Останнє у блогах

Більше

Архів


Хапають мертвії живих

Ольга Бурда, 20.09.2012 12:17

Вони таки послідовні. У своєму нахабному бажанні «прогнуть вєсь мір под сєбя». 

Криміналізація наклепу - чергове підтвердження їхньої послідовності у втіленні гасла «Всьо будєт Донбасс».

Попри декларації про відданість ліберальним цінностям та вільній конкуренції, новітні буржуа з донецького степу намагаються встановити свою монополію скрізь.

Їм треба все і негайно. Вони йдуть напролом.

Наламавши купу дров в одному місці, вони продовжують танцювати на граблях в іншому, нітрохи не комплексуючи і не морочачи собі голову народними спостереженнями, що розумні люди вчаться на ЧУЖИХ помилках.

 Це не для наших героїв. Вони не вчаться навіть на своїх.  

Розробленим 2 роки тому - на догоду олігархам -  податковим кодексом вони нейтралізували ( знищили чи загнали в тінь) дрібний та середній бізнес.  Їхній інтерес у цьому очевидний -  великий бізнес контролювати й «доїти» легко. З дрібним - мороки набагато більше.

Згодом, визнавши недолугість податкового закону, влада взялася його вдосконалювати. Робить це й досі, але даремно, бо на економічній свободі  вже поставлено жирний хрест. Економіка перетворилася на цвинтар. Зате повністю контрольований.  

Нині грайливі рученята  команди «послідовних» дісталися до  свобод громадянських. Вони вирішили  воскресити  кримінальну відповідальність за наклеп, обравши залякування для стосунків із суспільством у тих галузях життя, де тотальний контроль неможливий.

Найсмішніше у всій цій історії те, що депутати, які своєю продажністю й аморальністю знищили інститут парламентаризму в Україні, а політику перетворили на ганебне торжище, зараз  намагаються «втирати» громаді щось  про честь та гідність. 

Ухваливши закон у першому читанні  та побачивши  несприйняття його громадою, вони обіцяють вдосконалити своє творіння - не відмовитися від криміналізації наклепу, а лише пом’якшити покарання за нього.  Діють за принципом «Заведи козу в хату - виведи козу з хати. І відчуй покращення».

Вони залякують журналістів тюрмою, бо  хочуть, щоб ми говорили про них або добре, або ніяк. Тобто, як про мертвих. То, може,  й справді вони вже не з нами, а їхній батько «совок» доживає останні дні? 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Незалежна журналістка.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS