Останнє у блогах

Більше

Архів


Свято наближається, свято почалося...

Андрій Михайлик, 11.06.2012 10:51

«Слава Броніслава Перацького не дає йому спокою», - така думка першою стрільнула, коли побачив, як з іронічною посмішкою професійного провокатора пояснював сесійній залі усю «необхідність і актуальність» прийняття мовного законопроекту один з його авторів. А потім сталося те, що й мало статися - вкотре народні обранці почали товкти один одному недоторкані писки.

Повоювали і розійшлися. Згодом один з «героїв» інциденту із захватом розповідав, як він проповз до президії (ні, здається, не клубу свого рідного села, а сесійної зали національного парламенту), і гідно протистояв «клятим ворогам».

Не даремно кажуть, що історія має властивість повторюватися двічі. Вдруге - вже як фарс. Справді, який перацький, такий і бандера. Побилися і розійшлися. А потім спокійно прийняли у першому читанні горезвісний мовний законопроект. Одні вправно натискали кнопки «за сєбя і за того парня», а інші... Може і не варто про це писати. Просто пригадалася істина, чим державний діяч відрізняється від політика...

Зараз, напередодні, свята «Євра» державні діячі (та й політики) багатьох країн закликають об’єднатися задля підтримки національних команд. Щоб не казали, що спорт і політика у сучасному світі несумісні, але ви же знаєте - це не так. От і їде до Гданська залізна фрау на експресі, розфарбованому в національні кольори своєї країни. Зважте - у національні. Хоча дехто у цьому може побачити певну провокативність, навіть приховану підтримку гасла «Danzig ist deutsch»! Тим не менш.

Далі - ще цікавіше. Глава уряду країни сказала: «Дуже щаслива, що мені дозволили відвідати національну збірну Німеччини з футболу».

Це про згуртування нації. Та й локомотиви вітчизняних експресів (на відміну від німецьких) розфарбовані не в національні кольори. Відомий член уряду, якого після «експресної епопеї» інакше не назвеш, як Боря Хюндай, так і залишився на рівні спортивного функціонера. Бо інакше як пояснити, що лобові частини локомотивів «Українського експресу» розфарбовані не у національні, а у кольори його рідного клубу? Для повного об’єднання нації треба ще перейменувати експреси у «Шахтарські», а вдячним опонентам вночі надряпати на вагонах гасло «Спасіба житєлям...». І так далі. Ви самі знаєте. Апофеозом має стати наявність портрету (здогадайтесь кого) на локомотиві. Як колись чіпляли на паровозах... І вперед (самі знаєте куди).

От і каже Блохін - удар беру на себе. Пояснювати не треба. Так само, як і те, чому два матчі з трьох проводять (хоч і з фартовим тренером) на футбольній арені, де наша збірна жодного разу не перемагала.

Даруйте за заяложений журналістський штамп, але все одно хочеться не те що вірити, а хоча б сподіватися. Сподіватися, що попри усі намагання вітчизняних політиків люди об’єднаються і підтримають наших хлопців. І київські фани, і донецькі. Харківські, львівські, дніпропетровські... Зрештою, усі ми.

А коли буде перемога - тоді (ви ж знаєте) батьків у неї не бракуватиме...

Вперед, Україно, вперед!


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Незалежний журналіст


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

    Головна RSS