Останнє у блогах

Більше

Архів


Фашист не вб`є кохання

Юрій Луканов , 28.02.2012 15:21

 

Я сидів вчора за компом  і хотів іти спати, але раптом мене хрінь якась захопила і я за годину її накатав. Ось не знаю як до цього ставитися. А що ви скажете? 

 

Іду безжурно  я по місту.

Цвіркочуть кволо  горобці.

Вони побачили   фашиста

Із автоматом у руці.

Я ж не помітив як триклятий

Той окупант жує  шашлик.

В пісочнику  сидять малята

й чекають, що  прийде гаплик.

Кудись сховались  комуністи

Сказали, що партзбори в них

Зайшли фашисти в наше місто.

Не розпочавшись,  бій  затих.

Тремтять від страху городяни.

На кухнях всі їдять борщі.

А десь в Росії  росіяни

Собі також зварили щі.

А хтось горілки випив з горя,

Заїв солоним огірком

Ні, то не вітер віє з моря -

Підпільний діє в нас обком.

Готує  він повстання грізне.

Фашистів хоче  гнати геть.

 З усіх щілин лунає слізно:

«Так жить не можна. Краще - смерть!».

Лиш я єдиний не боюся.

Не помічаю  ворогів.

Йду на побачення до Люсі

Я  від кохання вже  згорів.

Але фашист не знає, клятий,  

Про ніжні дотики долонь.

Шашлик доїв. І з автомата

Прицільний розпочав вогонь.

 Зробила дір в мені без краю

Свинцевих куль жорстока злива

Та я живий. Бо хто кохає -

Того убити неможливо. 

 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Журналіст, який грає вар`ята, за сумісництвом голова Незалежної медіа-профспілки України, http://yuriylukanov.ucoz.ua/


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS