Останнє у блогах

Більше

Архів


Пер аспера, так скаать…

Юрій Шевченко, 18.03.2009 14:21

Іду ото обідати. Вузький тротуар, за мною якісь люди, переді мною якісь... Найближче - якась дитина ледь волочить рюкзак після школи. Зупинилися на переході.

- Ізвінітє, газета «Факти». Нам нужно снять, как інспєктар пєрєводіт рєбьонка чєрєз дорогу. Ви разрєшитє?

Позаду фактівця сумно тупцяє міліційний інспектор в облаченні, явно вирваний із робочого процесу, а тому ніби зніяковілий (наскільки може виглядати зніяковілим міліційний інспектор)

- Смеётся - це не моя дитина - відповідаю.

Переходжу дорогу, переді мною ту ж дитину наздоганяє другий фактівець і починає гукати, чи, мовляв, не хоче малий знятися із дядєй-міліционєром.

Кажу йому:

- Ви не маєте права звертатися до дитини без батьків, а тим більше - знімати.

- Ідітє сєбє! Ми журналісти, а вон інспєктор!

Хлопчик, боязко озираючись з-за наплічника, пришвидшив ходу.

Нда... - подумав я - гадаю, без участі поліційних інспекторів не здатна фунциклювати жодна порядна педофільська мережа... чого це вони мені на нього тицяли, ніби він якийсь авторитет?

Ото зануда! - відімо подумали фактівці про мене... - Не дасть нормальним журналістам проілюструвати злободнєвну і правдіву замєтку про гєроїчєского інспєктора! Це ж візьми придумай тему, вговори інспектора, злови дитину, і тут - на тобі! якийсь почвара все зіпсує!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
журналіст


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS