протесту проти порушення своїх прав. Європейська федерація журналістів оголосила похід на Схід і ми маємо шанси стати лідерами на цій території. Для цього треба виявляти активність і виступати з ініціативами, які могли б зацікавити колег з інших країн. 

Треба констатувати, що у світі є купа спільних з нами проблем. За останній 12 років, за даними МФЖ, було вбито 1100 журналістів. Троє з них припадають на Україну - Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, Василь Климентьєв. Тож питання безпеки представників нашої професії стоїть сьогодні надзвичайно гостро. 
МФЖ засуджує намагання використати ЗМІ як пропагандистські інструменти. Організація бореться проти спроб залякати журналістів з метою примусити їх замовкнути. Бореться з проявами расизму і нетолерантності. На минулому конгресі МФЖ обговорювалися питання, як реагувати журналістам і як захистити свої права, коли відбувається зміна бізнес-моделі ЗМІ, зініційована власниками з метою отримання більших прибутків. 

Навіть в комуністичному Китаї, де встановлено жорстку цензуру, журналісти газети «Південний вікенд» вийшли на страйк за свої права. 
Дуже схоже на українські проблеми, чи не так?

Перед конгресом нам треба відповісти на кілька запитань: 

1. Що ми хочемо від міжнародної журналістської спільноти і що ми можемо їй запропонувати? Мова про те, якою має бути модель співпраці журналістських організацій різних країн у галузі професійної безпеки. У нас є багатий досвід і ми можемо ним ділитися. Українцям же потрібний серед іншого ширший вихід у світ, адже досі дуже часто ми дивимося на нього через московське вікно. Він може відбуватися через ширше залучення наших представників до європейських структур. 
2. МФЖ обговорює своє власне реформування, зокрема, там відбувається процес більшого усамостійнення Європейської федерації журналістів, але у рамках МФЖ. Варто глибше вивчити це питання і узяти їхній досвід мирного вирішення проблем на озброєння - тоді НМПУ не загрожуватиме більше криза на зразок минулої. Під час дискусії на конгресі нам варто спробувати запропонувати модель співпраці, коли б регіональні організації мали б білу самостійність і в той же час це не загрожувало МФЖ розколом. 
3. Нам варто було б висунути представника до виконавчого комітету МФЖ. Звісно, попередньо варто було б провести переговори з колегами з інших країн і заручитися їхньою підтримкою. 

І нарешті останнє. Я не певен, що під час роботи конгресу буде забезпечено переклад на російську ( про українську навіть не кажу), тож туди варто їхати лише тим, які володіють англійською, французькою або іспанською - робочими мовами МФЖ. Не лише для того, щоб розуміти, але і для того, аби брати активну участь в дискусіях. Лише активність привертає увагу, активність підвищує авторитет, активність формує імідж. Мовчазні учасники цього не забезпечать.