Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

BrianRes
<a href=http://vip.sibirki.com>Прос итутки новосибирск</a> <a href=http://lux.nsexy.ru>Прости тутки новосибирск</a> <a href=http://nsk.siblaguna.org>про титутки ...
Коментарів: 14
Billymib
v https://tinyurl.com/y7vbqh7x viagra price e https://bit.ly/2vwsJpi viagra vs cialis vs levitra b https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis 5mg best price
Коментарів: 1548
ThomasNed
g https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis from india f https://tinyurl.com/y7vbqh7x buy viagra online l https://bit.ly/2HzjlGc cialis vs levitra
Коментарів: 1548
KevinWag
f https://bit.ly/2vwsJpi is there a generic viagra <a href= https://bit.ly/2vwsJpi >viagra</a> thought
Коментарів: 1548
rxjcwolCed
<a href=https://onlinecasino.us.org>casi no games</a> <a href=" https://onlinecasino.us.org ">casino slot</a> <a href=https://onlinecasino.us.org/>pal a casino ...
Коментарів: 1548
DonaldBiorp
k https://tinyurl.com/ya7kgxa4 cialis cost <a href= https://tinyurl.com/ya7kgxa4 >buy cialis</a> doing
Коментарів: 1548
Modafinil
http://essaywritingserviceoc.com ; http://paydayrgd.com ; http://modafinilyc.com ; https://viagra17.com ; http://cialisxtl.com
Коментарів: 1548
Nathantup
http://essaywritingserviceoc.com ; http://paydayrgd.com ; http://modafinilyc.com ; https://viagra17.com ; http://cialisxtl.com
Коментарів: 1548
Curtisval
z https://bit.ly/2HzjlGc generic cialis india
Коментарів: 1548
Bradleyamelf
v https://bit.ly/2HzjlGc cialis for daily use <a href= https://bit.ly/2HzjlGc >buy cialis online</a> mind
Коментарів: 1548

Архів


Усе буде Росія?

Борис Бахтєєв, 17.08.2012 14:51

Даруйте, але не впевнений, що зможу викласти свої думки зв’язно й спокійно. Утім, реальність диктує стилістику її, тієї реальності, відображення, тож яка реальність, така й стилістика.

Отже, Україна готується відзначити двадцять першу річницю своєї незалежності. Підкреслю: двадцять першу. Двадцять один рік - це рівно стільки, скільки проіснувала незалежна Польща від свого утворення 1918 року й до загарбання її нацистською Німеччиною й сталінським СРСРом 1939 року. Ці двадцять один рік дали полякам потужний ментальний імпульс боронити свою самоідентифікацію, свою польськість усі сорок п’ять повоєнних років перебування у радянському соцтаборі.

А що Україна? Резонансний білборд: бабуся переписала хату на кота. Придивіться до нього уважніше. Бабуся та вбрана в типово російську хустину: українські селянки таких не носять. Може, дещо схожі, але не такі, не такого малюнку. В неї типово російський - хоч до хрестоматії занось - тип обличчя. Не маю нічого проти типово російських облич, але ж бабусю ту зображено як нібито українську. Як таку собі середньостатистичну, ледь не взірцеву, українську бабусю.

Розгадка виявилася простою: та бабуся - й справді росіянка, живе вона під Архангельськом.

І все було б нічого, якби не одне запитання: а хіба фотографій українських бабусь не існує? Може, українські бабусі ходять у паранджах, а від фотоапаратів утікають, мов навіжені? Може, й справді не було іншого виходу, як тільки вмістити на білборді росіянку? Щоб усі бачили: типова українська бабуся має виглядати отак і саме отак? А якщо виглядає інакше - то вона якась не така, як треба?

Газета «Бабушка». Кіровоградська. На першій сторінці - бабуся, що сидить у хаті з онучкою. Нібито, хата як хата: за вікном видно іншу хату, білену, оточену тином із горщиками на ньому. Типовий український пейзаж? Може, й так - от тільки інтер’єр... Небілені, складені з ледь тесаних колод стіни. На столі - розписний дерев’яний посуд, чи то під Палех, чи то під Хохлому. Бабуся - у сарафані. І теж - із виразним, досить красивим, обличчям «рязанської Мадонни». І тут читачі мають усвідомити: отакою мусить бути справжня українська ізба; отак мають виглядати й вдягатися справжні українські селянки. А якщо не так - неправильні вони, неналежні.

І знову те саме запитання: невже кіровоградський художник мав їхати до Росії, щоб змалювати «єдино правильний» сільський інтер’єр? Невже ближче до дому ніякої гідної уваги натури не знайшлося? Невже тут, в Україні, не знайшлося селянки, яка була б гідною пензля газетного художника?

Телевізійна реклама. Вона анонсує святкування Дня незалежності. «Київ, Майдан Незалежності, концерт українських та російських зірок!» - зваблює вона глядачів. І справді: який же День Незалежності без російських зірок? Ні, хай навіть із ними - але не лише з ними, а з зірками й з інших країн? Чому російським зіркам така ексклюзивна увага й повага? Чи то вони - найзірковіші зірки у світі? Варто лише уявити, що вони казатимуть публіці у паузах між піснями. Та хай навіть і нічого - але ж символічно як!

Радіоновини. Сюжет про підписання Україною угоди про вільну торгівлю в межах СНД. «Угоду підписали Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Молдова, Киргизстан, Таджикистан та Вірменія», - пояснює ведуча.

У якому порядку пойменовано країни-учасниці? В абетковому? Ні. За обсягами ВВП? Теж ні. А в якому ж тоді? А от у якому: саме в такому порядку за радянських часів було заведено перелічувати радянські республіки; саме в такому й лише в такому. За одним-єдиним винятком: тоді Узбекистан ішов перед Казахстаном. Ну, але сьогодні четвірка «Росія - Україна - Білорусь - Казахстан» - це святе, це наше все, й розбивати єдність цієї четвірки якимось там Узбекистаном не личить. Тож і довелося зробити невелику перестановку.

Звідки походить цей заведений в СРСР порядок ліку? А от звідки: першою йшла, звісно ж, Росія, а далі всі радянські республіки було ранжирувано за кількістю комуністів у республіканських компартіях. Виходить, для сьогоднішньої України колишня чисельність республіканських компартій і досі є актуальною? Виходить, що так.

Усі згадані факти (а подібних їм - сотні) самі по собі могли б видатися дріб’язковими, не вартими уваги. Могли б - якби не складалися в систему. Систему, яка на кожному кроці навіює й навіює українцям: усе російське - справжнє, все українське - не гідне уваги; усе російське - то норма, все українське - то відхилення від норми, аномалія.

За радянських часів, до речі, такі от лубкові картинки України підкреслювали все питомо українське, усе, що відрізняло український побут від російського - це мало правити за доказ уваги, яку приділяють СРСР, його партія та уряд, усім сущим у ньому націям. Тепер СРСР немає, тож і увагу доводити нема навіщо - так?

Оцим, мабуть, і відрізняється незалежна Україна від підрадянської.


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст.


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS