І знову про мову

Цікаві картинки довелося спостерігати у київській фан-зоні перед фіналом, 1 липня. Молодики діловитої зовнішності стояли з оголошеннями, написаними іспанською та італійською мовами. З їхніх розмов було чути: «Аеропорт Бориспіль».

На звороті аркушів із оголошеннями - «стаціонарних» аркушів, на доброму твердому папері, та ще й ламінованих - було видно тексти німецькою. Більше не потрібні в масовому порядку, то й не афішовані - але такі, які тримають про всяк випадок: уболівальники з німецькою символікою теж траплялися.

Нагадаю: у підсумку звитяжної підготовки до Євро-2012 ніякої офіційної інформації жодною мовою, окрім англійської, не було. Навіть у таборі для шведів і винятково для шведів на Трухановому острові на офіційних інформаційних носіях не було жодного шведського слова. Можна гадати, не відкрився в Києві коледж, що спеціалізується з навчання скандинавських мов. Можна гадати, немає українського посольства у Стокгольмі й шведського посольства в Києві, бодай в одному з яких уже точно знайшовся б хтось, хто зміг би скласти елементарні оголошення шведською.

Приватні підприємці, хай навіть тіньові, збагнули те, чого так і не змогла збагнути влада: далеко не вся Європа є «п’ятдесят першим штатом США», далеко не вся Європа розмовляє англійською й навіть розуміє її. Італійців із іспанцями (а за Іспанію, до того ж, здавалося, приїхала вболівати ледь не вся Латинська Америка) це стосується насамперед.

Це був зайвий доказ: приватний бізнес (неолігархічний!) у підсумку виявився гостиннішим за нашу неповоротку державу а-ля СРСР, тільки вщент деградований. Це був зайвий доказ: приватний бізнес прагнув догодити гостям, а не собі; він шукав клієнтів, а не розтопирював пальці.

А взагалі, яка шкода, що так драматично запізнився законопроект Ківалова - Колесниченка! Якби його ухвалили як закон хоча б півроку тому, скільки державних коштів можна було б зекономити! Якщо російська мова, як запевняють її апологети, - міжнародна, й її розуміє цілий світ, можна було б не витрачати грубезні гроші на всю цю інформацію англійською мовою. Замінили б усю україномовну інформацію на російськомовну - й усе. Сиділи й раділи б, мов діти: як же догодили всій Європі, які ж тепер круті й міжнародні! І привід якраз був би покінчити з усією зовнішньою інформацію ненависною націоналістичною мовою.

Прогавили, одне слово - ой прогавили!