Останнє у блогах
- Фільм «Легенда Г`ю Гласса» - апофеоз акторської кар`єри Леонардо Ді Капріо //Валерій Степаненко (6940)
- Українофобія та редакційна політика //Олександр Івахнюк (4721)
- Сенсації, висмоктані з пальця //Борис Бахтєєв (9119)
- Від чого здох московський носоріг? //Олександр Горобець (12455)
- Услишаць Харькав //Юрій Луканов (10799)
- Передусім - СКРОМНІСТЬ і ПРАВДИВІСТЬ //Наталя Голованова (9543)
- Як Арсенія Яценюка зробили героєм Ічкерії //Олександр Горобець (12056)
- В боротьбі не всі засоби гарні //Поліна Вернигор (4967)
- Маєток президента: думки з приводу //Борис Бахтєєв (9074)
- В эфире США - Роман Бочкала //Наталя Голованова (7153)
- На кого працює Арсеній Яценюк? //Борис Бахтєєв (8892)
- Анекдот від Проні Прокопівни //Олександр Горобець (9471)
- Ілюзії російських журналістів //Юрій Луканов (11799)
- Путинским путём //Борис Бахтєєв (7072)
- Втеча від червоних людей //Олександр Горобець (8637)
- Почувствуйте себя хохлами //Борис Бахтєєв (7269)
- Сватання в Донбасі: наших з бойовиками? //Олександр Горобець (9218)
- Гендерні стереотипи на "Інтері" //Юрій Шеляженко (4978)
- Профнепридатність прес-служби ДПС //Олександр Івахнюк (2628)
- День народження невмирущої //Олександр Горобець (9898)
Останні коментарі
Патріоти проти української мови
Борис Бахтєєв, 13.08.2012 12:20 |
Минулого тижня довелося бути у Львові. У самому центрі міста, на проспекті Свободи, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, триває акція протесту проти закону Ківалова - Колесніченка, акція на захист української мови.
Виглядає вона цілком традиційно. Намети різних патріотичних політичних сил. Маленькі намети індивідуальних протестувальників - на момент мого візиту геть порожні. Газети й листівки, що їх роздають перехожим. І - вишиванки, вишиванки. А ще - виконання народних пісень біля самого підніжжя пам’ятника, майже в режимі нон-стоп.
«Українська правда», стаття «Пропоную "вишиваний протест"». Авторка пропонує на знак протесту проти ухвалення законопроекту Ківалова - Колесніченка ходити винятково у вишиванках. Але ж навіщо на цьому зупинятися? Може, на знак протесту варто було б ще й їздити на волах? А харчуватися винятково салом?
Народні пісні, вишиванки, шаровари... Чи переконає все це кого-небудь, для кого статус української мови як єдиної державної не є такою вже незаперечною цінністю? Та ні, все це переконає у прямо протилежному - який-небудь товариш Левченко, надивившись цих вишиваних протестів, чергового разу заявить: українська мова тільки й годиться, щоб пісеньку з давно минулих століть заспівати або ж анекдот розповісти. А до бізнесу й науки вона не пасує.
І заперечити йому не буде чим. Бо самі патріоти позиціонують українську мову як щось безнадійно архаїчне, жодним чином не дотичне до модерного життя. Як щось винятково музейно-етнографічне - таке, що годиться лише для співання народних пісень, мов кришнаїтських мантр.
Чимало разів доводилося бувати на заходах тих, хто гордо зве себе націонал-демократами. (Від певного часу намагаюся походів на подібні заходи уникати.) Щоразу, без жодного винятку, вони проходили за одним і тим самим сценарієм.
Завершується офіційна частина, починається неформальне спілкування а-ля фуршет.
От як ви гадаєте, що роблять націонал-демократи під час цього неформального спілкування? Обговорюють нагальні проблеми України й української нації? Пропонують ідеї? Влаштовують запеклі суперечки, мозкові штурми?
А от і ні. Аж зовсім ні. Вони співають народні пісні. Одні й ті самі кожного разу. Співають у стилі, який у старезній польській пісеньці було позначено як «zaczynamy pjane dysko». Це - як якийсь обов’язковий ритуал, як якийсь дивовижний молебень. Лобом об підлогу на моїх очах ніхто не бився, але до того було зовсім не далеко. Мимоволі пригадувалося «Собаче серце» Михаїла Булгакова, й так щоразу.
А потім, коли пісноспіви закінчуються, патріоти йдуть додому й умикають комп’ютери, із якими у 90% випадків спілкуються російською мовою. Для кожної мови - своя ніша: українська - для ритуальних співів, російська - для комп’ютерів.
Якщо все це - не класичне сектантство, то що тоді? Для чого ще призначені ці виснажливі співи? Для єдиного: довести оточенню, а ще більше самим собі, своє право на перебування в секті. Своє право на носіння звання Щирого Українця.
А народні пісні нон-стоп під пам’ятником у Львові - хіба ж вони були не тим самим? Хіба ж вони могли когось переконати в тому, що українська мова є повноправною, модерною й розвиненою, придатною для всіх сфер модерного життя? Ні, не могли. Ба більше: вони й не були для того призначені. Це був (і, можливо, досі триває) величезний сеанс самонавіювання, самогіпнозу: от зараз ми поспіваємо - один раз, ще раз, іще раз - і «згинуть наші воріженьки». Це було типове, рафіноване й взірцеве язичницьке камлання.
І поки патріоти на всі закиди «вічно російських» у «недорозвинутості», «архаїчності», «обмеженості» української мови відповідатимуть народними піснями й вишиванками, на нових, ще радикальніших, ківалових і колесніченків довго чекати не доведеться.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.
Всі записи:
- Епоха державного антисемітизму? // , 13.12.2011 11:26 Епоха державного антисемітизму?(5224)
- СРСР: рай для Буратино // , 09.12.2011 12:49 СРСР: рай для Буратино(6524)
- Владимир Высоцкий. Надругательство // , 07.12.2011 10:22 Высоцкий. Надругательство(4897)
- Моліться, пане Сидорук! // , 05.12.2011 12:04 Моліться, пане Сидорук!(6129)
- Приреченість Тимошенко // , 28.11.2011 11:41 Приреченість Тимошенко(7350)
- Без’ядерний статус – ганьба чи?.. // , 09.11.2011 09:01 Без’ядерний статус – ганьба чи?(5406)
- Національне радіо. Національне? // , 02.11.2011 11:08 Національне радіо. Національне?(5483)
- Азаров, мораль і суспільна байдужість // , 29.10.2011 23:51 Азаров, мораль і байдужість(6262)
- Загадка «ТВі» // , 11.10.2011 22:20 Загадка «ТВі»(5374)
- Забытый Тальков // , 10.10.2011 08:03 Забытый Тальков(5638)
Коментарі наших відвідувачів: