Грузинка серед ночі і американський посол…

Те, що в ці дні відбувається в Грузії, не може не потрясти світ. При чому, вдруге за останній час.

Якщо навіть покопирсатися в архіві Інтернет видання, на якому розміщено цей пост блогу, можна знайти чимало ексклюзивних матеріалів із приводу захоплень тим, чого добилася влада в Джорджії під проводом Михайла Саакашвілі.  І, насамперед, у боротьбі з найбільшим злом у державному будівництві - корупцією, впровадженні в життя стандартів верховенства права, перебудови на західні стандарти в роботі правоохоронних органів.

У цьому плані, як на мене, є разючим факт, у справедливість котрого, переконаний, і ви спершу можете не повірити. Але це, як не дивно, істина!

Так ось, Інститут Геллапа оприлюднив результати опитування, проведеного ним  2011 року, які важко назвати легко передбачуваними. Соціологи цікавилися питанням, в якій країні людина, опинившись на вулиці свого населеного пункту на самоті вночі, відчуває себе в найбільшій безпеці, і найменш захищеною.

Серед країн СНД (окрім трьох держав Балтії, які віднесені до Євросоюзу) виявилося, що найбільш комфортно вони почуваються... в Грузії. Так, так! А найбільш незахищене - в Росії.

Відсоток тих, які відповіли «так» на запитання «Чи відчуваєте Ви себе безпечно, проходячи поодинці вночі вулицею міста або місцевості, де Ви проживаєте?» складає - 91 в Грузії, а в Росії - 40. Україна займає друге місце знизу - 48%. Оригінал даних тут - http://www.gallup.com/poll/156236/Latin-Americans-Least-Likely-Worldwide-Feel-Safe.aspx

Але, либонь, найбільш сенсаційними слід визнати результати цього опитування з точки зору гендерних відмінностей.

З’ясувалося, що країною-лідером не тільки пострадянського регіону, але й усього світу, в якій ЖІНКА почуває себе в найбільшій безпеці, опинившись на вулиці вночі поодинці, є знову ж таки Грузія. А п’ятьма країнами, де жінка почувається в найбільшій небезпеці, є Афганістан, Чад, Алжир, Домініканська Республіка і Росія. Різниця між двома пострадянськими сусідами - майже триразова.

Відсоток жінок, які відповіли «так» на запитання «Чи відчуваєте Ви себе безпечно, проходячи вночі поодинці вулицею міста або місцевості, де Ви мешкаєте?» в Грузії - 90, в Росії - 32. Даних по Україні, на жаль, немає. Але будьте певні: від РФ ми далеко не втекли.

Ні, все таки, що не кажіть, а в тій таки Грузії відбулися значимі зміни на краще. І тому вельми дивним виглядає наразі той факт, що тут у результаті парламентських виборів усе начебто стало догори дригом. Циркулює інформація, що силовики М. Саакашвілі вдарилися в біги. Уже сьогодні мовбито буде оголошено склад нового уряду, до якого, за деякими даними навіть мітить потрапити одна вельми ексцентрична особа з Москви - телеведуча і довірена особа В. Путіна на минулих президентських виборах в Росії - Тіна Канделакі. Еге ж, та сама, котра буцімто полюбляє кататися по закордонах із олігархами на «Феррарі», які перевертаються, і веде телепередачу  «Найрозумніший».

Це вона на початку минулого тижня в інтерв’ю московській газеті «Комсомольская правда» заявила, що від приходу в політику олігарха Бідзіни Іванішвілі і перемоги на парламентських виборах його блоку «Грузинська мрія»  «Грузини в захоплені, всі щасливі!». Читайте тут - http://www.kp.ru/daily/25959/2899780/.

У зв’язку із цими подіями в Грузії, виникає ряд логічних запитань.

Відомо, що більш проамериканського, прозахідного політика, як  М. Саакашвілі не лише в Євразії, а й у сьому світі немає. Кум В. Ющенка завжди робив усе так, як йому казали учиняти з Вашингтона.

Найбільш парадоксальним у нинішній ситуації є те, що допустити Іванішвілі до влади в Тбілісі йому теж наказали з того самого центру. І про це свідчить ряд, як на мене, вельми переконливих фактів. Будь ласка, аналізуйте.

Як відомо, весь сир-бор на грузинських парламентських виборах зав’яз у проблемі контролю над телевізійним каналом ТВ9. Влада все робила для того, щоб знищити його, позаяк він був стовідсотково опозицінйим. Насамперед, заблокувала доступ сигналу до кабельних мереж, поліція конфіскувала передавальну систему під якимось там надуманим приводом. (Чи не нагадує все це вам українські сценарії?)

Але до справи втрутився посол США Джон Басс, який зажадав, щоб опозиції були надані рівні інформаційні можливості.

Ця рекомендація була з розряду тих, котрі владі потрібно були виконувати: ручний парламент тут же перервав канікули, зібрався на позачергове засідання. Вирішив: змінити Виборчий кодекс. Але так, що ТВ9 тут же було внесено до списку телеканалів, без котрих не можуть тепер існувати кабельні мережі. Принаймні, до кінця виборів...

Вдруге грузинський парламент зібрався на екстрене своє засідання знову ж таки за рекомендацією американської амбасади в Тбілісі. Цього разу воно стосувалося долі грузинського олігарха Бідзіни Іванішвілі.

Зрозуміло, що влада все робила для того, аби він не зміг взяти участі в парламентських виборах 1 жовтня ц.р. Аж надто некомфортний конкурент. Формальним приводом для цього стало те, що пан Бідзіна мав французький паспорт.

На М. Саакашвілі знову десь там гримнули і колесо державного політичного механізму зі скрипом знову провернулося.

Вернути грузинське громадянство опозиційному олігархові не вдалося, але парламент, начебто на догоду демократії прийняв поправку (увага) до Конституції (!), за якою громадяни Євросоюзу, котрі народилися в Грузії і проживають в країні протягом останніх п’яти років, можуть балотуватися в депутати і обіймати державні посади.

Такий ось абсолютний конституційний абсурд. До речі, подібно його оцінив і сам герой поправки - Іванішвілі. Він сказав, що це повна дурня і не став балотуватися до парламенту...

У зв’язку із цими подіями виникає багато запитань.

Приміром такі. Це відверте втручання американців виборчий процес - спроба створити в 4,5-мільйонній Грузії керований хаос? Чи це продовження модної теми конвертації кольорових революцій? Можливо, дочасна заміна відданих США керівників на більш прихильних? Але ж Іванішвілі називають проросійсько налаштованим? Тим паче, що всі свої мільярди він заробив якраз У Росії?

Хто дасть відповіді на ці непрості запитання? Напевне, час...