Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Monrealquids
making this an issue readers should probably skip."<>2] Issue 11 received a 7.8 out of 10 from IGN`s Jesse Schedeen <a href=https://www.lockerworks.co.uk/>& lt;b>pandora cheap rings</b></a>, ...
Коментарів: 26883
DanielMar
cialis coupon code: <a href=" https://tadalafilrxed.com/# ">cialis generic</a>
Коментарів: 769
Aale#meree
full hd фильмы http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e #ТопФильмов
Коментарів: 920
Tracyvox
can you buy viagra over the counter: <a href=" http://vclph24.com/# ">viagra pill</a> and otc viagra: <a href=" http://alexa24ph.com/# ">viagra doses 200 mg</a> ...
Коментарів: 1045
exiqeqogo
http://mewkid.net/when-is-xuxlya/ - Amoxicillin Online <a href="http://mewkid.net/when-is-xux lya/">Buy Amoxicillin</a> ymk.zyoh.blogs.mediasapiens.ua.sjp.bt http://mewkid.net/when-is-xuxlya/
Коментарів: 1562
Monrealquids
nadie sabe quin eres. Pero en un website es distinto: las preferencias ayudan a dar forma a un sistema de recomendacin cada vez ms inteligente. Y est comprobado que <a href=https://www.mayanirvana.co.uk/>& lt;b>pandora ...
Коментарів: 26883
JerryOriva
canadian viagra cialis: <a href=" https://tadalafilrxed.com/# ">generic cialis tadalafil</a>
Коментарів: 753
Aale#meree
#Фильмы2021 http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e фильмы смотреть онлайн
Коментарів: 920
DanielMar
what is cialis: <a href=" https://tadalafilrxed.com/# ">cialis coupon</a>
Коментарів: 1470
Aale#meree
фильмы hd http://bitly.com/film-movies-watch-onlin e #Фильмы2021
Коментарів: 920

Архів


Усе буде Росія?

Борис Бахтєєв, 17.08.2012 14:51

Даруйте, але не впевнений, що зможу викласти свої думки зв’язно й спокійно. Утім, реальність диктує стилістику її, тієї реальності, відображення, тож яка реальність, така й стилістика.

Отже, Україна готується відзначити двадцять першу річницю своєї незалежності. Підкреслю: двадцять першу. Двадцять один рік - це рівно стільки, скільки проіснувала незалежна Польща від свого утворення 1918 року й до загарбання її нацистською Німеччиною й сталінським СРСРом 1939 року. Ці двадцять один рік дали полякам потужний ментальний імпульс боронити свою самоідентифікацію, свою польськість усі сорок п’ять повоєнних років перебування у радянському соцтаборі.

А що Україна? Резонансний білборд: бабуся переписала хату на кота. Придивіться до нього уважніше. Бабуся та вбрана в типово російську хустину: українські селянки таких не носять. Може, дещо схожі, але не такі, не такого малюнку. В неї типово російський - хоч до хрестоматії занось - тип обличчя. Не маю нічого проти типово російських облич, але ж бабусю ту зображено як нібито українську. Як таку собі середньостатистичну, ледь не взірцеву, українську бабусю.

Розгадка виявилася простою: та бабуся - й справді росіянка, живе вона під Архангельськом.

І все було б нічого, якби не одне запитання: а хіба фотографій українських бабусь не існує? Може, українські бабусі ходять у паранджах, а від фотоапаратів утікають, мов навіжені? Може, й справді не було іншого виходу, як тільки вмістити на білборді росіянку? Щоб усі бачили: типова українська бабуся має виглядати отак і саме отак? А якщо виглядає інакше - то вона якась не така, як треба?

Газета «Бабушка». Кіровоградська. На першій сторінці - бабуся, що сидить у хаті з онучкою. Нібито, хата як хата: за вікном видно іншу хату, білену, оточену тином із горщиками на ньому. Типовий український пейзаж? Може, й так - от тільки інтер’єр... Небілені, складені з ледь тесаних колод стіни. На столі - розписний дерев’яний посуд, чи то під Палех, чи то під Хохлому. Бабуся - у сарафані. І теж - із виразним, досить красивим, обличчям «рязанської Мадонни». І тут читачі мають усвідомити: отакою мусить бути справжня українська ізба; отак мають виглядати й вдягатися справжні українські селянки. А якщо не так - неправильні вони, неналежні.

І знову те саме запитання: невже кіровоградський художник мав їхати до Росії, щоб змалювати «єдино правильний» сільський інтер’єр? Невже ближче до дому ніякої гідної уваги натури не знайшлося? Невже тут, в Україні, не знайшлося селянки, яка була б гідною пензля газетного художника?

Телевізійна реклама. Вона анонсує святкування Дня незалежності. «Київ, Майдан Незалежності, концерт українських та російських зірок!» - зваблює вона глядачів. І справді: який же День Незалежності без російських зірок? Ні, хай навіть із ними - але не лише з ними, а з зірками й з інших країн? Чому російським зіркам така ексклюзивна увага й повага? Чи то вони - найзірковіші зірки у світі? Варто лише уявити, що вони казатимуть публіці у паузах між піснями. Та хай навіть і нічого - але ж символічно як!

Радіоновини. Сюжет про підписання Україною угоди про вільну торгівлю в межах СНД. «Угоду підписали Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Молдова, Киргизстан, Таджикистан та Вірменія», - пояснює ведуча.

У якому порядку пойменовано країни-учасниці? В абетковому? Ні. За обсягами ВВП? Теж ні. А в якому ж тоді? А от у якому: саме в такому порядку за радянських часів було заведено перелічувати радянські республіки; саме в такому й лише в такому. За одним-єдиним винятком: тоді Узбекистан ішов перед Казахстаном. Ну, але сьогодні четвірка «Росія - Україна - Білорусь - Казахстан» - це святе, це наше все, й розбивати єдність цієї четвірки якимось там Узбекистаном не личить. Тож і довелося зробити невелику перестановку.

Звідки походить цей заведений в СРСР порядок ліку? А от звідки: першою йшла, звісно ж, Росія, а далі всі радянські республіки було ранжирувано за кількістю комуністів у республіканських компартіях. Виходить, для сьогоднішньої України колишня чисельність республіканських компартій і досі є актуальною? Виходить, що так.

Усі згадані факти (а подібних їм - сотні) самі по собі могли б видатися дріб’язковими, не вартими уваги. Могли б - якби не складалися в систему. Систему, яка на кожному кроці навіює й навіює українцям: усе російське - справжнє, все українське - не гідне уваги; усе російське - то норма, все українське - то відхилення від норми, аномалія.

За радянських часів, до речі, такі от лубкові картинки України підкреслювали все питомо українське, усе, що відрізняло український побут від російського - це мало правити за доказ уваги, яку приділяють СРСР, його партія та уряд, усім сущим у ньому націям. Тепер СРСР немає, тож і увагу доводити нема навіщо - так?

Оцим, мабуть, і відрізняється незалежна Україна від підрадянської.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS