Кипучий Лубченко

Про Ігоря Лубченка я спершу тільки чув. Прийшов працювати у популярну на той час газету ЦК ЛКСМУ «Молодь України» до наступного після Лубченка головного редактора. Про нього  в редакції ходили легенди. Він був азартним чоловіком і всіляко підтримував критику, розслідування. Газета гриміла своїми скандальними публікаціями. Звісно, в певних рамках, бо тоді існувала офіційна, правда, негласна державна цензура. Але все одно він дозволяв собі за тодішніми мірками забагато. Через це нібито був знятий з посади.

Правда, його не втопили, а поставили на редакцію газети «Освіта». Казали, йому там було відверто нудно, бо в галузевій газеті було менше можливостей для критики.

Я не пам’ятаю, коли ми з ним познайомилися особисто. Однозначно це було років 25 тому. Він був дуже жвавий чоловік. Цікавився багатьма речами. Коли зустрічалися, то неодмінно розпитував про якісь наш справи. І робив це з непідробним інтересом.

Мабуть, не зміг пережити відхід від справ. Хоч і літа вже не ті, і сил менше, а все одно працювати хотілося.  Воно ж ніби так здається, що пішов на пенсію -  і відпочивай собі. А його кипуча натура не витримала це. Царство небесне.