Здали Україну без бою…

Щоб там уже не говорили яценюки, шкілі з трибуни Верховної Ради, махаючи рукавами після поразки, саме вони здали сьогодні Україну без бою. Злякалися голубого шабашу під стінами парламенту, можливо, із тисячі напівп’яних російськомовних, яких привезли з ночі під охороною міліції. Хоча під Верховною Радою представників опозиційних сил було значно більше від синьоколірних. Рахуйте. До півтори тисячі осіб прихильників ВО «Свобода», Конгресу українських націоналістів, Української народної партії зібралися біля Маріїнського парку. Ще біля трьох тисяч прибічників опозиції з прапорами об’єднаної опозиції і партії УДАР розташувалася на вулиці Грушевського з боку Кабінету міністрів. Про це, зокрема, пише сайт «Кореспондент».

Усе це не просто чергова поступальна зрада, до яких ми уже почали звикати, як до породжених пані Тимошенко тушок, до того, що опозиція вже навіть не звертає уваги на те, як донецькі нахабно розставляють на всіх командних висотах своїх людей. Начебто все так має бути...

Прийняття парламентом законопроекту К-К (Колісниченко-Ківалова) - це удар ножем під серце України. Бо захисниками (нинішніми народними депутатами) ми собі обрали брехунів, зрадників, боягузів, баламутів, які здатні лише на те, щоб бездумно ляпати язиками і тікати з поля бою, як тільки запахне смаленим.

Саме так учинили нині всі разом парламентарі опозиціонери. Сором’язливо ховалися за спинами один одного, палець об палець не вдарили для того, щоб перешкодити браткам, разом із підкупленими ними тушками і різного роду каплієнками-рибаковими-плющами з продажної фракції «Реформи заради майбутнього» проголосувати за розшматування України за драконівською мовною ознакою.

Тепер ці горе-опозиціонери будуть в усі голоси трубити про те, що вони, і тільки вони врятують і українську мову, і саму Україну від нашестя «руського міра», тільки зробіть одну ласку - оберіть їх знову до парламенту.

Богу згори, кажуть усе видно. Тому, вранці 5 червня 2012, неждано-негадано сталася природна люстрація опозиції. Відтак, як на мене, в ідеалі жоден із нинішніх народних депутатів, які не стали на перешкоді прийняттю законопроекту щодо відвертого роздраю держави, не може бути обраний до наступної Верховної Ради.  Каламутникам, людям без стержня, а ще точніше - зрадникам українського народу не місце в законодавчому органі влади...

А це означає одне. Справжні українці, кому дорога ненька Україна, її мова і пісня, мають голосувати за представників ВО «Свобода». Ці люди досить швидко поставлять на місце донецьких братків і всяких шулерів, котрі в святому українському світі намагаються нахабно облаштувати свій щурачий «руській мір».

Свідомі українці, на моє приватне переконання, мають віддавати свої голоси і за представників партії «УДАР» Віталія Кличка, партії Анатолія Гриценка. Чому?

Тому, що ці сили, гадаю, не поведуть Україну в бік Росії, яка кожним подихом своїм снить про поневолення України. Ці люди європейці за своїм духом, світосприйняттям.

Думаю, що серед депутатів наступного парламенту обов’язково мають бути колишній міністр закордонних справ, щирий українець Володимир Огризко, можливо, й Валентин Наливайченко. Щоправда, дивуюся, як такий толковий чоловік тривалий час не може вирватися з полону ілюзій Віктора Ющенка. Це явно перешкоджає його іміджу самостійного політика...